“СБУ повинна боротися зі шпигунами і диверсантами, а не займатися бізнесом”, — заявляв раніше президент Володимир Зеленський. Ще одне завдання, на якому публічно наголошував новообраний президент, — Служба безпеки повинна побороти контрабанду за два тижні.
Про результати боротьби з контрабандою інформація поки що відсутня, проте СБУ все одно стає головним ньюзмейкером останніх днів — новини про обшуки правоохоронців у приватних і державних структурах не сходять з перших шпальт.
У фокусі СБУ опинилися два об'єкти: Кабмін з деякими виконавчими органами влади та найбільший виробник сталі в Україні — “ArcelorMittal Кривий Ріг”.
З чим це пов'язано, як оцінюють такі дії інвестори і чи виправдані такі кроки правоохоронців?
Що шукали в Кабміні
22 липня стало відомо, що СБУ провела обшуки у Кабміні, Державній прикордонній службі та на державному підприємстві “Спецтехноекспорт”.
Як пояснили в СБУ, обшуки проводили через виявлені факти заволодіння майже 6,8 млн дол при укладанні іноземною компанією контракту із “Спецтехноекспортом”. Йдеться про поставку підвісної системи раннього виявлення для прикордонної служби.
“Посадовці “Спецтехноекспорту” без реальної потреби уклали контракт з іноземною компанією на поставку підвісної системи раннього виявлення для потреб Держприкордонслужби. Через невиправдане внесення додаткових видатків до державного оборонного замовлення завдано багатомільйонні збитки державному бюджету”, — зазначили в прес-службі СБУ.
У державних установах слідчі шукали оригінали документів та інші докази зазначених зловживань.
У відповідь на дії СБУ управлінці “Спецтехноекспорту” написали Івану Баканову відкритий лист. У ньому йдеться про те, що державна компанія — лише посередник і не є розпорядником коштів.
“Наше підприємство не визначає наявність чи відсутність потреби у закупівлі тієї чи іншої продукції. Це функції Міністерства внутрішніх справ та Кабміну. Окрім того, “Спецтехноекспорт” не формує державне оборонне замовлення та не контролює його виконання”, — зазначили на підприємстві.
Візити силовиків до держструктур — звична справа для України. Слідчі органи постійно беруть інформацію у держструктур, проводять розслідування проти або за участю державних посадовців.
Співбесідники ЕП в уряді відгукуються про цей випадок так: “З боку СБУ — це “проба пера”, спроба взятися за те, що при Порошенку було недоторканим. Тепер СБУ перевіряє можливі межі для здійснення команди “Фас!”.
Не виключено, що ситуація може повторитися з іншими проектами, у тому числі це стосується підприємств “Укрборонпрому”.
“Укрборонпром” має корупційну репутацію, а після скандалу з народним депутатом Сергієм Пашинським проблеми з розподілом коштів в оборонній сфері отримали значний публічний резонанс. Це тільки “перша ластівка”, далі буде”, — говорить співрозмовник ЕП з оточення президента.
У чому звинувачують ArcelorMittal
Другим об’єктом, на який звернула увагу СБУ, став найбільший виробник сталі в Україні — “ArcelorMittal Кривий Ріг”.
ArcelorMittal — найбільша металургійна компанія світу, яка у 2005 році купила українську “Криворіжсталь”. Зараз підприємство називається “ArcelorMittal Кривий Ріг”. Компанія входить до сотні найбільших платників податків України: у 2018 році вона сплатила 3,9 млрд грн.
З чого все почалося?
Під час візиту у Кривий Ріг 12 липня президент Володимир Зеленський розкритикував підприємство через екологічну шкоду, яку воно завдає регіону, і закликав надати фінансову підтримку постраждалим через шкідливі викиди.
Що відбулося потім?
За версією СБУ, співробітники спецслужби отримали інформацію щодо можливого порушення правил радіаційної безпеки в одному з виробничих цехів підприємства. 22 липня служба приїхала на підприємство з намірами “локалізувати потенційну загрозу поширення радіації у Кривому Розі”.
Зараз компанія звинувачується в екоциді — знищенні тваринного та рослинного середовища. Це єдина стаття злочину у сфері екології, підслідна СБУ.
Випадки екоциду у світі
1. Вивезення німецькими окупантам під час Другої світової війни українських чорноземів.
2. Підпал 1 200 нафтових родовищ, низки нафтобаз і танкерів військами Іраку в Перській затоці. Продукти згорання потрапили в атмосферу, ґрунти та Світовий океан. Це завдало непоправної шкоди довкіллю.
3. Під час В'єтнамської війни американські винищувачі розпорошили над Камбоджею і В'єтнамом понад 100 тис тонн дефоліантів. Розпилювання цих хімікатів “убило” індокитайські джунглі. В'єтнам втратив майже половину орних земель та 2 млн га лісів.
