Росіяни збудують в Україні потьомкінський фондовий ринок?

“Пацієнт швидше мертвий, ніж живий”. Експерти часто використовують саме таке визначення українського фондового ринку. Звісно, він не приваблює інвестора.

Для обговорення ситуації, що склалася, і визначення трендів майбутнього учасники ринку та представники державних інституцій щороку збираються в Алушті у рамках міжнародних економічних форумів, які проводить ПФТС.

Цей рік не став винятком. Наприкінці минулого тижня відбулася тринадцята сесія фондовиків. Вони у черговий раз поговорили про ідеальну модель ринку капіталу як “одного з інвестиційних донорів вітчизняної економіки”.

При цьому ніхто не поспішав ділитися ідеями, як можна побудувати таку досконалу ринкову систему. За два робочі дні у конференц-залах прозвучало багато доповідей, але навряд чи якась з них стала для учасників форуму одкровенням.

Обговорювали переважно “вічнозелені” теми: перспективи накопичувального рівня пенсійної системи, посилення позицій інститутів спільного інвестування, вплив приватизації на фондовий ринок.

Адже більшість паперів, які торгуються на українських біржах, — це результат саме приватизаційних процесів. За всю історію вітчизняного ринку капіталу на ньому не було проведено жодного IPO.

Майже всі акції потрапили на організований ринок одним шляхом: після масової приватизації 1990-х років майбутні керуючі активами скуповували акції у дрібних власників і виводили їх на біржу.

Змінити ситуацію і поділитися досвідом розвитку ринку з українськими колегами пообіцяли й нові господарі ПФТС — представники ММВБ. Росіяни на правах господарів форуму без упину говорили про курс на “світле біржове майбутнє”.

Так, голова наглядової ради ПФТС Олександр Потьомкін розповів, яких результатів може досягти український ринок при застосуванні російського досвіду.

Ринок акцій України: ідеальна модель

Джерело: презентація віце-президента ММВБ Олександра Потьомкіна

У той же час, більшість доповідачів намагалися не торкатися гострих питань — вони були переважно предметом розмов у кулуарах.

Найбільш рейтинговими темами в неофіційних бесідах виявилися конфлікт навколо зборів акціонерів Національного депозитарію і переведення акцій в бездокументарну форму, яка має завершитися до 30 жовтня 2010 року.

Втім, іноді учасники форуму згадували і про інші негативні явища на ринку. Керуючий інвестиційними та пенсійними фондами “Кінто” Віктор Ботте та його колега з інвесткомпанії “Сократ” Костянтин Лісничий обурювалися стосовно неправдивої інформації, яка іноді призводить до штучного зростання окремих паперів.

Подібні маніпуляції відбувалися на ринку через чутки про продаж “Райффайзен Банку Аваль” російським структурам.

Між тим, інші фондовики у такому ж ключі обговорювали погоду і гадали, чи буде феєрверк, обіцяний головою Асоціації ПФТС Іриною Зарею — вона ще встигла організувати цей захід на посаді голови ПФТС.

Не обійшлося на форумі і без голови ДКЦПФР Дмитра Тевелєва, який вдруге презентував програму розвитку фондового ринку України на 2011-2015 роки. “Економічну правду” він запевнив, що подібні заходи відвідує давно, тому йому комфортно виступати перед такою аудиторією.

До речі, голова іншого регулятора, Держфінпослуг, Василь Волга з невідомих причин проігнорував форум, хоча у програмі першого дня він фігурував як доповідач теми про регулювання страхових відносин в Україні.

“Чому все так добре, якщо все так погано?” — розпочав з риторичного питання свій виступ на форумі Тевелєв.

За словами чиновника, йому незрозуміло, чому в учасників ринку успішно йдуть справи. Після слів, що український фондовий ринок знаходиться у діапазоні між “його нема” і “він дуже поганий”, йому аплодували. Це були чи не єдині оплески на офіційній частині форуму.

Було помітно, що чиновник захоплено сприймає наміри використовувати російський досвід у розвитку підвідомчої йому галузі. Особливо вразила керівника відомства ідея створення “агітпоїзда”, який, за задумом, повинен, роз'їжджаючи по країні, підвищувати фінансову грамотність населення і популяризувати ринок акцій.

З іншого боку, Україні не вистачить одного лише російського досвіду. Наприклад, дематеріалізація у Росії не проводилася. За словами російських фондовиків, їм цей термін невідомий, і вони ніколи його не використовували у законодавстві.

