“УПА — українська паперова армія, найпотужніша в усьому світі”, — жартує в розмові з УП штабіст із позивним “Філософ” про бюрократію в Збройних силах України.
Є шанс, що незабаром її стане менше. Міністерство оборони 8 серпня презентувало мобільний застосунок для військовослужбовців “Армія+”.
“Мета застосунку — звільнити українську армію від марудної паперової роботи, щоб командири й солдати не витрачали свій час на застарілу і нікому не потрібну бюрократію”, — сказав президент Володимир Зеленський на презентації нового діджитал-продукту для бійців.
Заступниця міністра оборони Катерина Черногоренко, яка курувала від МОУ створення цього проєкту, в коментарі УП порахувала, що цифровізація може підвищити ефективність української армії на 30%. Адже військові витрачатимуть менше часу на паперову тяганину і через це матимуть можливість результативніше виконувати бойові задачі.
Наскільки це відповідає дійсності та які бюрократичні проблеми зараз найпоширеніші в ЗСУ, розповідає “Українська правда”.
Паперова армія: стоси документів для списання зброї, “загублені” рапорти і журнали обліку журналів
УП опитала більш ніж десяток військовослужбовців різного рангу — як солдатів, так і офіцерів, щоб дізнатися, з якими бюрократичними перешкодами вони стикаються під час служби. Далі наводимо найпоширеніші відповіді.
Облік і списання майна: мінуси й підводні камені
Перше місце в бюрократичному топі українського війська впевнено посідає облік і списання майна.
“В армії простіше списати людину, ніж зброю або техніку. А іноді ще й доводиться вислуховувати від вищого командування, що ця техніка недостатньо героїчно згоріла”, — каже УП один зі співрозмовників серед військовослужбовців.
Чи не найбільше від валу паперової звітності страждають підрозділи, які спеціалізуються на роботі з безпілотниками.
Начальник штабу батальйону “Ахіллес” із позивним “Джин” розповідає УП, що кожного місяця їхній підрозділ тільки FPV-дронів втрачає на понад мільйон доларів.
“А якщо рахувати в папірцях, які штаб батальйону використовує для їхнього списання щомісяця — це десятки тисяч аркушів. Для того щоб списати один засіб БПЛА, втрачений під час бойових дій, треба заповнити десятки сторінок. Зазвичай цим займаються декілька людей, створюється такий конвеєр із продукування купи папірців”, — додає він.
Проблема в тому, що чинні інструкції списання БПЛА писали, коли ніхто не планував використовувати їх так масово, як зараз.
На початку великої війни, за словами Джина, щоб списати один безпілотник, потрібні були підписи понад десятка осіб, зокрема начальника оперативного командування, в зоні якого перебуває підрозділ. Зараз процедура дещо спрощена, можна списати БПЛА навіть без погодження з вищим керівництвом, але все одно досить складна та ресурсозатратна.
Без рапортів немає служби
Рапорт — найпоширеніша офіційна форма комунікації між рядовими військовими й командирами. Ці документи бувають різними: на звільнення, отримання відпустки, переведення в інший підрозділ, проходження ВЛК, лікування, отримання довідки про обставини травми, виплату грошового забезпечення.
“Коли ми пишемо рапорт, у якому просимо надати можливість піти в звільнення такого-то числа, зобов'язані додати до нього ксерокопію паспорта людини, з якою плануємо зустрітися під час звільнення. Наприклад, копію паспорта дружини.
Якщо вона з іншого міста, треба додати ксерокопію квитків на потяг або автобус, які взяла, щоб приїхати, ксерокопію бронювання готелю, щоб підтвердити, що ми не будемо виїжджати за місто.
Керівництво має перевірити всі ці папірці й вирішити, чи погоджувати звільнення”, — розповідає УП військовослужбовець, який мобілізувався навесні 2024-го року.
Іноді рапорти “губляться” в процесі реєстрації. Як наслідок, боєць не може отримати бажане.
За словами співрозмовника УП серед військових діловодів, такі ситуації трапляються через завантаженість штабістів.
“За вказівкою Сирського, усі “тиловики” мають з'їздити на фронт хоча б на одну ротацію. Тому зараз людей у штабах реально не вистачає. Штабісти не встигають опрацьовувати всі рапорти, тому деякі з них губляться”, — пояснює УП військовослужбовець.
Журнали обліку журналів і “журналісти” в армії
“Журнал обліку журналів існує. Багато хто про нього тільки чув, але не бачив. Так от я бачив”, — не приховуючи іронії, каже УП військовий із позивним “Філософ”.
Журнали в ЗСУ, як і рапорти, бувають на всі випадки, які можуть трапитися під час служби — від заходів безпеки до обліку правопорушень. Їх настільки багато, що довелося впровадити у підрозділах спеціальний журнал для обліку журналів.
Військових, які заповнюють журнали і розносять їх на підпис побратимам, у деяких частинах жартома називають “журналістами”.
