Школи і дитсадки купують газ по 35-45 тис грн, а частина населення буде сплачувати вдвічі більше

 Через непродумане регулювання ринку газу і відсутність контролю, найбільш незахищені українські споживачі з початком опалювального сезону будуть платити підвищену ціну за газ.

Насамперед, це стосується побутових споживачів (населення), які після втрати свого постачальника були автоматично переведені на постачальника останньої надії (ПОН) тариф якого в жовтні в два рази вище середнього тарифу для населення.

Крім того, у скрутному становищі опинились бюджетні та комунальні установи, які не можуть закупити газ у Нафтогазу по пільговій ціні, зафіксованій у Меморандумі між місцевою владою та державним монополістом НАК “Нафтогаз України”.

Таким чином, лікарні, школи, військові частини та інші подібні установи вимушені закупати газ по ринкових цінах — по 35 — 45 грн/куб.

Що таке ПОН

За останній рік в Україні збанкрутувала велика кількість постачальників газу. Їхні споживачі вимушено переходять до постачальника “останньої надії” — ПОН, у якого тарифи вищі від фіксованої ціни на газ для населення.

Функції ПОН виконує Газопостачальна компанія “Нафтогаз України” (ГПК Нафтогаз), яка виграла відповідний конкурс Кабміну у липні 2020 року.

Слід розуміти, що ГПК Нафтогаз існує в двох режимах. Як постачальник він має тариф 7,96 грн/куб. Його клієнтами є близько 1,2 млн домогосподарств.

ПОН — це механізм страхування споживачів, які втратили постачальника. Наприклад, у випадку банкрутства компанії, або у разі відсутності у нього номінації на газ (законтрактованих обсягів газу).

В таких випадках споживач автоматично переходить на ПОН. Далі у нього є 60 днів, щоб підписати договір з новим постачальником газу.

Тариф ПОН щомісяця встановлюється Нацкомісією з регулювання енергетики (НКРЕКП) за формулою, затвердженою постановою Кабміну №809 від вересня 2015 року. Вона враховує ризики для ПОН, фактичні ціни природного газу на європейських газових хабах та поточний обмінний курс гривні до євро.

На жовтень тариф для ПОН встановлений в розмірі 16,56 грн/куб.

Тобто, якщо абонент “випав” на ПОН, ГПК Нафтогаз постачає йому газ за цим тарифом. Щоб отримати менший тариф, абонент має подати заяву, щоб стати клієнтом ГПК Нафтогаз, як постачальника.

На вихід з ринку постачальників

Через відмову постачальників продавати газ населенню на ПОН перейшло 600 тисяч побутових споживачів.

Найпоширинішою причиною відмови від побутових абонентів є відсутність рентабельності постачання газу. Ще з кінця 2020 року частина невеличких постачальників, які були засновані власниками місцевих облгазів, вирішили піти з ринку.

В інших випадках причиною відмови є маніпуляції.

Так, з жовтня в Одеській області компанія ТОВ “Газ Технолоджі” припинила постачання газу населенню. В результаті, 126 тис. побутових клієнтів компанії перейшли на обслуговування до ПОН.

ТОВ “Газ Технолоджі” — київська компанія зі статутним капіталом в 1000 грн. 2020 рік закінчила зі битком 287 тис. грн. Записана на двох фізичних осіб: Юлію Тарасову з Донецька та Олександра Хамазенка із села Кочерів в Житомирській області.

Одеські споживачі пов'язують її з Одесагаз Ігоря Учителя.

У вересні припинило постачання ТОВ “Полтавагаз збут”, пов'язаний з Полтавагаз Олексія Лелюка. Компанія забезпечувала газом 213 тисяч домогосподарств в Полтавській області.

В липні аналогічна історія сталася і в Донецькій області. Там пішов постачальник газу “Азовгаз”, що належав Маріупольгазу Олега Іванющенка. На ПОН було переведено 154 тисячі побутових клієнтів у Маріуполі, а також в Мангушському та Нікольському районах Донецької області.

В березні без постачальника газу лишилися мешканці Горішніх Плавнів, Кременчука та Кременчуцького району. Там газ продавали постачальники групи “Содружество” херсонського бізнесмена Віктора Попова. 138 тисяч побутових клієнтів перейшло на ПОН.

Офіційна причина переходу споживачів на ПОН в усіх випадках — “невиконання вимог Кодексу газотранспортної системи”. Простими словами, компанії відмовились від постачання газу побутовим клієнтам за фіксованими цінами.

