Тоді як українці обирають валюту, іноземці більше довіряють гривні

Завдяки нещодавньому розширенню формату статистики, стають все більш зрозумілими уподобання різних категорій інвесторів. Наразі НБУ публікує дані, що дозволяють зрозуміти у які саме облігації внутрішніх державних позик вкладають ті чи інші інвестори.

З чотирьох категорій, які виділяє НБУ (банки, юрособи, фізособи та нерезиденти) облігаціям у валюті найбільше віддають перевагу фізичні особи, а гривневим активам — іноземці. Банки та юридичні особи теж вкладають свої кошти у валютні облігації, але не основну частину.

І якщо банки та юрособи мають відносно стабільну структуру своїх портфелів в частині валютних преференцій, то дві інші категорії заслуговують більше уваги. Здавалося, що люди не довіряють державі. Але насправді ситуація зовсім протилежна.

Чи знаєте ви, що в Україні 60% депозитів вкладники тримають саме у державних банках? І отримують прибуткові та захищені доходи. Частина з них позичає кошти державі, отримуючи ще вищі доходи, та не знижуючи ступінь їхньої захищеності.

Фізичні особи з початку року збільшили свій портфель більш ніж у 14 разів, але через занепокоєння щодо можливої девальвації гривні, переважно купували валютні облігації. Наразі лише 13% портфелю українських громадян становлять гривневі облігації.

При цьому, середня дохідність валютних облігацій внутрішніх державних позик України (ОВДП) в 2017 році складала близько 5% річних, тоді як гривню можна було вкласти зі ставками 15-16%.

А враховуючи, що курс гривні до долара змінився протягом року несуттєво, власники гривневих облігацій фактично отримали значно вищий дохід в порівнянні з власниками ОВДП у валюті. Аналогічна ситуація спостерігається з портфелем нерезидентів.

Якщо на початку 2017 року 84% коштів було вкладено у валютні інструменти, то наразі вже 100% складають гривневі облігації. Здавалось, що влітку нерезиденти планували взагалі вийти з ринку ОВДП, але в серпні ситуація змінилась.

Впродовж кількох місяців вони наростили портфель до 5 млрд грн. При цьому, нерезиденти отримують значно нижчий дохід ніж резиденти, так як використовують механізм кредитних нот для спрощення процедури інвестування на внутрішньому ринку.

Це означає, що нерезиденти очікують на рівень девальвації національної валюти, котрий буде меншим за різницю між гривневою та валютною ставками.

Що ж стосується фізичних осіб, то система оподаткування є доволі привабливою. На відміну від банківських депозитів, з доходу за ОВДП сплачується лише 1,5% військового збору. А отриманий з держпозики дохід для фізичних осіб не оподатковується.

Тож незалежно від того, були це облігації у гривні чи валюті, дохід зменшиться не на 19,5%, а лише на 1,5%. Саме тому, переймаючись через коливання курсу, у травні 2017 року фізособи купили валютних ОВДП майже на $12 млн (з $45 млн у їхній власності на сьогодні).

Це був перший аукціон, коли Мінфін розміщував валютні облігації в 2017 році. Причина полягає в тому, що маючи заощадження у валюті, найбільш оптимальним є придбати облігації під час первинних аукціонів, не втрачаючи кошти на курсових різницях.

Однак, продати валютні ОВДП ви можете лише за гривню, і за отримані кошти потім придбати валюту. Або очікувати їхнього погашення, бо лише тоді держава має право сплатити кошти в іноземній валюті.

А от придбати гривневі облігації та продати їх, ви можете у будь-який момент без жодних втрат, отримуючи високий рівень доходу. Для цього вам потрібно лише відкрити рахунок в цінних паперах та звернутись до брокера із заявкою на придбання облігацій.

І вже незабаром ви отримуватиме високий дохід гарантований державою.

Тож наразі настав час поглянути на вибір іноземців, які довіряють гривні, та відповісти для себе на запитання, який інструмент обрати для розширення свого інвестиційного горизонту і не втрачати кошти на низьких відсоткових ставках.

Тарас КОТОВИЧ, старший фінансовий аналітик групи ICU