“Сучасні державні підприємства нагадують ракові пухлини, які розростаються все більшими темпами. Так, вони не злоякісні. Але якщо їх не видалити, може обірватися чиєсь життя. Тому потрібно все продати. Все, що можна. Лише тоді в України є шанс на здорове життя”, — так категорично оцінив перспективи приватизації держпідприємств один з постійних учасників ТОП-100 найбагатших українців.
Звісно, це лише думка представника великого бізнесу, яка має мало спільного із інтересами держави. Є багато і тих, хто вважає, що зараз — не найбільш вдалий час для розпродажу держмайна: через фінансову кризу державні активи сильно втратили у вартості, тож бюджет отримає недостатньо коштів.
Міністр економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавичус каже, що приватизація зараз таке ж неоднозначне питання, як і продаж земель сільгосппризначення.
“Ніхто з тих, хто займався приватизацією у Східній Європі впродовж останніх 25 років, не був популярним. Проте це треба робити. Продаси за 100, скажуть “Чому не за 200”, або “Я би продав за 400”, — заявив він в інтерв'ю “Українській правді”. Не так давно підконтрольне Абромавичусу Мінекономрозвитку вперше підготувало звіт “Топ-100 державних компаній” з детальними даними про учасників і параметри реформування. “Чому треба приступати до приватизації? Дуже важко відбувається реструктуризація управління держпідприємствами. Існує катастрофічна нестача кваліфікованих кадрів, є божевільний тиск на всіх рівнях, щоб на підприємствах нічого не змінювалось. Тому що звикли — сидять на “схемах”, майже в усіх компаніях”, — каже міністр. На основі даних відомства, ЕП підрахувала, як змінилися фінансові результати 30 провідних державних компаній за останній рік.
ТОП-30 найбільших держпідприємств
Дані: Міністерство економічного розвитку
Примітки: * Загальні витрати на заробітну плату (за винятком соціальних виплат), поділені на середнє число працівників
** 9 місяців 2014 року
*** з урахуванням дочірніх підприємств
Аутсайдери
За даними Мінекономрозвитку, загалом в країні налічується 1833 діючих держпідприємств загальною вартістю 870 млрд грн.
Основна їхня частина — 70% — належать до енергетичного сектору.
За підсумками діяльності першої “тридцятки”, у 2014 році держава зазнала збитків на рівні 94 мільярдів гривень. Це — в шість разів більше порівняно з минулим роком.
З них 80 мільярдів — збитки державного монополіста НАК “Нафтогаз України”.
Нинішній стан компанії не дозволяє їй обходитися без державних субсидій. Відповідно до домовленостей з МВФ, дефіцит “Нафтогазу” у наступні роки буде скорочуватися за рахунок зростання тарифів. У 2015 році уряд поставив амбітні плани скоротити дефіцит компанії до 3,1% ВВП.
Зрештою, у 2014 році НАК продовжував нести колосальні збитки. А держава, як і раніше, закривала “дірки” монополіста за допомогою регулярного підвищення частки капіталу — через випуск внутрішніх облігацій, які компанія може продати і використати отримані кошти для купівлі газу.
Втрати “Нафтогазу” порівняно з 2013 роком збільшилися в п'ять разів, що, в першу чергу, пов'язано із знеціненням гривні.
Стабільно в “мінусі” й “Енергоатом”.
Причини — курсова різниця, заборгованість з оплати рахунків. Так, приблизно 1,6 млрд гривень компанія втратила через нестабільність національної валюти. Також у 2014 році “Енергоатом” недоотримав від “Енергоринку” 2,8 млрд гривень.
До списку найбільших “дір” у 2014 році приєдналася і Державна продовольчо-зернова корпорація (ДПЗКУ). Обслуговування китайського кредиту обсягом 1,5 мільярда доларів дорого зараз обходиться держкорпорації. Основна частина її витрат — це курсова різниця, яка виникла при перерахунку кредиторської заборгованості по кредиту та нарахованих відсотків. Нещодавно “Економічна правда” писала, як з корпорації “вимили” 250 млн доларів китайської позики. Більшу частину коштів отримали офшорні компанії, які не розрахувалися з ДПЗКУ за поставлене зерно.
Найкраще у сформованих умовах почуваються компанії, у яких собівартість формується в основному у гривнях, а виручка — в доларах. Взяти хоча б той же “Турбоатом”.
В останні роки про продаж харківського турбінного заводу лише велись балачки, але до справи так і не дійшло. У минулі роки “Турбоатом” вже фігурував у списках-графіках ФДМ, але відповідний конкурс щоразу переносився. Там просто не затверджували умов його проведення. Цей актив завжди приваблював групу “Енергетичний стандарт” Костянтина Григоришина, який наразі володіє 15% акцій “Турбоатома” через кіпрську Linfot Limited.
Усі ці підприємства могли бути дуже ефективними та приносити прибутки, але сьогодні державна скарбниця змушена їх дотувати. У 2014 році обсяг субсидій в держсектор становив приблизно 2% ВВП.
Головна проблема державних підприємств — корупційні схеми, що передаються від однієї влади до іншої. Держава, як неефективний власник не може їх позбавитися та розрубати гордіїв вузол. Змінити ситуацію міг би приватний власник, який зацікавлений в ефективності роботи своїх активів.
