Російський льон під виглядом казахстанського: як РФ обходить мита ЄС

Куди льон з Казахстану постачається далі? Наші джерела стверджують, що запрацювала схема реекспорту в країни Євросоюзу, і через зміну країни походження росіяни обходять загороджувальні мита ЄС.

За майже п'ять років наша редакція вже звикла, що аномалії в закордонній торгівлі пострадянських країн можуть бути пов'язані зі спробою Росії обійти санкції Заходу. Коли ми заглибились в тему не профільного для України льону — побачили класичний “секрет Полішинеля”, коли дотичні до олійної галузі люди знають про схему реекспорту російського льону, але не говорять про неї вголос.

Абсолютний рекорд казахських експортерів!

Євгеній Карабанов пише про динаміку експорту насіння льону за 2025/26 маркетинговий рік (з вересня по серпень), посилаючись на Комітет державних доходів Республіки Казахстан.

Євгеній Карабанов

керівник комітету аналітики ЗСК

“За 11 місяців 2025/26 МР експорт насіння льону з Казахстану встановив абсолютний рекорд — 1,22 млн т, що в 2,42 рази більше, ніж за аналогічний період минулого МР, і в понад 2,3 рази перевищує загальний обсяг експорту всього минулого МР! В сучасній історії Казахстан ніколи не експортував стільки насіння льону”.

Два основні покупці казахстанського льону в цьому сезоні — Бельгія (27,9% від загального обсягу експорту) і Китай (39,7%). За 11 місяців поточного МР ці дві країни закупили 67,6% всього насіння льону з Казахстану.

 

 

Аномальний ріст казахстанського експорту прямо стосується країн ЄС, слідує з даних Євгенія Карабанова. Порівняно з аналогічним періодом минулого МР, експорт льону до таких країн значно збільшився:

• Бельгія — 341,2 тис. т (у 1,9 рази);
• Польща — 106,2 тис. т (у 3 рази);
• Німеччина — 14,6 тис. т (+24%);
• Чехія — 12 тис. т (у 3,1 рази);
• Литва — 10,6 тис. т (+58%);
• Нідерланди — 6,4 тис. т (у 6,4 рази);
• Естонія — 42 тис. т (0 у минулому МР);
• Італія — 7,6 тис. т (+58%).

Ріст експорту насіння льону з Казахстану в ЄС яскраво виражений, підкреслює експерт. Євгеній Карабанов цитує інформаційну систему Єврокомісії DG AGRI TAXUD Customs Surveillance System, за якою імпорт до ЄС за липень 2025 — червень 2026 зріс на 16,8% порівняно з аналогічним минулим періодом, до 686,8 тис. т.

Євгеній Карабанов

керівник комітету аналітики ЗСК

“Частка казахстанського льону в загальному обсязі імпорту ЄС за цей період склала 72,5% (497,8 тис. т), а частка російського льону — 12,3% (84,1 тис. тонн). При цьому, порівняно з аналогічним періодом минулого МР, імпорт льону з Казахстану зріс на 88%, а російського — зменшився на 50%”.

РФ і експортна аномалія пов'язані?

Про реекспорт російського льону через Казахстан в Європу прямо говорять і казахстанські експерти.

Причина зменшення статистичних обсягів експорту насіння льону з РФ напряму в ЄС — введення Євросоюзом імпортного мита проти російського льону. В 2025 році ставка склала 20%, а з 2026 року діє загороджувальне мито в 50%. На додачу Росія ввела своє внутрішнє 10%-е мито на експорт. Відповідно, якщо російський фермер хоче експортувати насіння льону в Європу, він має сплатити 60% мита (50%+10%), що робить таку угоду недоцільною.

Після введення санкцій проти країни-агресора Євросоюз активно заміщує російський продукт канадським. Для чого ЄС зняв з Канади багаторічні мита, а російський товар компенсує також українським і… казахстанським.

Експерт Євгеній Карабанов пояснює економіку такої торгівлі. Російські аграрії сприймають льон як експортоорієнтовану культуру з високою маржинальністю, яка не регулювалася митами до 2026 року.

Євгеній Карабанов

керівник комітету аналітики ЗСК

“Обсяги переробки насіння льону в РФ та Казахстані мізерні. Російська лляна олія, як і казахстанська, нікому не потрібна. Споживання на внутрішньому ринку — крихти, Китай розвинув свою переробку і їм потрібна сировина. У ЄС достатньо власних потужностей з переробки, і вони також закуповують сировину”.

