Технічна фальсифікація Пенсійної реформи

Його ініціатива мала б бути врахована, адже мова йде про 10 мільйонів українських пенсіонерів, а за 2010 рік інфляція досягла за деякими оцінками 42%, і за 2011 рік ця цифра буде двозначною. Ці роки теж ніхто не враховує.

Чергова 9 сесія парламенту, урочистий початок якої анонсовано на 6 вересня, розпочнеться прогнозованим скандалом з приводу пенсійної реформи.

Під час другого читання депутати на чолі зі спікером парламенту Володимиром Литвином приймали законопроект поспіхом, нехтуючи дотриманням усіх нюансів регламенту.

В кінцевому результаті ніхто так і не міг чітко пояснити, які правки були прийняті, які відхилені, а які за рекомендацією профільного комітету враховані в остаточній редакції без голосування.

Не дивно, що в запалі обговорення і голосування по окремим правкам, депутати від більшості схибили і проголосували за документ в редакції, яка перекреслювала всі намагання біло-блакитних реформаторів зекономити на пенсіонерах та героїчно проінформувати про це МВФ.

“Свиню” більшості віртуозно підклав лідер “Фронту змін” Арсеній Яценюк, із благословення профільного комітету та спікера.

Кінцева редакція документу, проголосована у другому читанні та в цілому, передбачала перерахунок з 01 грудня 2012 року розміру пенсії пенсіонерам, пенсія яких була призначена, або перерахована у 2006-2008 роках, з урахуванням показників середньої зарплати за 2009 рік.

Так, у 2006 році середня зарплата складала всього 928,82 гривень, у 2007 році -1197,8 гривень, а у 2009 році вже 1650,43 гривні.

За попередніми розрахунками, поправка Яценюка коштуватиме Пенсійному фонду біля 40 мільярдів гривень.

Бюджет Пенсійного фонду отримав би значного удару, адже його видатки на 2011 рік складають 209 мільярдів гривень, а плановий дефіцит на 2012 рік складе ще 40 мільярдів.

Поряд з виключенням поправки Яценюка, депутати за ініціативою одного “впливового” регіонала, планують зсунути строки проведення Пенсійної реформи з 1 вересня на 1 жовтня 2011 року, а також відповідно відкласти на місяць введення в дію решти нововведень, передбачених законом.

Але якщо оперувати такими далекими від депутатів категоріями як справедливість, ініціатива Яценюка мала б бути врахована, адже мова йде про 10 мільйонів українських пенсіонерів і 2009 рік це компромісна дата, оскільки за 2010 рік інфляція досягла за деякими оцінками 42%, і за 2011 рік ця цифра буде двозначною. І ці роки теж ніхто не враховує.

Але це не увесь цинізм більшості.

Річ у тім, що поправка Яценюка у порівняльній таблиці до другого читання була позначена як врахована комітетом і під час розгляду законопроекту жодного обговорення цієї поправки за номером 40 не було, а отже, ніяких “неузгодженостей” теж не могло бути.

Деякі поправки, враховані комітетом, Литвин усе ж таки ставив на переголосування, але про сороковий номер не було жодного слова, жодних зауважень.

6 вересня депутати будуть розглядати неузгодженості за статтею 131 Регламенту Верховної ради, яка визначає порядок усунення неузгодженостей та неточностей у прийнятому законі.

А ця стаття регламенту передбачає, що при цьому загальне обговорення питання не проводиться. Схема блискавична й безболісна — переголосували і кінці у воду, жодних дискусій.

Власне чисельні технічні поправки, які запропонують розглянути депутатам, були взяті “зі стелі” лише заради блокування поправки Арсенія Яценюка і принципового значення не мають.

Таким чином, депутатська більшість свідомо сфальсифікує результати голосування за пенсійну реформу у другому читанні.

Звичайно, розумніше було б відмінити попереднє голосування і провести повторне друге читання, без поспіху і зважено розглянути всі поправки і зауваження. Але де там!

Чи підпише Віктор Янукович закон після всіх махінацій в остаточній редакції велике питання.

Підвищення пенсійного віку, як відомо, є однією з умов подальшого кредитування МВФ, з іншого боку, рейтинг Президента і його політичної сили завдяки Пенсійній реформі може досягти розміру статистичної похибки.

Враховуючи оптимістичні заяви прем'єр-міністра Миколи Азарова, що Україна сьогодні не дуже сильно потребує фінансової допомоги, то гарним піар-ходом з боку президента стало б вето пенсійного закону і внесення до нього деяких послаблюючих компромісних положень, зокрема, в частині пенсійних пільг для чиновників.

Якщо, Президент без зволікань і реверансів в бік електорату підпише закон, це буде свідченням не тільки рішучого наміру йти на майбутні вибори, повністю ігноруючи думку і настрої людей, але й сигналом суспільству про критичну економічну ситуацію в країні і її залежність від фінансових ін'єкцій МВФ.

А майбутні парламентські та президентські вибори будуть проведені з максимальним адміністративним і силовим тиском.

Власне, чи не реалізацію такого сценарію ми сьогодні спостерігаємо?

Юрій ШПАК