Після вибухового апокаліпсиса: як Чернігівщина повертається до життя

Після детонації військового арсеналу під містом Ічня Чернігівської області у ніч на 9 жовтня, із самого міста та трьох десятків навколишніх сіл і містечок (в Ічнянському та Прилуцькому районах) було евакуйовано понад 12 тис. осіб. І поки правоохоронці та спецслужби розслідують деталі інциденту та шукають винних, люди, які пережили справжній жах, поступово повертаються до життя.

Парафіївська об'єднана територіальна громада, що розташована за 20 км від Ічні, прийняла чи не найбільше евакуйованих — близько 2 тис. людей. Як розказала УНІАН селищна голова Парафіївки Валентина Карпенко, у Парафіївці, Качанівці, Южному та Іваниці розташовано 8 евакуаційних пунктів. Зранку 10 жовтня у них перебувало понад 700 людей, у тому числі 126 дітей. Крім того, кожні три години розгорнутий у Парафіївці оперативний штаб проводить засідання під головуванням заступника голови ОДА Сергія Сергієнка.

Карпенко розповіла, що коли приїхали перші мешканці, евакуйовані з Ічні та навколишніх сіл, то одразу у громаді людям пропонували чай, каву, перші рази годували із власних резервів. “Речі, продукти люди приносили з дому. Забирали постраждалих до себе. Зараз нам надійшла гуманітарна допомога із різних районів Чернігівщини, а також Миколаївської області. Є харчі, теплі речі. Навіть думаємо, що частину передамо тим, хто буде повертатися додому”, — каже Карпенко.

За її словами,хоча евакуйованим рекомендують залишатися у Парафіївці до повної ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, багато жителів Ічні вже повертаються додому.

10 жовтня в Ічні відновила роботу аптека, районна газета, розгорнуто додаткову, вже третю, польову кухню. У Чернігівській облдержадміністрації кажуть, що вже в четвер, 11 жовтня, до виконання обов’язків повернуться соціальні працівники, у тому числі і в 16-кілометровій зоні від епіцентру вибухів. Цілодобово працюють пункти медичної допомоги населенню.

Жителька Ічні Зоя Присяжнюк розповіла УНІАН, що вона разом із чоловіком вночі втекла з Ічні, але вже вранці повернулася до міста і, разом із волонтерами, стала організовувати харчування для постраждалих.

“Ми прокинулися від дивних звуків, вийшли на вулицю і побачили заграву, почули вибухи, зрозуміли, що горять військові склади”, — розповіла вона.

“Спочатку спустилися до підвалу, побули там 15-20 хвилин, а потім вирішили тікати. Десь о 4-й годині ранку взяли сусідів й автомобілем поїхали у село Южне, за 35 км від Ічні”, — додає жінка.

За її словами, коли дивишся про такі речі по телебаченню, знається, що самих це не зачепить, не стосуватиметься. Але, коли знаходишся в епіцентрі подій, “зовсім інше відчуваєш і думаєш”.

Пані Зоя розповідає, що, повернувшись зранку до Ічні допомагати волонтерам, було приємно усвідомити, що ти не лишився один. Наприклад, за її словами, в організації харчування для постраждалих допомагали навіть народні депутати. Один з них знайшов хліб (близько 1000 хлібин) та м'ясні консерви. “Хлопці-волонтери, АТОвці їздили в сусідні села з Ічнею і розвозили хліб, батони, тушонку, бо хліб централізовано учора не завозили, і ми хвилювалися, аби люди, які не евакуювалися, не були голодні”, — говорить Зоя Присяжнюк.

Та й на польових кухнях у центрі Ічні 9 жовтня змогли нагодувати близько 1,2-1,3 тисячі людей.

“У Парафіївці люди зносилися харчами, забирали додому переночувати знайомих і незнайомих”, — зазначає Присяжнюк.

За її словами, горе згуртувало людей. Ба більше, через пильність небайдужих, вдалося затримати трьох мародерів, які намагалися нишпорити у чужому житлі, хоча поліція про цей факт офіційно не повідомляла.

Жінка додає, що безпосередньо у неї вдома від вибухів впала стеля у коридорі. Також у багатьох житлових і адміністративних будинках повилітало скло.

Втім, більшість місцевих розмовпро можливі причини вибухів уникають. Хтось неохоче розповідає, що не можна говорити про серйозну охорону території військових складів, бо грибники періодично заходили на територію, яка повинна була добре охоронятися. Хтось навіть зізнається, що сам із таких грибників, яких, до речі, ніхто ніколи не затримував…

В середу відновила роботу і редакція місцевої районної газети, колектив якої теж був евакуйований із Ічні. 10 жовтня журналісти вийшли на роботу, щоб підготувати спецвипуск. Він вийде із запізненням на добу — доставити газету вчасно було просто нікому.

Як розповіла УНІАН головний редактор видання “Трудова слава” Людмила Храпаль, журналісти газети працювали у селі Гмирянка під Ічнею. “Населений пункт постраждав, і якщо в Ічні немає снарядів на вулицях, то там ще є боєприпаси, що прилетіли зі складів, і на полях, і на людських городах”, — уточнила вона.

Цікаво, що, за її словами, ще кілька років тому місцевим жителям рекомендували зробити так звані “тривожні чемоданчики” на випадок надзвичайної ситуації. Таке попередження було зроблено після чергового випадку вибухів на військових складах в Україні.

“Ми розуміли, що живемо на “пороховій бочці”, але коли живеш так роки, десятиліття, то просто звикаєш”, — розповіла вона.

За словами Храпаль, місцеві жителі звинувачують у трагедії як українську владу, так і Росію. Але понад усе обурюються, що це не перший військовий арсенал, що злітає у повітря, а належних висновків ніхто не робить.

Ірина СИНЕЛЬНИК