Українська гідроенергетика в умовах війни та рекордного маловоддя: виклики та ризики

Увагу всього світу прикуто до Запорізької АЕС, яку Путін зробив заручницею у своїй невмотивованій широкомасштабній агресії проти України. Але є ще й гідроелектростанції, в водосховищах яких накопичено величезну кількість води. Чи несуть вони загрозу на кшталт “гранати в руках мавпи”, якщо опиняться під контролем ворога?

Йдеться, зокрема, про Каховську ГЕС, яка розташована на тимчасово окупованій території. Що станеться, якщо греблю буде зруйновано? І взагалі, як саме та яка структура здійснює контроль за роботою українських ГЕС? Із цими та іншими питаннями ZN.UA звернулося до заступника генерального директора ПрАТ “Укргідроенерго” Богдана Сухецького. На жаль, в умовах воєнного часу, враховуючи обмеження, пов’язані із забезпеченням безпеки об'єктів, наш співрозмовник не зміг поділитися всією інформацією.

— Пане Богдане, чи здійснюється на Каховській ГЕС, яка розташована на тимчасово окупованій території, генерація?

— Зараз станція працює трьома агрегатами із шести — це 30—40% потужності. Оскільки Каховська ГЕС розташована на тимчасово окупованій території, вона не може використовуватися для балансування енергосистеми та надавати допоміжні послуги. Також ми не можемо доставляти туди запчастини, щоб виконувати ремонти та готуватися до осінньо-зимового періоду.

Однак на сьогодні Каховська ГЕС працює згідно з добовими графіками виробництва електроенергії. Також забезпечуються середньодобові екологічні пропуски води у нижній б'єф— не менш як 500 м³/с, що відповідає правилам експлуатації водосховищ Дніпровського каскаду та рішенню міжвідомчої комісії при Державному агентстві водних ресурсів України.

— Чи є загроза руйнування Каховської греблі внаслідок бойових дій? Якими можуть бути наслідки її руйнування?

— На жаль, в умовах війни дуже важко передбачити деякі наслідки. Але ми віримо у ЗСУ і зі свого боку також вживаємо всіх можливих заходів для забезпечення максимальної безпеки населення. Каховська ГЕС може працювати досить довго, якщо не буде зовнішнього втручання в її діяльність, обстрілу ліній електропередачі, підстанцій, знищення обладнання.

— Але якщо Каховська ГЕС раптом зупиниться?

— Катастрофи для прилеглих територій і населення не станеться: вода проходитиме через водозливну греблю, тому ні прориву греблі, ні обміління не буде.

— Нещодавно ви повідомляли про проблему маловоддя на Дністровській ГЕС. Яка ситуація на інших ГЕС і водосховищах, зокрема басейну Дніпра?

— Станом на 1 серпня стік річки Дніпро біля Києва становив 790 м³/с. За 25 днів серпня приплив знизився більш як на 210 м³/с, що нижче за середні показники для цього періоду року. На жаль, за короткостроковим прогнозом Укргідрометцентру, очікується подальше зниження припливу води до річок Дніпро та Десна. На більшості річок Київської області та притоках Середнього Дніпра спостерігається низька й дуже низька водність. Такі реалії...

— Завідувач відділу НДІ природокористування та екології НАНУ Василь Андрєєв в інтерв'ю ЗМІ стверджував, що греблі вбивають річки, зокрема басейну Дніпра. Він говорив, що “річки мають текти”, інакше відбувається засолення поверхневих вод і замулення водойм, а також зниження підживлення малими річками Дніпра. Зокрема, солоність води у нижній течії Дніпра вже наближається до солоності води Азовського моря. Ви згодні з ним?

— Солоність води постійно моніториться відповідними організаціями. Так, за даними дослідження, мінералізація води Каховського водосховища суттєво не змінюється і становить у середньому близько 0,40 г/дм³, за найгіршими показниками мінералізація може підвищуватися до 0,60—0,80 мг/дм³. Ці концентрації майже не змінюються в різні за водністю роки. Для порівняння, мінералізація Азовського моря сягає 10—15 г/дм³. Але, дійсно, води притоків Каховського водосховища — Конки, Томаківки та Базавлука — більш мінералізовані, цей показник досягає 3 г/дм³. Але ці притоки мають незначний річний стік (від 0,04 до 0,8 км³) і порівняно з основним водотоком не можуть істотно впливати на ступінь мінералізації води Каховського водосховища.

— Уточніть, будь ласка, наскільки наближений режим пропусків води через водосховища Дніпровського каскаду до природного стоку?

— Після створення каскаду водоймищ екологічно мінімальна витрата води у нижньому б'єфі Каховської ГЕС становить 500 м³/с. При цьому в природних умовах мінімальна витрата становила б лише близько 200 м³/с. За такої незначної природної витрати влітку та восени в гирла Дніпра в річку постійно потрапляла б солона вода із Чорного моря. Вона проникала б на десятки кілометрів угору за течією і досягала б водозабірних споруд міст. Тож якраз без водосховищ Дніпровського каскаду ризик засолення низов'я річки був би набагато вищим. Це свідчить про важливість дотримуватися режиму попусків Каховської ГЕС, особливо в умовах низької водозабезпеченості.

— Що може статися, якщо раптом режим попусків води буде порушено?

— Як я вже казав, це загроза проникнення солоної води у низов’я Дніпра. Також це призводить до зменшення вмісту у воді розчиненого кисню, збільшення вмісту сірководню, заморів риби, засолення ґрунтів тощо.

— Наскільки помітним є вплив кліматичних змін на здоров'я наших річок, зокрема, Дніпра?

— 2018 року на замовлення “Укргідроенерго” було здійснено спеціальні дослідження щодо оцінки ймовірності проникнення солоного клину у пониззі Дніпра. Отримані результати показали, що за сучасних умов імовірні масштаби його проникнення в пониззя Дніпра дещо зросли порівняно з 80-ми роками минулого століття. Це пов'язано з глобальними кліматичними змінами — зі скороченням припливу прісних вод і збільшенням впливу морських вод на гирлову ділянку Дніпра через підвищення рівня моря. Відповідно до рекомендацій учених розроблено екологічно обґрунтований режим роботи Каховського гідровузла. Його реконструкція та розширення є найбільш реальними заходами щодо покращення гідрологічних умов функціонування екосистем у пониззі Дніпра.

— Яка форма власності “Укргідроенерго”?

— Найбільша гідрогенеруюча компанія України “Укргідроенерго” — це приватне акціонерне товариство, 100% акцій якого належить державі в особі Кабінету міністрів України.

До складу компанії входять десять станцій на річках Дніпро и Дністер — Київська ГЕС, Київська ГАЕС, Канівська ГЕС, Кременчуцька ГЕС, Середньодніпровська ГЕС, Дніпровська ГЕС-1 і Дніпровська ГЕС-2, Каховська ГЕС, Дністровська ГЕС, Дністровська ГАЕС. Канівська ГАЕС і Каховська ГЕС-2 перебувають у процесі підготовки до будівництва.

На початок 2022 року загальна кількість гідроагрегатів на станціях товариства становить 104, а їхня сумарна встановлена потужність досягнула 6 208,3 МВт.