Угоду про вільну торгівлю України з ЄС поставлено на “паузу”

Пан П’ятницький, який також керував українською делегацією під час переговорів щодо вступу до СОТ, що успішно завершилися у 2008 році вступом до цієї організації, каже, що чистовий текст угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС, разом із перекладом, буде готовий вже за кілька тижнів, проте коли Київ та Брюссель підпишуть цю угоду, залежатиме виключно від політичної волі:

“По суті, це не просто угода, яка визначає правила торгівлі, вона має значну частину, пов’язану із адаптацією законодавства і його наближенням до європейських умов, бо, у першу чергу, це є угода про умови нашої присутності на європейському ринку. Тому, аби ця угода не стала стосом паперу, ми будемо провадити роботу над розробкою і втіленням різних змін до законодавства, певних інституційних змін. Я не хочу брати на себе прогнози, коли ми підпишемо цю угоду. Ви знаєте, які чинники впливають на це. Я можу сказати одне: найближчими тижнями угода буде повністю готова до підписання з точки зору всіх необхідних технічних процедур. А визначити дату підписання — це є предметом політичної домовленості”.

Впродовж всього 2011 року очікувалося, що під час саміту Україна-ЄС у Києві 19 грудня буде підписано загальну угоду про асоціацію між Києвом та Брюсселем, переговори про яку розпочалися ще 2007 року.

Проте що ближче до саміту, тим зрозумілішим було, що угоду не буде підписано через справу Тимошенко, кримінальне переслідування якої у Брюсселі вважають боротьбою нинішньої української влади із політичними опонентами, а відтак, порушенням європейських норм демократії та незаангажованого судочинства.

Економіка і політика: разом чи окремо?

Напередодні саміту перший заступник голови президентської адміністрації Ірина Акімова заявляла, що угоду про Зону вільної торгівлі може бути підписано окремо від загальної угоди про асоціацію:

“На мій погляд, документ може бути підписаний тільки щодо зони вільної торгівлі”.

Це було б надзвичайно вигідно для України, до третини експорту якого припадає саме на країни Європейського Союзу. Як заявляв перший віце-прем’єр Андрій Клюєв, вільна торгівля із ЄС дозволить збільшити український ВВП на 2% на рік.

Проте представники ЄС неодноразово заявляли, що угода про зону вільної торгівлі є невід’ємною складовою загальної угоди про асоціацію, а відтак, їх не може бути ані підписано, ані, тим більше, ратифіковано окремо.

Пан П’ятницький також каже, що така можливість не обговорювалася під час переговорів:

“Я можу посилатися і спиратися на документи. Те, що ми підписали із нашими колегами у Генеральному директораті торгівлі, говорить тільки про те, що ми завершили переговори, але підписуватися цей документ буде як частина загального пакету, який охоплює все, тобто, це буде угода про асоціацію. Ми також маємо враховувати, що оскільки це є угода не одностороння, а двостороння, є чітка позиція однієї сторони (ЄС)”.

Синхронна багатовекторність

Наступного дня після саміту Україна-ЄС український президент Віктор Янукович під час зустрічі у Москві лідерів країн СНД ініціював синхронну ратифікацію угоди про зону вільної торгівлі СНД, підписану керівниками урядів країн восени 2011 року.

Нині, як заявив в ефірі радіо “Ера” урядовий уповноважений з питань співпраці із РФ та державами СНД Валерій Мунтіян, Верховна Рада готується до схвалення цього документу.

Він також твердить, що приєднання до цієї угоди принесе Україні понад 9 мільярдів доларів додатково від збільшення на третину обсягів торгівлі з Росією та іншими країнами СНД.

Проте його колега з уряду, що курує європейський напрямок, Валерій П’ятницький, звертає увагу на велику кількість винятків із угоди про вільну торгівлю в СНД, на відміну від подібної угоди із ЄС, яка не містить жодних винятків.

Він також каже, що при всіх нинішніх проблемах ЄС, приклад європейської інтеграції є дещо успішнішим, аніж усі відомі об’єднання на базі колишнього СРСР, включно із Митним союзом Росії, Білорусі та Казахстану.

Тим часом у Брюсселі було розпочато переговори про вільну торгівлю між ЄС та Грузією і Молдовою. Ці країни також свого часу випередили Україну у набутті членства до Світової організації торгівлі.

Цілком можливо, що Україна, яка технічно завершила переговори про вільну торгівлю із ЄС саме тоді, коли ці дві країни їх тільки розпочали, знову поступиться Грузії та Молдові у процесі інтеграції до світових економічних інституцій.

Анастасія ЗАНУДА