Вийти за рамки
До недавнього часу про реформу державних підприємств взагалі ніхто не згадував. Жоден з урядів не приділяв належної уваги цьому питанню, починаючи з Вітольда Фокіна, і закінчуючи нинішнім періодом.
Про реформування державних підприємств активно почали говорити лише після повалення режиму Віктора Януковича. Проте, суттєвих змін у роботі держпідприємств за ці 15 місяців так ніхто й не побачив.
Основні фактори, що впливали в цей період на українську економіку, очевидні. Це обвал гривні, анексія Криму, військові дії на Донбасі, різке згортання торговельних відносин з Росією, політичні зміни в самій Україні.
Втім, не викликає сумнівів, що операційна ефективність державних компаній може бути суттєво поліпшена і за таких умов.
Протягом довгого часу приватизація держпідприємств вважалася чи не єдиним способом для уряду, щоб впоратися з описаною вище ситуацією.
За словами міністра фінансів Наталії Яресько, приватизація буде проводитися, починаючи з третього-четвертого кварталу цього року.
Тим не менш, не всі держпідприємства можуть бути приватизовані найближчим часом.
По-перше, є природні монополії. Наприклад, в залізничній сфері та енергетиці. Їх приватизація спричине шалений спротив населення.
По-друге, деякі підприємства виробляють продукти та послуги, які мають життєво важливе значення для суспільства.
По-третє, держава як найбільший власник і менеджер державного майна, здатна взяти на себе ризики, пов'язані з інвестуванням у великомасштабні проекти — такі як будівництво нової інфраструктури і впровадження нових технологій, які не завжди комерційно життєздатні й за які приватні компанії не візьмуться самостійно.
Для реформування таких підприємств та інших, які не підуть з молотка, в Мінекономрозвитку покладаються на рекомендації Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). :
1. Ефективно використовувати власний капітал держпідприємств і створити чітку політику виплати дивідендів.
2. Ліквідувати збиткові і непотрібні комерційні підрозділи.
3. Темпи акціонування державних підприємств потрібно прискорити. Державні підприємства повинні мати таку ж структуру корпоративного управління, як приватні підприємства.
4. Поділ комерційних і некомерційних функцій. ДП мають визначити свої некомерційні (або соціальні) функції та відобразити це в статутах. Крім того, підприємства повинні розділити комерційні та некомерційні операції у своїх бухгалтерських документах для забезпечення більшої прозорості.
5. Найбільші державні підприємства повинні оцінити масштаби некомерційних функцій і витрат, а також їхній вплив на фінансові результати. Важливо встановити чітку і прозору модель, як некомерційні операції фінансуються, для того, щоб уникнути перехресного субсидування. Цей тип фінансування не повинен спотворювати ринок.
6. Обов'язкове створення комітетів з аудиту у всіх великих держпідприємствах. Це звичайна практика в Європейському Союзі та інших країнах. Комітети з аудиту будуть здійснювати кілька важливих функцій. Зокрема, процес підготовки фінансової звітності, оцінку ефективності внутрішнього аудиту, внутрішнього контролю та управління ризиками, аудит річної фінансової звітності.
8. Залучення до наглядових рад підприємств незалежних членів. Наразі ці органи складаються переважно з державних службовців.
9. Нинішня система оплати праці та фінансових стимулів не відповідає рівню відповідальності, який топ-менеджери держпідприємств беруть на себе. Необхідно встановити чіткі показники для оцінки діяльності ДП і прив'язати до них заробітну плату робітників таких підприємств. Система бонусів зробить підприємства привабливими для фахівців з приватних підприємств.
Замість висновку
За словами одного з архітекторів словацьких реформ Івана Міклоша, роздуми про те, що можна поліпшити стан, продуктивність і ефективність підприємств, поки вони знаходяться в держвласності — лише ілюзія.
“Звичайно, приватизація великих компаній — складний і тривалий процес. Але якщо ми говоримо про компанії середніх розмірів, які знаходяться в поганому стані, то їх приватизація може бути проведена просто: за допомогою відкритих аукціонів, основним критерієм яких є ціна. Звичайно, було б краще продати їх, коли покращиться бізнес-середовище, коли буде рости економіка, і в країні буде багато інвесторів. Але якщо тільки чекати і нічого не робити, то поліпшення можуть не настати”, — вважає він.
Якщо уряд візьметься за приватизацію великих підприємств зараз, то одразу ж наштовхнеться на дві перешкоди: низька ціна і не найкращий час для продажу з точки зору упевненості інвесторів. В Мінекономрозвитку запевняють, що це — не перепона.
“Що ми можемо зробити, коли макроекономічний спад, військові дії? Наше завдання — максимальна відкритість і прозорість… Кого ми хочемо бачити? Ми хочемо західних стратегічних інвесторів із світовою репутацією і прозорою структурою акціонерів”, — каже він.
Прихід таких інвесторів наразі здебільшого залежить від того, чи буде і надалі уряд гальмувати реформи. А продати можна і 99% підприємств.
Питання тільки в тому, за якою ціною і наскільки прозоро.
Дмитро ДЕНКОВ
Что скажете, Аноним?
[10:43 04 декабря]
[07:10 04 декабря]
[21:18 03 декабря]
09:50 04 декабря
09:40 04 декабря
09:30 04 декабря
09:20 04 декабря
09:00 04 декабря
08:50 04 декабря
[16:20 05 ноября]
[18:40 27 октября]
[18:45 27 сентября]
(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины
При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены
Сделано в miavia estudia.