За його даними, Казахстан у 2025 році на новинах з ЄС збільшив посівні площі під льоном на 55%, до 1,35 млн га, це близько 1 млн т врожаю. Тому казахстанські фермери користуються вигідною можливістю експортувати свою продукцію в ЄС і в Китай, поки діє сприятливий санкційний режим.

 

 

В березні 2026 року аналітик написав у своєму телеграм-каналі: “У зв'язку зі збільшенням імпорту в Казахстан льону з Росії, збільшуємо на 30 тис. т попередній прогноз експорту насіння казахстанського льону в поточному МР — до ​​820 тис. т”. 

Через російський імпорт Зерновий союз Казахстану протягом 2026 року кілька разів підвищує прогноз експорту льону: до 910 тис. т і 1,05 млн т у квітні, 1,15 млн т у червні та 1,25 млн т у липні. В серпні прогноз підвищено на 30 тис. т: до вересня очікується експорт 1,28 млн т казахстанського і російського льону.

Експорт льону не “б'ється” з перехідними залишками? 

Коли редакція Latifundist.com зацікавилась аномальним ростом експорту насіння льону з Росії в Казахстан, профільні експерти вже дослідили цю тему. Наприклад, керуючий партнер міжнародної консалтингової компанії ASER Олег Ільїн звертає увагу: 1 липня 2026 року офіційні залишки насіння олійного льону в Казахстані становили 484 тис. т, а сумарний заявлений імпорт з усіх країн — 33 тис. т.

Одночасно з тим валовий збір насіння льону у 2025 році склав 1,351 млн т, з урахуванням втрат на доробку і сушку це 1,08-1,22 млн т. Якщо відмінусувати офіційно заявлений експорт на рівні 1,081 млн т та 100 тис. т внутрішнього споживання, перехідні залишки мали б скласти від 118 тис. т до 254 тис. т.

За його розрахунками, розрив з заявленими Бюро національної статистики Казахстану 484 тис. т перехідних залишків складає від 230 тис. т до 366 тис. т. Перевірка балансів культури показує, що за таких ввідних даних надлишковий обсяг льону не міг утворитися лише за рахунок власного врожаю та офіційно відображеного імпорту. Відповідно, варіантів похибки на кілька сотень тисяч тонн може бути дві: або вищий фактичний врожай, або імпортний потік був суттєво вищим за офіційно заявлений.

“З урахуванням географії, структури торгівлі та активності прикордонного ринку, найімовірнішим джерелом такого “додаткового” ресурсу може бути російський льон. У цьому випадку може йтися про поставки, які не повністю відображаються в офіційній статистиці, або враховуються зі спотворенням обсягів”, — припускає Олег Ільїн.

Він напряму не звинувачує Казахстан в нелегальному імпорті російського насіння льону, але робить висновок: офіційні цифри виробництва, імпорту, експорту та залишків між собою не сходяться. Без цих додаткових об'ємів насіння льону Казахстан вже в кінці травня не мав би сировини для подальшого експорту, але фактичні поставки продовжуються і зараз.

 

 

Олег Ільїн окремо звертає увагу на інфраструктурне питання — в яких сховищах фізично зберігалися заявлені 484 тис. т насіння льону, понад третина всього врожаю 2025 року? Якщо реальні залишки настільки великі, ринок Казахстану мав би відчути тиск на елеваторні потужності та логістику перед жнивами нового врожаю. Це особливо цікаве питання, тому що льон збирають з кінця серпня до кінця вересня — в період, коли сховища вже заповнені ранньою зерновою групою, а аграрії прискіпливо рахують вільні об'єми під майбутню кукурудзу або соняшник.

Дива з льоном спостерігаються і на європейському напрямку

Наші співрозмовники з олійної галузі підтверджують на умовах анонімності: реекспорт льону з Росії в ЄС через Казахстан існує. За їхніми даними, у льону з Казахстану є чотири шляхи в Європу:

