Українська електрика знову пішла до Європи за безцінь

А отже, зростатимуть і прибутки закордонних партнерів українських експортерів.

У вересні посилилася увага компаній до експорту електроенергії, і розпочалася нова хвиля боротьби за доступ до міждержавних ліній електропередач.

Причина — девальвація гривні, через яку вартість мегават-години на оптовому ринку електроенергії знизилася з приблизно 37 євро на початку серпня до 35 євро, а також із поступовим зростанням спотової ціни електроенергії у Європі від 35 до 48 євро станом на початок жовтня.

Ажіотаж

В результаті, експорт електроенергії до об'єднаної енергетичної системи Європи у вересні порівняно з серпнем 2009 року збільшився удвічі, розповів директор держпідприємства “Укрінтеренерго” Валентин Бондаренко.

За його словами, зараз експортні потужності у західному напрямку завантажені майже повністю. Середньострокові контракти його компанії передбачають використання до 2013-2016 років 450 МВт міждержавного перетину у європейському напрямку з 550 МВт можливих.

Нагадаємо, “Укрінтеренерго” наразі залишається монополістом з експорту електроенергії, як у напрямку пострадянських держав, так і до країн Європи, які купують струм із так званого Бурштинського енергоострова. Разом з тим, прийнятий Верховною радою закон передбачав проведення аукціону на доступ до міждержавних мереж до 25 серпня.

Через це потенційні конкуренти, які мають контракти із закордонними енергетичними компаніями, почали активну критику дій Міністерства палива та енергетики, обвинувачуючи його у постійному затягуванні проведення аукціонів і нагадуючи про зв'язки його керівництва з іноземними контрагентами.

Окрім українських підприємств, наприклад, контрольованої Рінатом Ахметовим компанії “Східенерго”, державних НАК “Енергетична компанія України”, НАЕК “Енергоатом” та “Західенерго”, а також “Тіс-Атоменерго”, що належить Анатолію Болтенкову, експортом електроенергії зацікавилися також іноземні гравці.

Вони, за словами учасників ринку, почали купувати в Україні дрібні компанії, що мають ліцензії на постачання електрики. Переважно це великі європейські структури, які мають доступ до кінцевих споживачів, а отже, зможуть запропонувати на майбутніх аукціонах досить високу ціну. Проте директор “Укрінтеренерго” не боїться конкуренції.

“Я спілкувався з представниками цих іноземних концернів. Вони дорожче нашої ринкової ціни купувати електроенергію у нас не збираються”, — запевнив він.

Менеджер нагадав, що, у випадку перемоги в аукціоні, компанія буде і далі постачати електрику за діючими контрактами.

Міністерське лобі

Міністр палива та енергетики Юрій Продан заперечує блокування аукціонів, а затримки пояснює юридичними формальностями.

“Зараз справа тільки за Держкомпідприємництва, якому 28 вересня НКРЕ надіслала на узгодження порядок проведення аукціонів. У жовтні ми однозначно виставимо на продаж 100 МВт експортної потужності”, — запевнив міністр.

Водночас, він вважає, що не можна змушувати державного монополіста розривати експортні угоди негайно.

“Ми зобов'язали компанію “Укрінтеренерго” розібратися із своїми контрагентами до 1 січня. До того часу на аукціон уже буде виставлено всю експортну потужність України”, — запевнив міністр.

Потенційним експортерам не подобається навіть така постановка питання.

“Для розробки, узгодження і прийняття необхідних нормативних актів державним органам було визначено термін чотири місяці. Однак навіть після закінчення п'яти місяців ніхто не може чітко назвати конкретні строки проведення торгів”, — обурюється Юлія Носулько, керівник департаменту регуляторної політики ДТЕК — енергетичного холдингу Ріната Ахметова.

Крім того, за її прогнозами, вимоги закону можуть бути перекручені в угоду єдиному діючому на ринку експортерові.

Водночас, сама “Укрінтеренерго” поки що навіть не починала переговорів з контрагентами, зізнався Валентин Бондаренко.

“Поки не прийнятий порядок проведення аукціонів, ми не будемо турбувати наших колег. Міністерство юстиції має розглянути суперечності у законодавстві. Зараз воно не пояснює, чи треба виставляти на аукціон потужності, які ми використовуємо за діючими контрактами”, — зазначив директор “Укрінтеренерго”.

Заступник міністра палива та енергетики Сергій Павлуша також критикує закон про аукціони, прийнятий Верховною радою майже одноголосно. За його словами, він не відповідає європейській практиці.

“Парламент просто вліз не у свою справу. Він не знає, що повинна укладатися угода між операторами електромереж двох країн, з нашого боку це “Укренерго”, щодо того, який відсоток перетину використовується для експорту, а який для імпорту. А потім “Укренерго” вже мала би проводити аукціони. Законом такі речі взагалі не регулюються, це справа операторів”, — запевнив чиновник.

Монополісти перечекали кризу

“Укрінтеренерго” посилається також на те, що розрив контрактів з його контрагентами, зокрема з компаніями групи Korlea Invest бізнесмена Василя Бечваржа, призведуть до накладання штрафів. Зокрема, прес-секретар групи Андрій Комендо ще у березні запевняв “Економічну правду”, що таких санкцій не уникнути.

Проте Юлія Носулько переконує у протилежному.

“Зміни у законі про електроенергетику є для “Укрінтеренерго” непереборними обставинами. Тому підприємство вже зараз має право не виконувати обов'язки перед своїми контрагентами на підставі статті 617 Цивільного кодексу. А на підставі статті 652 може взагалі розірвати угоди”, — запевняє представниця ДТЕК.

Більше того, подальшу роботу держкомпанії на цьому ринку депутат від Партії регіонів Ігор Глущенко, колишній президент НАК “ЕКУ”, називає неефективною.

“ДП “Енергоринок” надає “Укрінтеренерго” ексклюзивні умови розрахунків: це єдиний постачальник, що закуповує електроенергію на оптовому ринку з відстрочкою оплати. А на Раді Оптового ринку електроенергії 25 вересня було заявлено, що “Укрінтеренерго” не розрахується з ОРЕ за отриману у вересні енергію, оскільки компанія має фінансові проблеми”, — стверджує він.

Однак Сергій Павлуша не бачить у тому проблеми.

“Це не виняткові умови, просто на експорті інакше не можна працювати. Там є, наприклад, питання відшкодування ПДВ. Якщо ринок має можливість так працювати — нехай працює, нас це не хвилює”, — каже чиновник.

Однак він не зміг відповісти на питання, чи мали б такі умови інші експортери.

Звісно, подібні поблажки мало впливають на прибутки бюджету. Окрім того, допоки спотова ціна на електроенергію в Європі слабко відрізнялася від української, коливаючись в районі 40 євро за мегават-годину, навряд чи будь-який експортер міг запропонувати надто високі ціни закупівлі.

Однак протягом останнього тижня ціни на Лейпцігській енергетичній біржі EEX виросли до рівня 48 доларів за мегават-годину. Водночас, ціна, за якою “Укрінтеренерго” продає струм структурам Korlea Invest, сильно змінитися не могла, адже прив'язана вона найсильніше до оптового українського тарифу.

Артем ЗАХАРЧЕНКО