Пізніша пенсія обурює не тільки українців

Однак українці не єдині, хто виходитиме на пенсію пізніше.

Такі ж кроки, попри масове невдоволення, зробили чи запланували уряди більшості країн Західної Європи. Утім, там, на відміну від України, потреба у таких кроках виникла через старішення населення та різке зростання тривалості життя.

“Що стосується виходу на пенсію: якщо ми нічого не зробимо, матимемо перед собою роки дефіциту. Роки, коли пенсія сплачується на позичені гроші — це роки збільшення слабкості, яку наші соціальні питання поглиблюють,” — так міністр праці Франції Ерік Верт розповідав про необхідність підвищення пенсійного віку на два роки — з 60 до 62 років. Французи дуже обурилися. Багатотисячні протести та страйки тривали понад місяць та на кілька днів паралізували життя великих міст. Втім, реформу у Франції все ж почали.

Перед необхідністю підвищення пенсійного віку постала більшість розвинених країн світу. У Німеччині рішення про поступове збільшення пенсійного віку на 2 роки — до 67 уже схвалено. Про подібні наміри під тиском світової фінансової кризи оголосили уряди Іспанії та Греції. У Нідерландах, Австрії та Британії також почастішали розмови про підняття пенсійного віку.

З цією ж проблемою стикається і Японія, каже кореспондент Бі-Бі-Сі Ольга Хоменко:

“Іще зараз одного пенсіонера в Японії приблизно утримує четверо працюючих, а років за 20 буде всього півтори людини. Тобто дуже стрімка динаміка збільшення пенсіонерів. Але Японія вирішує цю проблему трохи в інший спосіб — у них донедавна приблизно 85-90% жінок взагалі не працювало. Тому вони все-таки мають щось робити, мабуть, зі своїми суспільними нормами”.

Економісти визнають неминучість підвищення пенсійного віку у країнах, де знижується народжуваність. Едвард Вайтхауз, фахівець із пенсій у Світовому банку та Організації з економічної співпраці та розвитку, вважає демографічний вплив на суспільні фінанси значно більшим за наслідки економічної кризи.

“У країнах-членах організації з економічної співпраці і розвитку нині існує близько чотирьох осіб на кожну особу пенсійного віку. А близько 2050 року лише двоє тих, що працюють, підтримуватимуть одного пенсіонера. Тож з подібним демографічним тиском наслідки економічної кризи постають значно меншими, порівняно до тиску на суспільні фінанси з боку населення, що старішає”, — каже Едвард Вайтхауз.

Варшавський кореспондент Бі-Бі-Сі Андрій Рибалт каже, що у Польщі, яка 10 років тому реформувала свою пенсійну систему, найбільшою проблемою вважається виплата пенсій певним категоріям населення:

“У Польщі ніхто не сумнівається, що треба підвищити пенсійний до 67-ти років для чоловіків і до 65-ти — для жінок. Але також експерти звертають увагу на те, що найбільшою проблемою для безпеки пенсійних фондів становлять поодинокі групи, які у дуже короткий період, лише протягом 15-ти років праці, отримують право на пенсію. Наприклад, йдеться про поліцейських або військових”.

За словами фахівців, Україна, а також Білорусь, Російська Федерація та Узбекистан — єдині країни колишнього Союзу РСР, що лишили пенсійний вік незмінним (55 для жінок та 60 років — для чоловіків).

Водночас, середня тривалість життя в Україні становить 67 років, у Росії — 66 років, в Узбекистані — 73 роки, тоді як у Японії цей показник сягає 82 років, у Франції — 81 років, в Німеччині — 79 років, у Польщі — 75 років.

Ганна КУНДІРЕНКО