Rambler's Top100
ДАЙДЖЕСТ

Скочинське дежа вю

[09:18 10 июня 2009 года ] [ Україна молода, №102, 10 червня 2009 ]

У понеділок на донецькій шахті стався раптовий викид газо—вугільної суміші.

Загинули принаймні шестеро гірників. Доля ще восьми не відома.

Шахту імені Скочинського, яка входить до складу ДП “Донецька вугільна енергетична компанія” і розташована в одному з віддалених районів обласного центру, вважають однією з найглибших не тільки в Україні, а й у всьому світі. Аби підняти на—гора цінне коксівне вугілля марки “Ж”(жирне), тут давно подолали кілометрову глибину. Саме з цієї причини видобуток палива є дуже небезпечним і підприємству належить ще одне, цього разу дуже сумнівне “лідерство”. Тривалий час шахта імені Скочинського утримувала “рекорд” за кількістю загиблих після квітня 1998 року вибух метану та вугільного пилу забрав підземної аварії — 4 життя 63 шахтарів, а 51 отримали різноманітні травми. А 8 червня нинішнього року несподіваний викид газо—вугільної суміші застав на аварійній ділянці більше півсотні шахтарів. Утім, цього разу більшість потерпілих встигли вийти з небезпечної зони й залишилися живими. Проте, на жаль, знову не обійшлося без загиблих та “невідомих”. Тобто тих, кого тривалий час ніяк не вдається відшукати в аварійному підземеллі.

Усіх уцілілих — на—гора!

Зважаючи на глибину залягання вугільних пластів, шахту імені Скочинського вважають однією з найбільш небезпечних у галузі за гірничо—геологічними умовами та за раптовими викидами газу, вугілля й породи. А безпосередньо пласт, де в понеділок після 10—ї ранку стався викид, має ще й схильність до самозагорання. Як повідомила “УМ” прес—секретар територіального управління Держгірпромнагляду України в Донецькій області Марина Нікітіна, аварія сталася на глибині 1250 метрів у другій західній лаві під час виймальних робіт. За уточненими даними, на аварійній ділянці працював 51 гірник, а всього під землею у копальні в цей час перебували 344 вуглярі. Порівняно оперативно зуміли вийти з небезпечної зони й виїхати на—гора 18 гірників. Невдовзі, завдяки рятувальним роботам, а до шахти прибули 30 відділень гірничорятувальників, кількість врятованих збільшилася до 27 шахтарів. Доля всіх інших певний час була не відомою.

У другій половині дня на поверхню вдалося підняти всього 38 уцілілих підземних працівників. Ще 13 залишилися на аварійній глибині, і про їхнє місцеперебування можна було тільки здогадуватися. Та рятувальники натрапили у виробках на тіла двох людей. Ще одного гірника відшукали в дуже важкому стані.

Тим часом медичної допомоги потребували врятовані гірники, які в момент викиду перебували на аварійній ділянці. Двох шахтарів із важкими травмами госпіталізували до реанімації обласного клінічного об’єднання імені Калініна. Три десятки потерпілих потрапили до Донецької обласної клініки профілактичних захворювань. “Їхній стан порівняно задовільний, — розповів журналістам головний лікар лікувального закладу Євген Гладчук. — Їм поставили діагноз “гіпоксія”, тобто далися взнаки нестача під землею кисню та отруєння рудничним газом”. Також, як здебільшого буває в таких випадках, врятовані гірники пережили сильний стрес і тепер потребують ще й допомоги психологів.

На жаль, допомога лікарів знадобилася не тільки шахтарям, а й їхнім близьким та рідним, які відразу після перших повідомлень про аварію скупчилися біля адмінбудинку шахти. Тут же до чергування приступили медики десяти бригад швидкої допомоги та групи психологів, які працюють із сім’ями потерпілих.

“Сам з останніх сил виповз із лави...”