“Ми в учебці щодня підписуємо близько 5 папірців у журналі, який називається “заходи безпеки”. Вони не оновлюються, але існує процедура їх підписання, щоб бійці під час навчання себе не повбивали. Зрозуміло, що учебки роблять це для того, щоби прикрити свої сраки в разі чого, але ми витрачаємо немало часу.
Наш “журналіст” щовечора приносить цей паперовий журнал і каже, що насправді на ці підписи ніхто не дивиться, але підписати треба”, — розповідає УП один із новобранців, який зараз перебуває в навчальному центрі.
Бюрократизована медицина в ЗСУ
Майже всі записи в медзакладах Міноборони ведуться в паперовому вигляді. Електронної системи для бійців, де зберігалася би вся інформація про історії їхніх хвороб або процес лікування, тобто умовної Helsi для військових, не існує.
Медичні довідки, як правило, видаються “пацієнтам” на руки, тому вони доволі часто губляться і не зберігаються до наступного етапу лікування. На відновлення цих довідок витрачається час, зокрема через лабораторні дослідження, які боєць має пройти повторно.
Так само в паперовому вигляді виписуються всі направлення. Наприклад, щоб потрапити на реабілітацію, поранений боєць має отримати направлення від військової частини. Тобто вийти з лікарні, поїхати у свій підрозділ, навіть якщо той розташований за сотні кілометрів у зоні бойових дій, отримати направлення, а потім повернутися на реабілітацію.
“У мене нещодавно був такий випадок: лікарня виписала бійця з осколковими пораненнями і написали в рекомендаціях, що він потребує госпіталізації в іншій лікарні. Він приїхав у нашу частину за направленням. Я забрав його до себе в медпункт, щоб обробляти поранення.
Він кілька днів лежав під моїм наглядом, а потім отримав підписане направлення і знову був змушений їхати в іншу лікарню. Між тим, як він вийшов з однієї лікарні, і тим, як потрапив у наступну, минуло більше тижня. Він лежав із пораненнями і просто чекав, коли зроблять папери”, — розповідає УП військовий медик Гліб Бітюков.
Ще одна медична ланка в ЗСУ, яка загрузла в бюрократії, — військово-лікарські комісії (ВЛК). Військовозобов'язані або бійці під час проходження комісії спочатку мають отримати направлення в паперовій формі від ТЦК або підрозділу. Подекуди направлення доводиться чекати тижнями.
Якщо громадянин, який збирається на ВЛК, непридатний до служби за станом здоров'я, він має підтвердити свої хвороби медичними довідками. Без них лікарі, найімовірніше, визнають його придатним до військової служби.
“Людині треба носити з собою стоси паперових довідок, щоб їй правильно встановили статус придатності. Якби існувала електронна система з медичними записами, комісія проходила би значно легше як для лікарів, так і для громадян”, — каже УП Бітюков.
Армія в смартфоні. Які цифрові проєкти впроваджує Міноборони
Цьогоріч Міністерство оборони взялося за цифровізацію “української паперової армії”.
Перший результат діджитал-реформи з'явився всередині травня 2024-го — урядовці запустили застосунок для військовозобов'язаних, призовників і резервістів “Резерв+”.
Застосунок “Армія+” — другий результат цифровізації “УПА”.
Армія+. Від електронних рапортів до онлайн-списання зброї
Перед запуском застосунку представники Міноборони опитали майже 64 тисячі військовослужбовців, щоби визначити, які цифрові послуги найбільш затребувані в Збройних силах України.
Понад 64% бійців відзначили необхідність переведення паперових рапортів в електронну форму. Адже приблизно 50% всіх дій в армії пов'язані з написанням бійцями рапорту. Найчастіше військовий має особисто доставити цей документ до штабу бригади.
Тому головною функцією застосунку “Армія+” стали електронні рапорти. Заступниця міністра оборони з питань цифровізації Катерина Черногоренко в коментарі УП уточнює, що завдяки додатку військовослужбовці зможуть надсилати своїм командирам 11 видів рапортів, які згруповані за чотирма типами — “на відпустку”, “на допомогу”, “направлення” і “видача направлення”, просто зі свого мобільного телефону.
“Коли ми почали аналізувати, що відбувається з паперовими рапортами, побачили, що командири можуть складати їх у стос паперів, які розглядатимуться пізніше, або взагалі вважатимуться “загубленими” без пояснення причини.
У застосунку “Армія+” це неможливо, тому що командир буде зобов'язаний пояснити, чому відхиляє рапорт. Цей коментар додаватиметься в електронний архів і вище військове керівництво зможе його проаналізувати в разі запиту бійця”, — підкреслює в розмові з УП Черногоренко.
Вона наголосила, що цифровий рапорт, створений у застосунку “Армія+”, прирівняний до паперового. Однак паперові рапорти не будуть ліквідовані. Військові зможуть формувати такі документи як в електронному вигляді в “Армії+”, так і в звичному паперовому — на вибір командира.
