Стати президентом синові чабана допомогли... вірші в газету

Хоча жителі Азії славляться вмінням приховувати свої емоції за стриманою “маскою” на обличчі, президент Монголії Цахіагійн Елбегдорж, перебуваючи у стінах Львівської академії Сухопутних військ імені Петра Сагайдачного, не приховував хвилювання. Адже у цьому навчальному закладі, тоді Львівському вищому військово- політичному училищі, він навчався. Суворий режим курсантського життя не завадив монгольському юнакові зустріти у Львові свою другу половинку...

“Я народився у родині звичайного чабана, — розповідав про себе гість Львова на прес-конференції, у якій також взяв участь голова Львівської ОДА Михайло Цимбалюк. — У Монголії звичайна чабанська родина має близько 200 овець, три-чотири корови, 5-6 верблюдів, сорок коней. Коли мені виповнилося три роки, старші брати вперше посадили мене на коня...”.

Карколомну кар’єру син чабана зробив завдяки... кільком віршам, які написав під час строкової служби в армійську газету. Здібного юнака помітили замполіти й скерували на навчання у Львівське військове політучилище, навчання в якому Елбегдорж завершив 1988 року за фахом “військова журналістика”. Вчився майбутній президент на спецфакультеті разом з іншими іноземцями. Якось у студентському клубі “Данко” познайомився на дискотеці зі своєю землячкою, яка вчилася на геологічному факультеті Львівського державного університету. Запросив на танець, потім провів до гуртожитку... Незабаром вони одружилися, у них народився син. “Мені часто сниться другий номер трамваю, Стрийський парк, де ми гуляли з дружиною, сниться, як я вранці зіскакую з ліжка та біжу на плац для зарядки”, — розчулено зізнався президент Монголії.

Майбутні монгольські офіцери не могли не відчути присмаку горбачовської перебудови. Повернувшись на батьківщину, Елбегдорж незабаром став одним із лідерів демократичного руху Монголії. У дев’яностих роках він започатковує першу незалежну монгольську газету “Демократія” та стає її головним редактором. У липні 1990 року в Монголії відбуваються перші демократичні вибори, й Елбегдоржа обирають депутатом парламенту. Монголи кажуть, що в ті роки у них відбулася мирна демократична революція. Хоча в країні, що розташована між комуністичним Китаєм та неспокійною Росією, перейти до демократії мирним шляхом було нелегко... У листопаді 2009 року Цахіагійна Елбегдоржа обрали президентом Монголії.

Карколомна кар’єра не завадила йому виховати чотирьох синів та доньку. Окрім рідних дітей, президентське подружжя усиновило 24 сиріт, і Елбегдорж став найбільш багатодітним президентом у світі.

устрічаючи свого випускника, вчена рада Академії Сухопутних військ “за громадську, політичну і творчу діяльність, зміцнення миру” нагородила президента Монголії званням Почесного доктора Академії Сухопутних військ. “Треба було тяжко працювати 23 роки і стати президентом, щоб отримати це звання”, — жартував Елбегдорж, приміряючи мантію. Президент у відповідь нагородив монгольським орденом “Полярна зірка” начальника Академії генерала Павла Ткачука та підполковника у запасі Василя Оношка, який керував спецфакультетом, коли на ньому вчився курсант Елбегдорж. По завершенню вченої ради на президента Монголії очікував подарунок. Генерал-лейтенант Павло Ткачук подарував гостеві сідло й побажав йому міцно триматися не лише на коні, але й на високій посаді.

Під час перебування в Академії президент Монголії уважно оглянув навчальні класи, військову техніку, ознайомився з процесом навчання курсантів. Офіцери, що супроводжували президента, розповіли, що побачене йому сподобалося. Отож, можливо, незабаром у львівській Академії вчитимуть майбутніх монгольських офіцерів.

Зрозуміло, президент Монголії прибув в Україну не лише через юнацькі спогади. Під час переговорів з керівництвом країни, зауважив пан Цахіагійн, йдеться про співпрацю Монголії та України в енергетичній сфері, сфері високих технологій, сільському господарстві, експлуатації надр тощо. Непогані перспективи щодо вигідної співпраці з Монголією, вважає Елбегдорж, має Львів. “У Карпатах, — зауважив він, — можуть вирощувати найкращі породи овець, які завезуть з Монголії. А Монголія з її величезними площами зацікавлена у виведенні зернових культур, що культивуються на Львівщині”.

Омар УЗАРАШВІЛІ