Скільки працюєш, стільки й заробиш

З 1 січня цього року набув чинності закон, який передбачає введення погодинної оплати праці. Тепер роботодавці змушені платити за кожну відпрацьовану годину не менше мінімального рівня. Розмір погодинної ставки має бути визначений у законі про бюджет. Ось тільки вийшла накладка — погодинну оплату праці запровадили, а бюджету на цей рік досі немає...

“Самими нормативними актами нікого багатим не зробиш. Спочатку потрібно запроваджувати загальнодержавне реформування економіки, а тоді говорити про підняття заробітної плати. Хоча введення погодинної оплати праці не означає, що заробітки підвищаться. Роботодавець може платити працівникам стільки, скільки він має, — каже голова Асоціації роботодавців Львівщини Зеновій Бермес. — Прийняття цього закону призведе хіба що до непорозумінь. Насамперед з контролюючими органами, які змушуватимуть застосовувати цю норму”.

Працівникам, яких переведуть на погодинну оплату, уже буде не так просто запізнитись на годинку на роботу чи вибігти у своїх справах на годинку-дві. Адже тепер їх активніше контролюватимуть — менше пропрацював, менше отримав. З іншого боку, працівникам буде вигідно “розтягувати задоволення” — те, що можна зробити за кілька хвилин, розтягуватимуть на годину.

А для фірми часом навіть вигідніше, аби офісний працівник, який виконав усю роботу, “змився” додому на годинку раніше, а не сидів в Інтернеті та не витрачав зайву електроенергію. З іншого боку, є категорії працівників (програмісти, перекладачі, бухгалтери...), яких невелике підприємство просто не в змозі “завантажити” на повний робочий день. Такі люди приходять на годину-дві, виконують свою роботу і йдуть. Як правило, з ними розраховуються в конвертах. Погодинна оплата праці мала б посприяти переходу до “білих” зарплат.

“Перехід до погодинної оплати праці — крок уперед. Але закон, який набув чинності, прийнято поспіхом. Він, по суті, нічого не змінює. Українці не почнуть заробляти більше. А ось зменшитись заробітні плати можуть. Як експеримент у нас уже застосовували погодинну оплату праці для шахтарів. Люди почали заробляти менше. Так вони мали ставку та преміальні — від валового видобутку. А коли перейшли на погодинну оплату, зарплати зменшилися, бо вони працювали по 4-5 годин. У результаті від цього відмовилися, — каже голова Національного форуму профспілок України Мирослав Якібчук. — Суттєвим недоліком цього закону є те, що він не забороняє роботодавцям скорочувати робочий день. Тож якщо ви раніше працювали по 8 годин, вас можуть перевести на 6. Відповідно, зарплата буде меншою. Проблема є також при визначенні мінімальної ставки. На жаль, вона прив’язана до мінімальної зарплати, хоча мала б залежати від мінімальної зарплати по галузі. Тож, офіційно скоротивши робочий час, працедавець матиме законну можливість платити людям зарплату меншу, аніж мінімальна”.

Зрештою, і до прийняття цього закону можливість платити менше була. Працівників офіційно оформляли на половину чи навіть на чверть ставки, а решту платили в конверті. Недолік у тому, що тим, хто працює менше, ніж на ставку, стаж рахують менший. Якщо ви на півставки, то за два відпрацьовані роки матимете лише рік стажу. За словами Мирослава Якібчука, при погодинній оплаті праці стаж рахуватимуть повністю, навіть якщо працюватимете не вісім годин на день, а менше. Але оскільки офіційна зарплата буде мізерною, то й пенсія буде такою ж.

Хоча закону про бюджет досі немає, але закон про нові соцстандарти передбачає підвищення мінімальної заробітної плати з 1 січня до 869 гривень (з 1 листопада вона становила 744 гривні). Якщо припустити, що ми працюємо по вісім годин п’ять днів на тиждень, то виходить, що одна година коштує близько 5,5 гривні. Якщо керівник внесе зміни до колективного договору і зробить робочий день шестигодинним, то за день він зможе платити не 44 гривні, а 33.

Звичайно, якщо роботодавець не хоче, щоб його люди розбіглись по конкурентах, мусить платити значно більше за мінімалку. Але якщо з’являється можливість зменшити зарплату, обов’язково знайдуться такі, що нею скористаються...

Зіновія ВОРОНОВИЧ