Rambler's Top100
ДАЙДЖЕСТ

Що стимулюватиме українських біженців повернутися додому

[08:00 21 марта 2023 года ] [ Економічна правда, 20 березня 2023 ]

Українці готові повертатися навіть не в рідний для них регіон, якщо їм буде надана підтримка. Що показало одне з останніх опитувань?

Після початку великої війни мільйони українців були змушені покинути свої помешкання і виїхати за кордон. Велика кількість з них досі залишається за межами України.

Хто ці люди, як вони живуть та які в них плани на майбутнє?

Щоб зʼясувати це, організація “Центр економічної стратегії” та дослідницька агенція Info Sapiens провели опитування українців, які виїхали за кордон.

Ким є українські біженці

Як свідчать результати опитування, половина українців, які виїхали за кордон, — діти. Серед дорослих більшість (83%) становлять жінки, переважно (42%) у віці 35-49 років.

Це не дивно, адже жінки виїжджали за межі країни задля безпеки дітей, тоді як виїзд більшості чоловіків заборонений під час дії воєнного стану.

 

Серед опитаних біженців найбільше киян (14%), жителів Дніпропетровської (12%) та Харківської (11%) областей.

Разом з тим, найбільша частка населення виїхала із Запорізької області (23%), а також Києва та Київської області (близько п’ятої частини від довоєнного населення). Від 15% до 20% населення виїхало з Дніпропетровської, Миколаївської та Херсонської областей.

Велика частина українських біженців через війну втратила доходи.

Так, до 24 лютого 2022 року лише 4% з них бракувало грошей на харчування, 8% вистачало лише на харчування. Зараз 12% бракує коштів навіть на харчування, а 28% вистачає лише на їжу.

Переважна більшість дорослих біженців (70%) має вищу освіту. Цей показник набагато вищий, ніж частка людей з вищою освітою в Україні (29%) та в ЄС (33%).

З одного боку, біженцям буде простіше знайти роботу в ЄС, а з іншого — це може спричинити нестачу висококваліфікованих спеціалістів в Україні.

Умови життя українських біженців

Більшість українських біженців перебувають у Польщі (38%), Німеччині (20%), Чехії (12%) та Італії (6%). У цих країнах вони можуть отримати статус тимчасового захисту, який надає право на перебування, роботу, доступ до систем охорони здоров’я та освіти.

Проте кожна країна самостійно вирішує, які соціальні виплати та пільги надавати українцям та як адаптувати їх до життя в суспільстві.

Найщедріші соціальні виплати в Німеччині: там українці можуть отримувати щомісячні виплати з безробіття (близько 400 євро), додаткові виплати на дітей (285-376 євро на місяць залежно від віку дитини) та субсидії на оренду житла.

У Польщі єдиний вид регулярної допомоги, яку можуть отримувати біженці, — виплати на дитину (приблизно 100 євро на місяць).

У Чехії українці можуть отримати лише одноразову допомогу (близько 200 євро). В Італії допомога становить 300 євро на місяць і виплачується протягом трьох місяців.

Через це 56% українців у Польщі і 50% в Італії не вистачає коштів на базові потреби. У Німеччині 76% українцям виплат достатньо для базових потреб, а 14% ні в чому собі не відмовляють.

Різна політика країн приводить до різної адаптації українців до ринку праці. У Німеччині працюють лише 15% біженців, в Італії — 12%. У Польщі працевлаштувався 41% українців, у Чехії — 47%.

У Німеччині низький відсоток працевлаштованих біженців пов’язаний з державною політикою: українців перед пошуком роботи заохочують пройти курси з вивчення мови.

 

В Італії цей показник пов’язаний з високим безробіттям і необхідністю надавати документи, що підтверджують знання мови та кваліфікацію.

Чи повернуться біженці в Україну

“Точно планують” повернутися додому 50% українців, “скоріше планують” — 24%. Однак чим довше триватиме війна, тим більше людей адаптуються до життя за кордоном і не повернуться в Україну.

