Росіяни скуповують наші заводи

Прихід Януковича-Азарова до влади для росіян як відкриття нового магазину — першим покупцям знижка. От вони і почали скуповувати українські підприємства — якнайбільше, якнайшвидше. А то, не дай Боже, акція закінчиться… Стало відомо про продаж російським інвесторам “Запоріжсталі”, перед тим — Маріупольського меткомбінату ім. Ілліча, частки акцій “Індустріального союзу Донбасу”... А скільки підприємств перейшли у власність росіян тихцем, без зайвого галасу?

“Іде цілеспрямоване скуповування українських металургійних підприємств російською стороною. Те, що продаж “Запоріжсталі” відбувався за кошти “Внешэкономбанку” (державний банк РФ, головою спостережної ради якого є прем’єр-міністр Володимир Путін. — Авт.), та й сума, за яку його придбали, вказує на те, що у цьому є й елемент політики. Якщо великий український бізнес втратить активи, це не зачепить інтересів пересічних людей, але економічні інтереси України постраждають. Адже 60% українського ВВП — експорт. А основна частка експорту — металургійна і хімічна промисловість, — каже експерт Центру економічних і політичних досліджень ім. Разумкова Валерій Чалий. — Виглядає, що ці підприємства скуповують, аби створити монополію. Концентруючи активи в одному холдингу, можна впливати на формування цін на всьому ланцюгу. Та й мати вплив на весь ринок. Цю ситуацію мав би уважно розглянути Антимонопольний комітет України. Та й влада мала б проаналізувати, які наслідки можуть мати такі придбання”.

Придбання “Запоріжсталі” може бути і по-своєму корисним для України. Принаймні воно може стати тим “копняком”, який зробить з наших олігархів патріотів. Адже друзі-росіяни почали збирати урожай у них під носом! На ту ж “Запоріжсталь” претендував начебто і Ринат Ахметов — через південнокорейську компанію Posco.

Вони ніби уже сплатили навіть 50 мільйонів доларів авансу, але їм повернули і ці гроші, і навіть “неустойку”, але підприємство віддали росіянам — за 1,7 мільярда доларів (до втручання Ахметова росіяни планували придбати завод на півмільярда дешевше).

З придбанням Меткомбінату ім. Ілліча теж не все гладко. Голова правління ММК Володимир Бойко заявив, що насправді ніякого придбання не було — це рейдерське захоплення підприємства, а документи, які йому показали у прокуратурі, — фальшивка.

“Росіяни активізувалися, оскільки, окрім економічних інтересів, є ще й політична воля Кремля. Там розуміють, що економічна експансія — найдієвіша. Вони намагаються якнайбільше використати те вікно можливостей, яке відкрилося їм у перші місяці правління Януковича. Тому ми бачимо такий кавалерійський наскок, — каже політолог Олексій Гарань. — Те, що відбувається, мало б спонукати до дії українських олігархів. Саме вони найбільше зацікавлені в тому, щоб не допустити проникнення російського бізнесу в Україну. Вони сподівалися, що з приходом до влади Партії регіонів отримають певні вигоди. Скажімо, той же дешевий середньоазійський газ — він є, але труби росіяни не дали. Відповідно, українські олігархи починають дивитися в іншому напрямку. Нова влада надто сильно розхитала маятник в бік Росії, не прораховуючи можливих наслідків. Та, сподіваюся, ситуація вирівняється. Уже зараз з середини Партії регіонів починають лунати несподівано жорсткі заяви на адресу Росії. Так, Володимир Ландик висловився проти російської експансії (в одному з останніх інтерв’ю регіонал заявив, що йому не сподобалася зустріч Медведєва з нашими олігархами, і Україна — ніхто для “наглої” Росії. — Авт). Проти статусу російської мови несподівано висловився Володимир Зубанов. Дехто трактує такі заяви як те, що у середині ПР починаються рухи в інший бік”.

Та поки наша влада “прозріє”, російська спробує відхопити якомога більше. Заступник голови Росмайна Юрій Медведєв заявив, що російська сторона претендує приблизно на 300 об’єктів в Україні, які були збудовані в радянські часи. За його словами, попередня українська влада неохоче йшла на переговори з цього питання, але вони сподіваються, що нинішня “проявить політичну волю, щоб відновити справедливість”. “Це пряма вигода українській стороні. Адже коли підприємство працює, воно приноситиме доходи в бюджет у вигляді податків, а громадяни України матимуть додаткові робочі місця”, — заявив Юрій Медведєв. За словами екс-голови Фонду держмайна України Валентини Семенюк-Самсоненко, може йтися про заводи, фабрики, пансіонати, санаторії. Так само Україна може претендувати на об’єкти в Росії, такі домовленості існують. Але для цього треба довести, що вони будувались за кошти РСФСР чи УРСР або їхніх підприємств. Але оскільки щодо багатьох підприємств термін зберігання документів завершився, довести щось — майже нереально...

Зіновія ВОРОНОВИЧ