Створену урядову комісію, що почала працювати на шахті імені Скочинського, очолив керівник Мінвуглепрому Віктор Полтавець. Також тут діє штаб із ліквідації аварії, а передумови та причини підступного викиду почали з’ясовувати фахівці з експертної комісії. За неофіційною версією, що її найчастіше згадують шахтарі—“скочинці”, “винним” може стати вже всім відоме “невідоме природне явище”, яким раніше пояснювали такі трагедії на інших шахтах. Гірники, яким пощастило вціліти, тепер згадують, що чули кілька потужних хлопків, а потім у виробках став стіною вугільний пил. Дехто припускає, що причиною викиду слід вважати вибухово—струсові роботи, які тут проводили напередодні. Немає поки чіткого пояснення щодо причин підземної аварії і директор шахти Валерій Міміношвілі, адже згадана дільниця є однією з найкращих. “У цю зміну роботи на дільниці велися, як завжди, за всіма правилами, — каже він. — Виробки провітрювалися, все було нормально. І викидів там ніколи раніше не траплялося. Тому, що саме відбулося, сказати поки ніхто не може...”.

Утім, висновки еспертів попереду, а поки всі зусилля зосередили на пошуці тих гірників, які залишилися під землею. А це проблематично через високу температуру під землею, загазованість виробок та завали. “Температура понад 40 градусів, і ми просувалися загазованими виробками, підключившись до апаратури, — розповів відразу після виїзду на—гора помічник командира взводу Донецького оперативного загону гірничорятувальників Костянтин Дегтярьов. — Виявили двох непритомних гірників, але головне — вони живі. Я медик за фахом, тому відразу надав допомогу потерпілим: обидва отруїлися чадним газом”.

Респіраторник із Вугледарського загону Олександр Шамарін із колегами теж натрапили під землею на вцілілого шахтаря. “Він сам з останніх сил на чотирьох виліз із лави, а тут ми якраз нагодилися, — розповів рятувальник. — Хлопець був у важкому стані, але тримався молодцем. Надали першу допомогу, перевірили, чи немає переломів. Намагаємося його розпитати, чи є ще хтось поблизу, а він тільки головою киває...”. Для досвідченого рятувальника це не перший спуск в аварійне підземелля шахти імені Скочинського: “За 15 років стажу всього набачився,— згадує він. — Мені довелося тут побувати, коли після вибуху загинули 63 шахтарі, а півсотні отримали травми... Це було щось страшне. Бо тоді ми виносили тіла зовсім молодих гірників, які почали працювати відразу після закінчення технікуму. Для деяких із них це була перша робоча зміна, що стала останньою...”.

Його колега Валерій Шеляков теж брав участь у рятуванні одного з гірників: “Він був у важкому стані, й тому ми намагалися якомога швидше винести із виробки, де страшенна спека та велика загазованість”. Попри все, на поверхні не втрачали надії, що кількість врятованих згодом збільшиться. Адже шахтарі могли, вцілівши після викиду, відійти на безпечну відстань, де можна “відсидітися”. Втім у вівторок вранці кількість загиблих, чиї тіла вже виявили, збільшилася до шести. Серед них три електрослюсарі, один прохідник та два робітники очисного вибою. Найстаршому з них — 55 років, наймолодшому — 29, доля ще восьми шахтарів залишалася не відомою.

Прокуратура Донецької області вже порушила карну справу за частиною 2 статті 272 Кримінального кодексу України — “порушення правил безпеки при виконанні робіт із підвищеною небезпекою”, а правоохоронці з’ясовують причини підземної аварії.

Павло КУЩ

Добавить в FacebookДобавить в TwitterДобавить в LivejournalДобавить в Linkedin

Что скажете, Аноним?

Если Вы зарегистрированный пользователь и хотите участвовать в дискуссии — введите
свой логин (email) , пароль  и нажмите .

Если Вы еще не зарегистрировались, зайдите на страницу регистрации.

Код состоит из цифр и латинских букв, изображенных на картинке. Для перезагрузки кода кликните на картинке.

ДАЙДЖЕСТ
НОВОСТИ
АНАЛИТИКА
ПАРТНЁРЫ
pекламные ссылки

miavia estudia

(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины

При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены

Сделано в miavia estudia.