“Ця проблема в Росії відсутня. Всі папери у бездокументарній формі існують ще з 1990-х років. Проблема має значення лише для ринку векселів, оскільки вексель — специфічний папір”, — пояснив у кулуарах один із віце-президентів ММВБ Ігор Маріч.

У свою чергу, для українських акціонерних підприємств це питання зараз найбільш болюче. Трохи більше місяця залишається до часу “ікс”, а, за інформацією одного із співрозмовників “ЕП”, з 17 тисяч зареєстрованих емісій тільки 2,5 тисячі встигли перейти на “нову колію”.

З огляду на такі дані, недавно призначений на посаду голова ради директорів ПФТС Олександра Скляров висловив припущення, що терміни буде перенесено.

Характерно, що Тевелєв не відповів на питання, чи будуть застосовуватися до тих, хто не встигне перевести папери у бездокументарну форму, санкції. Адже про те, що комісія буде невблаганною і суворою до порушників, він повторює часто.

Крім того, керівник регулятора вкотре відмовився сказати, на чиєму він боці у конфлікті, який виник навколо Нацдепозитарію.

Як відомо, 15 вересня 2010 року відбулися перші збори акціонерів Національного депозитарію за останні три роки, на яких було прийнято рішення про звільнення голів наглядової ради Віктора Івченка та правління Володимира Ульянова.

Розпорядження про проведення зборів голова ДКЦПФР отримав за підписом президента Віктора Януковича. При цьому перед самим зібранням комісія отримала листа від прем'єр-міністра, проте вже з рекомендацією не проводити збори.

У свою чергу, керівники НДУ вважають рішення зборів нелегітимним і мають намір його оскаржувати. Перебуваючи між двох вогнів, керівник регулятора все одно намагається демонструвати незворушний спокій.

На прохання “Економічної правди” прокоментувати ситуацію він відповів неохоче: “Наша позиція викладена у програмі — створення дворівневої депозитарної системи та обов'язкове створення Центрального депозитарію. Більше мені нічого сказати”.

У будь-якому випадку, Тевелєв покладається на майбутні рішення судів.

Між тим, подалі від гамірного конференц-залу готельного комплексу “Море”, де відбувався захід, він довго розмовляв з головою правління НДУ Володимиром Ульяновим.

Бесіда, судячи з напружених облич та кількості викурених сигарет головою держкомісії, була зовсім не про погоду і феєрверки.

Втім, створення ефективної депозитарної системи — тільки один з визначених пріоритетів у програмі ДКЦПФР. Відомству вистачить волі, впевнений Тевелєв, щоб виконати усі пункти його документального “дітища”.

При цьому чітке виконання визначених завдань вітається новим керівництвом ПФТС, якому належить повертати втрачені біржею позиції.

Для більшої впевненості менеджмент ПФТС навіть провів з головою ДКЦПФР зустріч за зачиненими дверима, куди було допущено обмежену кількість осіб. За інформацією “Економічної правди”, в тісному колі сторони підтвердили наміри про об'єднання зусиль заради поліпшення стану ринку.

До того ж, вирішувати є що. Про це, зокрема, свідчать порівняння, які учасники форуму вживали для позначення ринку та його основних майданчиків. Так, Скляров назвав ринок “маленькою пісочницею, у якій штовхаються два слоники”, маючи на увазі “Українську біржу” і ПФТС.

Тим не менш, наголосив Скляров в інтерв'ю “Економічній правді”, ПФТС не вважає “слоника” конкурентом. “Правильно сказати, що ми все-таки партнери. З керівництвом УБ ми маємо намір зустрітися найближчим часом”, — сказав він.

У будь-якому випадку, співвідношення сил між основними біржами на ринку акцій зміниться. На питання, чи здатна ПФТС переманити до себе з УБ такого великого гравця, як “Тройка Діалог”, Скляров відповів максимально дипломатично.

“Забрати до себе неможливо, оскільки ми знаємо, що означає “Тройка” для “УБ” і навпаки. Хоча, політика там скінчилася вже давно, тепер це просто бізнес. Тому наша задача створити на біржі конкурентні умови для таких компаній як “Тройка”, Dragon та інших, щоб вони змогли заробляти гроші з ПФТС”, — переконував він.

Незважаючи на обережні розмови про конкуренцію, як і у випадку з програмою ДКЦПФР, основні завдання нова команда ПФТС вже давно визначила. Адже не дарма ММВБ три роки вела переговори про придбання біржі.

Дмитро ДЄНКОВ