Сергій Целовальник: Ділянку, яка б влаштувала МЗС, ще не знайшли

—  Сергій Анатолійович, як вирішується питання з пошуком ділянки для МЗС замість того, що вони хотіли на Пейзажній алеї?

 — Зараз ми шукаємо їм ділянку на заміну, однак, ділянка яка б влаштувала замовника, поки що, незнайдена. Тому як довго будемо шукати адекватну заміну, поки незрозуміло.

—  Нещодавно депутат Олександр Бригинець заявив, про те, що на Парковій дорозі виділили під забудову 14 ділянок. Це правда?

 — Не нами, не мною, не цією владою і навіть не попередньою були дані дозволи деяким забудовникам, які там проектували, наприклад, ресторанам “Зозуля”, “Курені” і ще кільком. При цьому там є об´єкти, яким ми зараз не даємо право на розвиток, за тими проектами які запроектовані. Містобудівні умови їм не видані.

—  А щодо вертолітного майданчика, адже цей об´єкт вирішили будувати недавно?

 — Щодо вертолітного майданчика я вам скажу наступне. Там було лучне поле, на якому не росло жодного дерева. Вертолітний майданчик можна було зробити прямо на рівні цієї галявини. Вона перебувала на 3— 4 метри нижче Паркової алеї. Навколо там ростуть дерева і при посадці вантажного вертольота там би облітали листя і страждали дерева. Тому коли порадилися з льотчиками, то вони сказали, що краще підняти площину, де вони будуть сідати на 10— 11 метрів. У результаті менше зачіпаються дерева і це краще з точки зору безпеки.

 Спочатку вирішили, що цю платформу піднімуть на стовпах. Але потім вирішили, що раціонально під цією платформою щось зробити. Знайшлися інвестори, які взялися побудувати цей об´єкт і використовувати приміщення під платформою для суспільних цілей — там буде розважальний комплекс, який доречний у цьому місці.

 Сам вертолітний майданчик — це європейський підхід. В Америці ВІПи переміщуються на вертольотах, щоб не заважати іншим людям своїм проїздом. Але, в даному випадку, важливо інше — ми розробляли схему 19 вертолітних майданчиків по Києву, в які входить і ця. Всі вони знаходяться близько до великих лікарень. Все це для того, щоб можна було оперативно надати необхідну допомогу людям.

 Цей майданчик знаходиться в самому центрі. Якщо його запустять до Євро— 2012, то з Борисполя офіційна делегація зможе прилетіти відразу в центр не створюючи таким чином пробки. Теж саме і з медичної точки зору — це допоможе оперативно допомогти людям.

—  Яка зараз загальна ситуація із забудовою історичного центру Києва?

 — Введена заборона на будівництво. У нас є межі території заповідника, які покривають практично всю центральну історичну частину. І мене це з одного боку тішить, бо туди не полізуть інвестори зі своїми величезними будівлями, а з іншого боку там не можна проводити ремонт і реконструкції — це бентежить. Я вважаю, що до всього треба підходити з точки зору простої формули — користь, міцність і краса. Центр можна забудовувати, але щоб кожна площадка була продумана професіоналами: і висотність, і щільність майданчика, і функціональність. Тоді ми отримаємо гарний центр міста.

—  Але Київ — це не тільки центр. Як бути зі спальними районами, однією з головних архітектурних проблем яких є “хрущовки”?

 — Для мене як для містобудівника, який повинен осмислювати територіальний розвиток міста, важливо щоб в цьому питанні ми перейшли на новий виток розвитку. Звичайно, можна реконструювати “хрущовки”, добудувати до них зверху ще по поверху, але це не призведе до потрібного ефекту. Тому що вони зношені не стільки фізично, скільки морально. Тому їх потрібно зносити і на їхньому місці будувати нові будинки.

З архітектурної точки зору до цього можна було б хоч зараз приступити. Однак є юридичні та фінансові складності. За моїми розрахунками, інвестору, який візьметься за реконструкцію такого масиву доведеться приблизно 20% від отриманого прибутку віддати. Поки, бажаючих небагато. 

—  Яка ситуація з проектом в який вже є охочі вкласти гроші. Я маю на увазі “Київ— сіті”.

 — Перед київським інвестиційним форумом ми запропонували п´ять майданчиків, для того щоб фахівці вирішили, яка з них найкраща. Моя думка — це одинадцятий мікрорайон західних Позняків — Княжий затон.

 Однак, рішення буду приймати не я — сьогодні найнята компанія і вона шукає оптимальний варіант. Вони дивляться на всі можливі параметри. В Києві специфічна транспортна ситуація, яка пов’язана з незбалансованим розподілом проживання та робочими місцями. Виходячи з цього майданчик повинен бути на лівому березі. Адже якщо об’єми “Київ— сіті” будуть близько 350 тисяч метрів квадратних, то це близько 40 тисяч робочих місць.

 Адже на лівому березі у нас живе третина населення Києва, але при цьому роботою на своєму березі забезпечені лише 18%. В результаті, вони змушені їздити через мости, на яких у години пік постійно виникають затори. Ми намагаємося робити розв´язки, але вони поки не рятують. А коли в людини буде вибір то він природно обере, що краще піти працювати поруч з будинком, а не їхати через все місто і тоді транспортна ситуація якщо покращиться.

—  Між двома берегами є ще і київські острови. Яке їхнє майбутнє?

 — Що стосується островів, то ми приступили до розробки концепції їх розвитку. Північні й південні будуть природними заповідниками, куди закриють доступ публіці, туди зможуть потрапити тільки лише люди, які будуть контролювати доцільне використання збереження цих земель.

Наступна зона, ближче до центру, — це будуть національні парки, з обмеженим перебуванням людини. Там можуть бути кінні виїздки, туристичні маршрути і так далі. Наступна смуга буде територією, де люди будуть розважатися. Там поставлять легкі сезонні споруди — навіси, тенти, бунгало, які зможуть забезпечувати перебування людей на відпочинку.

Центральна частина, такі острови як Труханів, Венеціанський, Долобецький, найбільш підходять для  території активного відпочинку. Там вже склалися спортивні зони. Вони будуть далі розвиватися в цьому напрямку. Ніякого будівництва — житлового чи громадського, крім необхідного для забезпечення рекреації, там не буде. А що стосується того, що там набудували. Я думаю, що з часом ми знесемо ті халупи, які побудували без узгодження із громадськістю.