Українці не налаштовані споживати

Експерти звертають увагу на те, що падіння упевненості у економічній стабільності відбувається після трьох кварталів, коли оцінка поточної і майбутньої економічної ситуації українцями постійно покращувалася.

Клацнути “Хіба ви не відчули, що жити стало стабільніше? За травень вперше після кризи у нас на півтора відсотки збільшився товарообіг. А це, мої друзі, означає, що жити стало краще, жити стало веселіше,” — ще у червні прем’єр-міністр Микола Азаров називав зростання роздрібного товарообігу “дуже оптимістичним сигналом,” який свідчить про те, що в українців з’явилася упевненість у економічній стабільності. Проте, як виглядає, це тривало не довго.

Несхвалення

Зростання тарифів на газ, підвищення плати за комунальні послуги, подорожчання  харчів, зокрема, таких знакових для українців продуктів, як хліб, картопля та гречка, наміри уряду підвищити пенсійний вік і проект нового податкового кодексу, який викликав багато нарікань від бізнесменів — важко пригадати, яке рішення нової влади від початку літа викликало схвалення українців.

А тому не дивно, що саме влітку почалося різке падіння індексу споживчих настроїв, який вже 10 років вимірюють експерти Міжнародного центру перспективних досліджень та компанії GfK Ukraine.

Максим Борода із Міжнародного центру перспективних досліджень каже, що саме влітку збіглися кілька факторів — від завершення “медового місяця” у стосунках між новою владою і виборцями до перших непопулярних кроків уряду:

“Нова влада не може бути безкінечно новою, і колись приходить той час, коли вона стає просто владою, яка має вирішувати проблеми в економіці та в державі загалом. Від початку літа можна говорити про те, що зміна настроїв, тенденцій вказує на те, що такий момент настав. З іншого боку, є і об’єктивні підстави. Насамперед, це те, що економічне відновлення відбувається не так швидко і не так переконливо, як цього очікували українці. Крім того, є і плани уряду провести низку непопулярних реформ, які зумовлені вимогами МВФ щодо відновлення співпраці. Зокрема, це і підвищення пенсійного віку, і підвищення цін на енергоносії. Такі наміри також псують споживчі настрої.”

Було певніше

Різкому падінню індексу споживчих настроїв передували 3 квартали, коли упевненість українців у завтрашньому дні стабільно зміцнювалася. Поки що загальний показник — 86.4 пункти — далекий від показників літа минулого року, коли Україна тільки починала приходити до тями після економічної кризи. Водночас інфляційні очікування українців зараз і рік тому є однаково високими. Крім оцінки очікувань щодо цін, дослідники беруть до уваги те, як українці оцінюють фінансовий стан своєї родини за останні півроку, що очікують від наступних 6 місяців, а також чого варто очікувати від економіки в цілому.

За збігом обставин різке падіння споживчих настроїв українців співпало із падінням політичних рейтингів партії влади впродовж літа.

Згідно із опитуванням Центру Разумкова, якщо ще у квітні кожен другий вважав, що події в Україні розвиваються у правильному напрямку, а і лише кожен четвертий думав навпаки, то під кінець літа лише кожен четвертий відчував правильність напрямку розвитку країни, і понад половина переконалася у хибності напрямку.

Якщо навесні лише кожен четвертий не підтримував дії президента, то за літо кількість таких громадян зросла до третини. Утім, це ще далеко від рекордного показника несхвалення дій президента, який дослідники зафіксували у жовтні минулого року, коли несхвалення дій президента Віктора Ющенка сягнуло 71.6%.

Анастасія ЗАНУДА