1. Залізницею через РФ в порти Естонії та Латвії, звідки вони слідують морем до Бельгії (переважно в порт Гент). За словами представників галузі, цей маршрут вважається “білим” — через нього проходить товар з Казахстану, походження якого можна довести документально. В цьому випадку фінальне митне оформлення проходить безпосередньо в країнах транзиту Латвії та Естонії, і далі вантаж слідує в порт Гент вже розмитненим.
2. Залізницею через Білорусь на сухопутні митні переходи з Польщею. Це також “білий” напрямок, оскільки митне оформлення насіння льону відбувається в Польщі, і європейська сторона на різних етапах може запитувати у відправника документи про походження та трафік вантажу. Крім того, протягом усього маршруту товар перевозиться в опломбованих вагонах і не змінює вид транспорту.
3. Залізницею через РФ до портів Ленінградської області, зокрема до порту Висоцьк та Автово, а далі — морем до Бельгії. Цей напрямок вважається сумнівним, оскільки в портах Балтики насіння льону перевантажується з вагона в судно, а митне оформлення судна відбувається вже в європейських портах. На цьому етапі можливі порушення під час оформлення документів на товар.
4. Транскаспійський маршрут, потенційний логістичний напрямок. Паромом через Каспійське море льон з Казахстану може проходити Азербайджан, Грузію (опціонально Туреччину), і далі в Європу через Чорне море. Фактично не використовується через невелику пропускну спроможність грузинських портів, а блокада портів України та РФ унеможливлює його використання.

Примітно, що в 2024 році РФ казахстанським експортерам навіть обмежували транзит льону через Росію. Тоді для них залишили лише один маршрут — через порт Висоцьк. Причиною обмеження транзиту казахстанських soft commodities стали “випадки шахрайського імпорту” в РФ.

“У регіонах, що межують з Росією, досі повідомляється про випадки шахрайського імпорту пшениці. Оскільки Росія має власне значне виробництво, а запаси у всіх російських портах переповнені, уряд РФ запровадив фактичну заборону для казахстанських експортерів використовувати російську інфраструктуру для доступу до світового ринку. Для поставок насіння льону до Бельгії казахстанським експортерам доступний лише порт Висоцький на Балтійському морі”, — йшлося в звіті USDA, опублікованому в 2024 році.

Зміна транспорту в російських портах створює ситуацію, коли російська сторона має технічну можливість “заплющити очі” на товар підозрілого походження або фальсифіковані документи. В порту чи на митних переходах службовцям навіть не потрібно підробляти папери — достатньо просто не надто прискіпливо розбиратися в тих, що надав перевізник.

За орієнтовними даними наших співрозмовників, цього сезону через порти Ленобласті пройшло не менше 70-100 тис. т російського льону. Ці “додаткові” обсяги, через які стала можливою “казахстанська аномалія”, вирощуються у прикордонних з Казахстаном регіонах РФ. За підсумками 2025 року шість областей і країв, що межують з Казахстаном на ділянці довжиною понад 4 тис. км, зібрали разом близько 1 млн т олійного льону — це 48% всього врожаю в РФ.

Географічно найближчі до казахстанського кордону “льняні” регіони РФ розташовані за 100-500 км від прикордонного казахстанського міста Петропавловська. Така концентрація значних обсягів врожаю неподалік відкритого степового кордону створює природну логістичну можливість для постачання “зайвих” 230-365 тис. т, зафіксованих експертом Олегом Ільїним у казахстанському балансі.

 

 

Причини шукати шляхи для реекспорту через країни СНД у росіян є, пояснюють експерти ринку. Сусідні з Казахстаном регіони РФ добре підходять для вирощування льону, і рентабельність його вирощування в сприятливі сезони може перевищувати 100%. За поточної експортної ціни в Казахстані на рівні $450-455/т FCA, постачальник російського льону під виглядом казахстанського заробляє, за даними наших джерел, орієнтовно до $150 на тонні. Це робить для росіян доцільними будь-які фальсифікації, щоб лише обійти мито в 60% (50%+10%) за прямі поставки до ЄС.

Це ж уже було

За останні роки стало відомо про декілька кейсів транзиту товарів російського походження через Казахстан. Жодного провадження саме по насінню льону поки не зареєстровано, але по інших групах товарів вже винесено реальні судові вироки. Найпоширеніші схеми:

1. Фіктивне походження товару. У 2023—2024 рр. Єврокомісія провела офіційне розслідування щодо фанери з берези: після заборони прямого імпорту з РФ товар почали переправляти через Казахстан і Туреччину з фіктивними документами про походження. В результаті ЄС визнав факт “переклеювання етикеток” на російській продукції і ввів антидемпінгові мита проти цих двох країн на імпорт усієї березової фанери.
2. Заниження обсягів при декларуванні. Зерно з РФ завозять автотранспортом в Казахстан, занижуючи задекларовані обсяги товару в транспорті. Російська сировина через прикордонну Павлодарську область Казахстану отримує фіктивне казахстанське походження, а злочинці — економічну вигоду від експорту на преміальні ринки. Як варіант, схема може використовуватись для ухилення від сплати ПДВ.
3. Зміна походження для обходу залізничного тарифу. Дешеву російську сільгосппродукцію реекспортують у треті країни (Узбекистан, Азербайджан, Афганістан, Іран, КНР) під виглядом казахстанської, щоб платити нижчий міжнародний залізничний тариф на перевезення залізницею Казахстану.

