ЦУМ: за фасадом у Ахметова

Столичний центральний універмаг — а простіше ЦУМ — це єдина будівля на Хрещатику, що пережила Другу світову війну. Вона зведена у стилі так званого “сталінського ампіру” і раніше складала єдиний архітектурний ансамбль з усією вулицею. У 2011 році будівлю викупив олігарх, колишній соратник Віктора Януковича Рінат Ахметов, і його компанія “Еста Холдинг” розпочала масштабну реконструкцію, що триває й досі.

Центральний універмаг — єдина будівля на Хрещатику, яка пережила Другу світову війну.

“Це був єдиний архітектурний ансамбль. Що є пам’яткою архітектури — ансамбль Хрещатику: і мерія, і ліва частина вулиці називається “сталінський ампір”. Воно все має цоколь”, — розповідає архітектор, екс-заступник головного архітектора Києва Віктор Глеба.

І, здавалося б, ЦУМ, який реконструюють впритул до міської ради та за лічені метри від профільного Департаменту архітектури, що розташований так само на Хрещатику, не можуть перебудовувати за процедурою та документами, які викликають хоча б якийсь сумнів — занадто близько до влади. Але розслідування програми “Схеми” показує інше.

Як ЦУМ діставався Ахметову

Одна з основних культурних пам’яток Хрещатика — ЦУМ — не є державною власністю. Низкою операцій його виводили з-під порядкування Фонду державного майна ще з часів керівництва Валентини Семенюк-Самсоненко та остаточно віддали у приватні руки у 2010 році. Зараз же ЦУМом володіє компанія ТОВ “Еста Холдинг” — фірма Ріната Ахметова, найбагатшого українця. “Еста Холдинг” купив ЦУМ у структур бізнесмена Валерія Мазура.

Донецький олігарх вирішив реставрувати універмаг — і ще трошки добудувати. Але, на диво, добудову почали робити не тільки вглиб земельної ділянки, а й на даху.

Оновлення ЦУМу

Уже зараз помітно, що над ЦУМом з’явився ще один поверх зі скляним куполом, а зверху трохи менша хвиляста бетонна конструкція.

Старий ЦУМ мав 7 поверхів. У першому проекті реконструкції цій пам’ятці архітектури пропонували додати скла і один поверх під ресторани. Та цей варіант забракували на громадських слуханнях, які є обов’язковими для масштабних міських проектів, і замовники вирішили зняти скло, але додати ще один поверх — технічний — під кондиціонери та вентиляцію.

Столичні архітектори таким рішенням обурені: не змінювати будівлю так радикально пропонували на містобудівній раді — громадських дорадчих засіданнях при КМДА — ще в 2012-му.

“На містобудівній раді були бої за облицювання, за фасад. А по факту ми бачимо просто варварське захоплення простору Києва”, — обурюється архітектор Віктор Глеба.

Проте “Еста Холдинг” все ж таки отримала всі потрібні дозволи саме на такий варіант будівництва. Найголовнішим дозволом було добро на перебудову від Міністерства культури. Міністерство збільшило об’єм будівлі та дозволило змінити інтер’єр.

Під час реконструкції ЦУМ повністю перебудували всередині

То ж із нормативної точки зору тут — все чисто, та й опору щодо добудови поверхів ЦУМу у владних кабінетах ніхто особливо не чинив.

“Всі погоджувальні процеси ми пройшли. Ми проходили і Раду з охорони пам’яток, проходили Міністерство культури, містобудівну раду”, — пояснює директор зі зв’язків із громадськістю та комунікацій ТОВ “Еста Холдинг” Антон Глівінський.

Будівлі у стилі “сталінського ампіру”, до прикладу, у Мінську визнані ЮНЕСКО як світова культурна спадщина. З перебудовою ЦУМу український Хрещатик — центральна вулиця країни — втрачає навіть шанс подати заявку, щоб потрапити до списку світових культурних пам’яток.

Як же забудовнику вдалося отримати такі дозволи, якщо провідні столичні архітектори б’ють на сполох і пояснюють, що такі модерні конструкції — знущання над історичним виглядом міста? Річ у тому, що більшість дозволів на реконструкцію ЦУМу компанія Ріната Ахметова збирала за часів президентства Віктора Януковича — давнього друга та соратника Ахметова.

“Тут бачите, дуже їм назустріч пішла на той час чинна команда департаменту охорони культурної спадщини Міністерства культури. Тобто погодилися з тим, що предметом охорони є фасад, а не взагалі будівля”, — згадує Яків Діхтяр, нині — голова управління охорони культурної спадщини Міністерства культури України.

Тож не виключено, що саме близькі стосунки Януковича та Ахметова спонукали визнати історичною цінністю тільки фасад, а не всю будівлю, і дати “Еста Холдингу” добро на реконструкцію з новою будівлею та збільшенням поверхів. Тобто, формального порушення законодавства з ЦУМом нема, але очевидно, що норми охорони історичних пам’яток просто трохи обійшли.

Земля задешево

Та відзначилася у будівництві ЦУМу і нинішня влада — цікавими виділеннями землі.

І якщо за Януковича формальних порушень закону знайти важко — це було радше ходіння на межі законності за підтримки влади, то в недавніх операціях із виділенням землі для ЦУМу юристи вбачають можливі порушення.

21 квітня 2015 року, коли будівництво ЦУМу вже було в розпалі, міська рада передала 118 м2 землі у дворі на вулиці Богдана Хмельницького в оренду на 10 років ТОВ “Столичний ЦУМ”. Рівно за місяць, 21 травня, Київрада ділить кадастрову ділянку на Хрещатику, 36 — саме там, де і стоїть будівля самої ради, — і її частину площею у 68 м2 відрізає і також віддає ЦУМу на декаду під обслуговування та експлуатацію будівлі.

Цікавим видається саме цей другий, травневий договір. Адже ці, на перший погляд, незначні 68 м2 Київрада відірвала від власної кадастрової ділянки, на якій розташована мерія.

“Були люди, які казали, що не треба віддавати землю цьому підприємству, бо одіозний власник. <…> На аргумент, що не може одіозний власник користуватися київською землею, то за землю треба платити. Всім. Тому такий аргумент був сприйнятий, і дане рішення було Київською міською радою ухвалене”, — розповідає голова постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування та архітектури Володимир Прокопів.

Анастасія ІВАНЦОВА