Також у першій версії застосунку працює функція “АрміяID”, завдяки якій військовослужбовець може підтвердити свій статус. За словами Черногоренко, будь-яка структура зможе ідентифікувати бійця за допомогою “Армії+”. Завдяки цій функції військові зможуть отримувати пільги, оформлювати кредити, а також викуповувати квитки на транспорт.
Згодом Міноборони планує розгорнути нові модулі в застосунку.
-
Перший — навчання: будуть створені цифрові курси для бійців відповідно до їхнього запиту, наприклад, навчання керуванню БПЛА.
-
Другий — списання зброї в електронному форматі.
Застосунок “Армія+” доступний для скачування в Play Market і App Store.
Окремо Міністерство оборони скасувало 11 паперових журналів обліку особового складу. Зараз цей нормативно-правовий акт реєструється в Міністерстві юстиції. В МОУ відмовилися надавати УП перелік журналів до того, як документ про їхнє скасування буде офіційно оприлюднений.
Резерв+. Запровадження онлайн-рекрутингу та інші новації
Електронний військовий квиток у застосунку “Резерв+” прирівняний до паперового. Але працівники ТЦК, поліції або ДПСУ подекуди ігнорують цей факт. Бувають випадки, коли вони відмовляються приймати у військовозобов'язаних електронний документ, натомість вимагають паперовий.
Якщо громадянин стикається з тим, що представники ТЦК, поліції або ДПСУ вимагають паперовий документ, він має право запросити персональні дані цих посадових осіб. Також він може звернутися до підтримки “Резерв+”, яка фіксує та аналізує кожен випадок. Далі, залежно від проблеми, її вирішують у координації з представниками Сухопутних сил, Міністерства внутрішніх справ або ТЦК.
Катерина Черногоренко зазначає, що від початку функціонування “Резерв+” до підтримки застосунку надійшло орієнтовно 30 таких звернень від військовозобов'язаних.
Восени 2024-го в “Резерв+” очікуються нові функції. Міністерство оборони планує запустити онлайн-рекрутинг на базі застосунку. За словами Черногоренко, завдяки цій функції люди зможуть долучитися до війська за власним бажанням, але відповідно до запиту, який формуватиме Генеральний штаб ЗСУ.
Заступниця міністра оборони також запевняє, що МОУ не збирається впроваджувати електронні повістки, оскільки наразі для цього немає законодавчої основи.
ВЛК і лікування військових. Майбутні цифрові зміни в медичній сфері ЗСУ
Міноборони зараз консультується з Міністерством охорони здоров'я, як впровадити електронні направлення на ВЛК через “Резерв+” як для військовозобов'язаних, так і для чинних бійців.
Черногоренко під час спілкування з УП каже, що, найімовірніше, в такому направленні буде QR-код, за яким лікарі ВЛК зможуть ідентифікувати людину.
Окремо, за її словами, МОУ працює з МОЗ над створенням електронної системи для військових лікарів, в якій відображатиметься вся інформація про лікування бійців. Заступниця міністра оборони уточнила, що зараз такі дані можна отримати в центральній базі будь-яких госпіталю або лікарні, якщо зробити запит.
Однак, на її думку, необхідно створити окрему базу з історіями лікування або реабілітації бійців для зручності роботи військових лікарів. Черногоренко уточнила, що такий механізм планується впровадити до кінця 2024 року.
***
Переведення української паперової армії в діджитал є задачею з тих, які мали бути виконані “на позавчора”. Але є кілька нюансів.
По-перше, цифровізація документообігу ЗСУ під час великої війни з РФ може призвести до витоку особистих даних українських військовослужбовців, а також інформації щодо забезпечення війська. Російські хакери однозначно намагатимуться зламати цифрові сервіси, в яких міститься інформація про Збройні сили України.
Однак Черногоренко переконує УП, що МОУ вдалося зібрати найкращі команди для кіберзахисту діджитал-інструментів для бійців.
По-друге, всі цифрові новації, запроваджені Міністерством оборони, не обов'язкові для використання у військових підрозділах та існуватимуть паралельно з “паперовою армією”. Це дозволяє командирам і надалі зловживати бюрократією.
“Електронний документообіг — це круто. Його обов'язково треба впроваджувати. Але є проблема. Командири, які прямим текстом кажуть: “Комп'ютер — це, звісно, добре, але нехай всі документи будуть ще й у паперовій формі”, — іронізує під час розмови з УП один із військових діловодів, який жартома називає себе “капітаном УПА”.
“Армія+” та інші цифрові проєкти МОУ — це сучасні інструменти, які давно на часі. Головне, щоб вони справді стали помічними для бійців, а не паралельною реальністю для звітів про виконану роботу від Міноборони. Адже армія — консервативна структура. І допоки буде вибір — документи на папірці чи в смартфоні, багато хто з командирів обиратиме звичний шлях.
