Український уряд програє дві PR-битви

Слухання за справою в ухилянні від сплати податків компанією “Єдині енергетичні системи України” (ЄЕСУ), яку колись очолювала Тимошенко, призначалося на 25 червня у Харкові. 26 червня київський суд розглядав касаційну скаргу Тимошенко щодо семирічного терміну за зловживання службовим становищем і газові угоди з Росією 2009 року, який вона зараз відбуває.

Обидва слухання перенесли. Наразі проблеми Тимошенко зі здоров’ям не дозволяють їй прибути до суду, як стверджують німецькі лікарі, що її лікують. (Харківський прокурор призначив офіційну судово-медичну експертизу, аби перевірити, чи зможе Тимошенко за станом здоров’я прибути на наступне слухання, перенесене на 10 липня). Зважаючи на кількість іноземних журналістів, які зараз перебувають в Україні, і той факт, що явного наміру звільняти Тимошенко в найближчій перспективі немає, перенесення слухань цілком могло б убезпечити владу від чергової хвилі негативного PR.

Однак влада, схоже, досі вірить, що може переконати Захід у тому, що Тимошенко потрапила за ґрати справедливо. “Ми програвали PR-битву щодо Євро 2012 і Тимошенко, — сказала мені депутат від партії влади і голова тимчасової слідчої комісії з питань розслідування обставин підписання газових угод Інна Богословська. — Але так само як ЗМІ помилялися з приводу Євро 2012, ми покажемо, що вони помилялися і з приводу цього (справи Тимошенко — Ред.).” Жвавій і балакучій Богословській явно імпонує така паралель.

Перед початком Євро 2012 Україна безперечно опинилася під шквалом критики ЗМІ. Найбільш негативним був документальний фільм BBC про расизм на стадіонах, але й без нього у іноземців були дуже низькі очікування щодо готовності та якості інфраструктури в Україні. Щоправда здебільшого критики справді помилилися: поки що 14 матчів, зіграних тут, пройшли без інцидентів. Фани приємно вражені. Але покращити репутацію країни у дотриманні прав людини буде складніше.

Під час інтерв’ю Богословська передала нашому кореспонденту документи, які за її словами вказували на вину Тимошенко. В одному стверджується, що 2009 року компанія екс-прем’єрки заборгувала Міністерству оборони Росії понад 400 мільйонів доларів США і саме цей конфлікт інтересів підштовхнув її до підписання угоди, які багато хто вважав невигідною для України. Цей аргумент активно не фігурував у кампанії проти Тимошенко. Натомість звинувачення у зловживанні службовим становищем здебільшого позиціонувалося як переслідування за невдале політичне рішення, прийняте під тиском, а не покарання за корумпований чи цинічний крок.

Богословська описує Тимошенко як “генія PR”. Вона вміло утримується в новинах, обертаючи несприятливі обставини на позитивну для себе рекламу, та підтримує образ невинної жертви, навіть в’язня сумління, в іноземних ЗМІ.

Однак проблема, пов’язана з її ув’язненням, сягає значно глибше за сприйняття у ЗМІ. Для ЄС, США та правозахисних організацій питання полягає не стільки у факті скоєння злочину, скільки у тому, що судові переслідування Тимошенко не відповідають міжнародним правовим нормам — експерти не раз детально про це говорили. Поки державні діячі вільно спекулювали і засуджували екс-прем’єрку, керуючись припущеннями. Її судив молодий суддя, який не спеціалізувався на справах такого роду. Тимошенко заарештували і посадили до в’язниці під час суду, не давши часу прочитати відповідні документи… перелік порушень можна продовжувати.

Крім того, справа Тимошенко справляє враження вибіркового правосуддя. Поки вона і її соратники, зокрема колишній міністр внутрішніх справ Юрій Луценко, сидять за ґратами, ніхто не береться розслідувати звинувачення в корупції представників діючого уряду. Саме на цьому наголошували скарги ЄС з самого початку судового процесу проти Тимошенко. Апелюючи проти цього документами, що нібито свідчать про вину Тимошенко, українська влада може додати собі щонайбільше кілька балів у ЗМІ. Але якщо вона врешті прагне європейської інтеграції, як палко запевняє Богословська, правила гри їй все ще доведеться зрозуміти.

The Economist