 

Основні стимули для повернення — остаточне закінчення війни (51%), відсутність боїв та повітряних ударів у рідному регіоні (34%).

Важливі й економічні фактори: можливість знайти високооплачувану роботу (28%) та вищий рівень життя в Україні (20%).

 

Разом з тим, можливий варіант, коли дорослі біженці повернуться в Україну, а їх діти старшого шкільного віку залишаться за кордоном.

Загалом 40% біженців хочуть, щоб їх діти навчалися за кордоном.

 

Демографічна ситуація в Україні була складною і до війни: населення старішало, а смертність перевищувала народжуваність.

Неповернення великої кількості біженців з вищою освітою та їх дітей становить велику загрозу для економіки.

За розрахунками експертів, які проводили опитування, річні втрати української економіки від неповернення біженців становитимуть від 2,6% до 7,7% довоєнного ВВП.

Рекомендації

Щоб повернути якомога більше українців після закінчення війни, слід зробити такі кроки.

Перший — співпраця з державами ЄС для повернення українців. Київ має переконати європейських партнерів, що повернення біженців — це ще один вид допомоги країні.

Чим більше людей повернеться, тим швидше зростатиме економіка. Це також сприятиме безпеці в Європі та означатиме, що ЄС потрібно буде витратити менше коштів на відбудову України.

Другий — швидка післявоєнна відбудова постраждалих регіонів. Людям, що виїхали за кордон із зруйнованих Росією міст, нема куди повертатися.

Навіть якщо їх дім уцілів, відсутність інфраструктури може зробити місто непридатним для життя. Отже, швидка та прозора відбудова має сприяти поверненню українців додому.

Третій — надання допомоги біженцям з постраждалих регіонів, поки триває відбудова.

Опитування свідчить, що українці готові повертатися навіть не в рідний для них регіон, якщо їм буде надана підтримка: грошова чи у вигляді субсидування житла в безпечніших областях.

Четвертий — допомога в пошуку роботи в безпечнішому регіоні та курси перекваліфікації. Можливість знайти високооплачувану роботу в Україні є важливим стимулом для повернення.

Для цього державні структури, наприклад, Служба зайнятості, та органи Євросоюзу могли б фінансувати курси перекваліфікації у відносно безпечних регіонах України.

П'ятий — відкриття ринку праці ЄС для українців після війни. Це означатиме, що українцям, які виїхали в ЄС через війну, не потрібно буде триматися за посвідку на проживання в Євросоюзі.

Знаючи, що в будь-який момент вони зможуть знову приїхати в ЄС, ці люди будуть більш схильними повертатися в Україну.

Методологія

Опитування було проведене в листопаді-грудні 2022 року серед дорослих (понад 18 років) українців, що перебували за кордоном (крім тих, хто перебував у Росії та Білорусі).

Для інших країн були використані квоти щодо кількості опитаних біженців у кожній країні.

Для забезпечення репрезентативності опитування респонденти були випадковим чином обрані серед абонентів компанії “Київстар”, які перебували за кордоном.

Обрані респонденти отримували смс з посиланням на опитування. Усього опитано 1 003 респонденти.

 

Дарія МИХАЙЛИШИНА, радниця ЦЕС та аспірантка Болонського університету 

 

Добавить в FacebookДобавить в TwitterДобавить в LivejournalДобавить в Linkedin

Что скажете, Аноним?

Если Вы зарегистрированный пользователь и хотите участвовать в дискуссии — введите
свой логин (email) , пароль  и нажмите .

Если Вы еще не зарегистрировались, зайдите на страницу регистрации.

Код состоит из цифр и латинских букв, изображенных на картинке. Для перезагрузки кода кликните на картинке.

ДАЙДЖЕСТ
НОВОСТИ
АНАЛИТИКА
ПАРТНЁРЫ
pекламные ссылки

miavia estudia

(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины

При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены

Сделано в miavia estudia.