Найсвіжіший приклад подібних фальсифікацій — журналістське розслідування сайту Orda.kz щодо імпорту російської соняшникової олії в травні 2026 року. Російська продукція декларувалась на митниці Казахстану в 7 разів дешевше за ринкову, а далі постачалась в Узбекистан і Афганістан. Примітно, що у ряді випадків олія з РФ постачалась навіть з російськими торговими марками.

Журналісти-розслідувачі цитують місцеву асоціацію переробників олійних культур, де проблему маніпуляцій з імпортом російської олії фіксують вже не перший рік. Ще в 2023 році її фахівці знаходили завезену з Росії продукцію на ринках та в невеликих магазинах міст Тараз та Шимкент.

“Окремо в асоціації вказують на експортний напрям. За словами її представника, російську соняшникову олію можуть завозити до Казахстану, а потім продавати до країн Центральної Азії під виглядом казахстанської”, — пишуть розслідувачі Orda.kz.

Дискусія щодо імітації місцевого виробництва та фіктивного походження товарів популярна в казахстанському суспільстві, і місцеві політики не приховують — “товари з Казахстану” часто насправді вироблені в РФ або Китаї.

Разом ці кейси формують бачення Казахстану як юрисдикції, потенційно вразливої для “відмивання” походження російських товарів, що підтверджено кримінальними справами всередині та за межами країни.

Чому ми пишемо про імпорт льону в ЄС

Головне, що відрізняється в поглядах наших співрозмовників — оцінка впливу реекспортованого з РФ насіння льону через Казахстан. За консервативною оцінкою одного джерела, ситуація з “переклеюванням етикеток” на партіях насіння льону дійсно мала місце. В результаті правоохоронні органи Євросоюзу швидко відреагували і вже відкрили два судових провадження проти імпортерів: судно з товаром арештоване в бельгійському порту Гент.

За його даними, влада Казахстану не зацікавлена псувати свою репутацію в міжнародній торгівлі та не має на меті погіршення відносин з Європою. Тому в країні приймуть необхідні застережні дії, а реекспорт російської продукції не стане масовим.

Думка іншого представника олійної спільноти: поточна висока маржа на льоні лише стимулюватиме росіян заходити на преміальний ринок ЄС через сусідні країни. Цього сезону імпорт казахстанського (зокрема і російського) насіння льону сильно вдарив по європейському балансу, спричинивши там локальну паніку.

“Європейський ринок насіння льону — спільнота з давно усталеними правилами, деякі переробники вже понад століття працюють з цією культурою. Фермери і переробники заздалегідь домовлялись про обсяги вирощування, хто і куди збуватиме продукцію. Цього сезону в Європу прийшов надмірний імпорт з Казахстану, баланси порушено: навіть зараз переробники завантажені імпортною сировиною до кінця року”, — пояснює анонімний співрозмовник.

Враховуючи, що площі під льоном в Росії лише збільшуються, дисбаланс від імпортної продукції на ринку ЄС в наступному сезоні також може наростати, констатує він.

Чому ця тема важлива для України? Тому що російський льон в ЄС — ще одна ланка обходу країною-агресором санкцій через сусідні країни. Попри війну, в Україні теж говорять про проблему реекспорту російської продукції через країни СНД.

Наприклад, українські виробники гречки вже не перший рік говорять, що імпортована з Казахстану крупа насправді походить з російського Алтаю. Проте повноцінне розслідування походження імпортної гречки досі не проведене. Причина в доцільності: гречка в Україні залишається нішевою культурою. Професійно нею займається невелика кількість фермерів, котрі банально не мають коштів та можливостей довести російське походження імпорту та заборонити її ввезення відповідно до правил Світової організації торгівлі.

 

 

Історія з льоном — просто черговий епізод з серії схем, якими Росія обходить санкційний тиск через сусідні юрисдикції. Змінюються товари — фанера, олія, зерно, льон чи добрива, але суть лишається незмінною: країна-агресор знаходить прогалину в контролі походження і монетизує її, поки покупець не помітить підміну.

Поки ЄС вчиться розпізнавати постфактум підміну походження чергового товару, підсанкційна продукція проходить митницю, а гроші осідають в кишенях підсанкційних власників. В цьому випадку Росія нарощує посівні площі під льоном, щоб, ймовірно, повторити схему в наступному сезоні.