Проблема тарифу ПОН

Від початку запуск ринку газу для населення в серпні 2020 року, тарифи ПОН були меншими, ніж ціна газу для населення більшості постачальників.

Це допомогло ГПК Нафтогаз, який до літа 2021 року очолював Максим Рабинович, швидко нарощувати портфель споживачів, писав голова у серпні голова Асоціації “Газові трейдери України” Андрій Мизовець. Нафтогаз мав ресурс і низьку ціну для населення. Приватні постачальники мали купувати газ Нафтогазу, який зловживав своєю монополією.

Відтак, випадіння на ПОН побутових споживачів ніяк не погіршувало їх ситуацію.

Втім, із початку 2021 року, коли ціни на газ в Європі почали зростати, тариф ПОН вже значно відрізнявся від ціни постачальників.

Бути клієнтом ПОН стало не вигідно. Втім, споживачі не поспішали укласти договір з новим постачальником через невелике споживання газу влітку.

Це призвело до величезної проблеми в жовтні. Тепер обсяги споживання значно зростуть. А ціна ПОН відрізняється від ціни постачальника вже в два рази.

Втім, 600 тис. абонентів швидко підписати договори з новими постачальниками не зможуть. Для частини з них, мешканців сіл, підписання нового договору, через інтернет, банк, або поштового оператора — буде неабиякою проблемою.

Вочевидь, більшості з цих споживачів під час опалювального сезону доведеться платити за газ в два рази вищій тариф ПОН.

Згідно з інформацією на сайті ГПК Нафтогаз, зараз ПОН постачає газ населенню в Донецькій, Херсонській, Одеській та Полтавській областях, у місті Кременець Тернопільської області, у Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області, Коростишеві та Коростишівському районі Житомирської області, місті Шепетівка Хмельницької області.

Проблема комунальних і державних підприємств

На відміну від населення, бюджетні та комунальні установи, які мають власні котли для опалення і підігріву води, укладали договори на газ по ринкових цінах. Зазвичай договори були підписані з приватними постачальниками, які вигравали тендери на початку року.

Договори укладались на до кінця року. Але перед опалювальним сезоном, коли ціна газу перевищила 30 грн/куб, постачальники масово почали їх розривати.

Під час засідання Конгресу місцевих та регіональних влад під головуванням Президента Володимира Зеленського, 30 вересня було підписано Меморандум про не підвищення тарифів на опалення та на газ для населення та бюджетних установи.

Згідно з Меморандумом, до кінця опалювального сезону 2021-2022 років тарифи на тепло та гарячу воду не зростатимуть. Ціна газу становитиме 7,42 грн/куб м для постачальників тепла населенню та 13,66 грн/куб м — для бюджетних установ і постачальників тепла бюджетним установам.

Продавати газ по таких цінах таким контрагентам має Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” (Нафтогаз Трейдинг), що входить в групу Нафтогаз.

За інформацією БізнесЦензор, цей меморандум не працює. Згідно закону бюджетні установи не мають права укладати договори без проведення тендерів.

Вони проводять тендери, але Нафтогаз Трейдинг на них не приходить. Очільники місцевих органів влади розповідають, що не можуть зв'язатись з Нафтогаз Трейдинг щоб вмовити їх прийти на тендери із зазначеною у меморандумі ціною.

На тендери приходять приватні постачальники, які готові постачати газ лише за ринковими цінами, а це більше 30 тис/куб м.

Ось один з прикладів: в жовтні компанія “Укр Газ Ресурс” Андрія Кучкова відмовилася постачати газ Херсонській обласній клінічній лікарні. Договір на поставку було укладено в березні за результатами тендеру.

ТОВ “Укр газ ресурс” мало поставити 2,12 млн грн по 7,48 тис грн за тис куб м. Угодою було передбачено поставку у жовтні 29 тис кубів палива. Проте 2 жовтня, без офіційного попередження, лікарню було відключено від постачання газу.

В результаті лікарня оголосила новий тендер на придбання газу з очікуваною вартістю 4 млн грн — по 35 грн/куб.

Газові постачальники розповіли БізнесЦензор, що такі ситуації відбуваються масово по всій країні. Це ж підтверджуються тендерами, які опубліковані в Prozorro. Очікувана вартість в них відповідає ціні від 35 до 45 грн/куб.

В результаті підприємства та організації державного сектору терміново укладають договори на опалювальний сезон з високими цінами, які не передбачені в бюджетах відповідних рівнів. 

Сергій ГОЛОВНЬОВ, Юрій ВІННІЧУК