За словами в. о. генерального директора “ArcelorMittal Кривий Ріг” Олександра Іванова, співробітники СБУ заблокували проект введення в дію машини безперервного лиття заготовок №3, яка вже проходила гарячі випробування. Її вартість оцінюється 140-150 млн дол.
“У нас вилучили копії всіх документів стосовно цього обладнання та почали перевірку з контролю іонізаційного випромінювання”, — пояснив Іванов.
Через арешт обладнання підприємство може зазнати збитку на 1,3 млн дол — це загальна вартість продукції, яку підприємство повинно було виготовити за допомогою арештованого обладнання.
В команді президента ситуацію прокоментували по-різному.
Заступник голови Офісу президента Руслан Рябошапка назвав дії СБУ на підприємстві “абсолютно виправданими і законним”. Натомість секретар РНБО Олександр Данилюк на своїй сторінці у Facebook назвав їх “тривожним викликом”.
Реакція бізнесу
Ставлення силових структур до бізнесу довго псувало імідж президенту Петру Порошенку. На всіх зустрічах з президентом компанії скаржилися на поведінку підконтрольної гаранту служби і вимагали зміни алгоритму її дій.
Попри обіцянки Порошенка виправити ситуацію, цього не сталося, а ініціативи на зразок “стоп маски-шоу” себе не виправдали.
IT-компаніям з різних міст України останні кілька років запам’яталися масовими обшуками Службою безпеки.
Одними з найгучніших були обшуки в компанії YouControl. Фірму підозрювали в негласному отриманні інформації за попередньою змовою групи осіб, а також у незаконному втручанні в роботу автоматизованих систем.
У квiтнi 2017 року СБУ прийшла до офісу інвестиційної компанії Dragon Capital. Cиловики шукали нелегальне програмне забезпечення. Схоже, не знайшли.
Традиційна розв'язка цих історій — зловживання компаній, якщо вони і були, залишаються недоведеними.
Повторна активізація силовиків за нового президента насторожує бізнес.
“У випадку з ArcelorMittal складно говорити однозначно, правда може бути на боці і одних, і інших. Як правило, у нас активізація силовиків відбувалася тоді, коли платника податків потрібно було до чогось “схилити”, — пояснила ЕП виконавчий директор Європейської бізнес-асоціації (ЄБА) Анна Дерев'янко.
Екологічна ситуація в Кривому Розі погана: повітря максимально забруднене, металургійні комбінати зливають промислові відходи у поверхневі води. За висновками Криворізької міської ради, найбільше на стан повітря в місті впливає саме “ArcelorMittal Кривий Ріг”.
Не відстають від гіганта Північний гірничо-збагачувальний комбінат (ГЗК), Інгулецький ГЗК, Південний ГЗК, “Метінвест”, “Суха Балка”.
“Обсяг скидань стічних вод у поверхневі водойми у 2018 році становив 93,3 млн куб м. Порівняно з 2017 роком цей показник зріс на 38% — промислові підприємства міста збільшили використання води на виробничі потреби. При цьому споживання питної води населенням міста зменшилося на 13%”, — зазначається у звіті міськради.
“Хто винен — потрібно з'ясовувати. Не подобається, що на компанію здійснюється тиск. Порозумітися краще цивілізованим шляхом, а не через обшуки й арешти майна. Якщо ми бачимо таке ставлення до міжнародного інвестора, то що може чекати на компанії меншого калібру?” — запитує Дерев'янко.
Співрозмовники ЕП з оточення президента коментують це так: “Питання до ArcelorMittal в частині виконання екологічних вимог є, але СБУ, очевидно, не думала, який резонанс це може викликати, і що такі ситуації потрібно вирішувати геть іншим шляхом”.
Ці обшуки, за словами співрозмовників в команді президента, розцінюються як прокол СБУ в публічній поведінці з іноземними інвесторами.
Джерела в уряді це підтверджують. “ArcelorMittal, звісно, не святий, але й не в екоциді справа. Візит президента в Кривий Ріг наклався на соціально-чутливу тему екології та бажання заявити про турботу про людей”, — пояснює ЕП один з високопоставлених чиновників Кабміну.
Наразі з доказовою базою щодо екоциду все складно. За інформацією джерел ЕП, все може завершитися мінімальним штрафом та передаванням естафети перевірок екологам.
Галина КАЛАЧОВА
Что скажете, Аноним?
[15:06 24 ноября]
[11:45 24 ноября]
[08:15 24 ноября]
15:45 24 ноября
12:30 24 ноября
12:00 24 ноября
11:30 24 ноября
10:00 24 ноября
[16:20 05 ноября]
[18:40 27 октября]
[18:45 27 сентября]
(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины
При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены
Сделано в miavia estudia.