Тендерний закон = корупція!

Законопроект був внесений Кабміном та, як відомо з публічних заяв представників уряду й АП, був погоджений з експертами Світового банку та Євросоюзу. Голосів 231 нардепа вистачило на те, аби сказати світу: “Тендерний закон №7532 — це корупція!”

Громадські організації України направили Януковичу закликають президента не підписувати тендерний законопроект №7532 через його значні корупційні ризики.

Таких ризиків п'ять.

Закупівлі в одного учасника як основний вид тендерів в Україні

Відомо, що матеріали на будівництво НСК “Олімпійський” закуповуються за процедурою закупівлі в одного учасника. Тобто в тендері бере участь лише одна наперед визначена компанія, без залучення будь-яких конкурентів. За останній рік НСК подорожчав мало не вдвічі. За нинішніми підрахунками, його будівництво обійдеться державі в чотири з половиною мільярди гривень.

Закон №7532 передбачає можливість застосування цієї процедури — закупівлі в одного учасника — чи не в кожному першому випадку: за нагальної потреби та в зв'язку з виникненням особливих економічних чи соціальних обставин, що унеможливлюють дотримання строків для проведення тендерів.

В Україні — економічна криза, а в державі панує розвинена бюрократія. Тож 100% усіх держзакупівель автоматично підпадають під цю норму.

А враховуючи, що закупівлі за відомою схемою не треба буде ні з ким погоджувати, то чекаємо на повальне застосування добре відомої схеми. У 2010 році на такі закупівлі припадало понад 20% тендерів, тоді як у Європі в середньому 7-10%. У майбутньому очікується 30-50% щонайменше.

Винятків уже стало 20

Базовий тендерний закон, що був прийнятий у 2010 році, передбачав тільки 5 винятків у застосуванні тендерної процедури. Зокрема, під тендери не підпадали товари, роботи й послуги, закупівля яких становить державну таємницю відповідно до спеціального закону.

Законопроект №7532 передбачає суттєве розширення винятків із загального порядку проведення закупівель. Загалом нова версія закону містить 20 таких винятків.

Частина з них не є критичними. Скажімо, на закупівлю кормів для циркових тварин при всьому бажанні не витратиш більше мільярда гривень.

Проте є й зовсім нелогічні винятки. Наприклад, можливість закупівлі поза тендерами товарів та послуг, призначених для забезпечення заходів і офіційних прийомів за участю президента, голови ВР та членів уряду України.

Тендерна палата “оживає” у вигляді страхових контор

Усі пам'ятають, як у 2006-2007 роках Тендерна палата перетворилася на суперкорумповане відомство. Без погодження із цією громадською організацією в Україні не могла розпочатися жодна державна закупівля.

Сьогодні цю схему хочуть повернути.

Проте тепер планують ввести страхування закупівлі, яка становить 10 і більше мільйонів гривень. Причому, для переможця тендеру таке “задоволення” є добровільно-примусовим — він нібито сам вирішує чи потрібно страхувати, але зобов'язаний дати відповідну довідку замовнику тендерів.

Наступним логічним кроком може бути зменшення суми, що підпадає під страхування та створення штучної монополії на акредитовані страхові компанії.

Інформацію про реальних учасників тендерів поступово закривають

Найбільшим досягненням українського тендерного законодавства є публічність тендерів. На єдиному порталі з питань закупівель розміщується великий обсяг даних, який дозволяє відстежити не тільки самі тендери, а й те, чи були пов'язані між собою конкуренти. Як і те, чи не створені фірми-учасниці керівництвом організатора закупівлі.

Після першого читання законопроект №7532 зробив шалений наступ на відкритість інформації про тендери. Планувалося закрити 80% даних, залишивши лише беззубу інформацію про вже здійснені тендери.

І хоча громадськість змогла відстояти 10-ту статтю базового закону, сьогодні хочуть скоротити обсяг обов'язкової для оприлюднення інформації — з 14 позицій до 10.

Наступним логічним кроком буде лише скорочення обсягу даних, а не їх зворотне розширення.

“Входит и выходит. Замечательно выходит”

Саме за цим принципом Вінні-Пуха держпідприємства виводять з-під дії тендерного закону. За базовим тендерним законом усі підприємства, у яких держава має 50% і більше акцій, повинні купувати товари й послуги лише за тендерами.

У законопроекті №7532 закладено норму про те, що під тендери потраплятимуть лише державні гроші підприємств.

Тобто, якщо Харківський тракторний завод виробляє танки, то на замовлення держави тендери будуть проводитись, а на замовлення Пакистану — ні. Норма нібито прогресивна. Але законопроект №7532 не передбачає жодного порядку організації закупівель для таких підприємств.

Додамо лише, що в першому читанні законопроекту планувалося вивести всі держпідприємства з-під дії тендерного закону, причому почати їх створювати не згідно процедур Господарського кодексу, а за постановами кабміну.

* * *

Загалом ризик щорічних втрат внаслідок прийняття законопроекту №7532 в такому вигляді становить щонайменше 30 мільярдів гривень на рік. Корупційні ризики цього ж закону в редакції першого читання становили 70 мільярдів гривень на рік.

Автори законопроекту та коаліція нардепів, що проголосувала за дерибан державних коштів, вирішили не тільки позбавити бізнес, журналістів, громадські організації та контролюючі органи реального доступу до інформації про тендерні закупівлі. Вони вирішили вивести з-під дії тендерного законодавства до 70% усіх державних закупівель.

Тобто — дозволити собі та своїм структурам красти до 70 мільярдів гривень на рік.

За підписом президента.

Президенте, не продавайся! Заветуй корупційно небезпечний закон №7532!

Олексій ХМАРА