Так склалося, що ХХІ століття диктує нам свої правила. Новий для України, але апробований у світі інструмент прямої демократії, електронні петиції, вже більше 100 днів як функціонує в Україні.
Спробуємо підвести проміжні підсумки.
Отже, приблизно сто днів тому на сайті президента України з’явився новий електронний ресурс , який викликав неабиякий інтерес в активних українців. Перші петиції набирали по 25 тисяч підписів за 3-4 дні, що виявилося несподіванкою для влади. Тоді ж виникла дискусія, для чого влада запустила сервіс петицій: для імітації реформ, для виявлення латентних процесів у суспільстві чи все ж з метою почути думку громадян.
Доля петицій в Україні може бути різною. Усе залежить від влади: як вона буде реагувати на петиції, що наберуть необхідну кількість підписів. З одного боку, їх можуть перетворити у профанацію, тоді можна вважати, що цей інструмент прямої демократії було впроваджено лише для того, щоб “понизити градус” суспільного невдоволення. З іншого боку, якщо влада буде адекватно реагувати на суттєві пропозиції громадян, то петиція стане реальним інструментом комунікації між суспільством і владою.
За 100 днів, що минули, ми побачили певну динаміку. На сьогодні існує декілька площадок де можна створити чи підписати петицію: сайт президента України, сайт Верховної Ради, сайт Київської міської ради та ще у міських радах 13 міст України.
І якщо на сайті президента підписна активність є високою (з 28 серпня створено більше 18 тисяч петицій), то інші електронні площадки є досить інертними. Скажімо на сайті ВР, за майже півтора місяці, створено лише 164 петиції і лише одна набрала необхідну кількість голосів. Проте навіть на сайті президента України спадає підписна активність громадян. Для прикладу, на початках, створювалися по 8 тис. петицій щомісячно. У листопаді таких ініціатив було лише близько 2 тисяч.
І тут є декілька причин.
Перша — це зміна способу ідентифікації авторів та підписантів петиції. До технологічних змін вдалися уже під час роботи сервісу. І якщо ідентифікація особи за ідентифікаційним кодом є прийнятною для державного органу, то запропонована АП ідентифікація особи за банківськими картками лише двох банків, Ощадбанку і Приватбанку, викликає здивування. Усе це наслідки недосконалого законодавства, яке приймалося скоріше як данина моді, а не як продуманий, процедурно досконалий нормативний акт.
Друга причина — це реакція влади на петицію. Як тільки громадяни побачили, що влада пасивно реагує на ініціативи від народу і петиції коментуються, а не призводять до реальних дій, то, відповідно, інтерес до них почав зникати. Українці діють за принципом: якщо влада ігнорує нас, ми починаємо ігнорувати владу.
Ще у вересні я застерігав, що відсутність чіткого і зрозумілого законодавчого регулювання функціонування петиції може звести її нанівець. Як і передбачалося, інтерес до петицій почне згасати, і люди знову можуть вийти на вулицю з мітингами і протестами. Варто було б регламентувати петиції новим законом. Зокрема:
Проте віз і нині там. Тож петиції з ефективного механізму комунікації між громадянами та владою поступово перетворюються у такі собі радянські колективні звернення, які колись клалися під сукно або, у кращому випадку, закінчувалися банальною відпискою.
Ігор КУРУС, журналіст, координатор громадської кампанії “За відповідальну владу”
Что скажете, Аноним?
[12:44 21 ноября]
[10:14 21 ноября]
[19:40 20 ноября]
19:00 21 ноября
18:45 21 ноября
18:35 21 ноября
18:25 21 ноября
18:00 21 ноября
17:20 21 ноября
16:50 21 ноября
16:20 21 ноября
15:30 21 ноября
[16:20 05 ноября]
[18:40 27 октября]
[18:45 27 сентября]
(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины
При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены
Сделано в miavia estudia.