Прощавай, зброє. Як НФ відбирає оборонний потік у Порошенка

“Українська правда” вирішила повернутися до теми, через висвітлення якої СБУ порушила кримінальне провадження та попросила наше видання видалити матеріал, який був опублікований ще у січні.

Тоді ми розповідали про зрив розробки Програми розвитку оборонно-промислового комплексу (далі — ОПК) через те, що відповідальні за посилення обороноздатності посадовці, наближені до Порошенка, не спромоглися за рік виконати рішень РНБО та Кабміну.

З того часу Програму хоч і ухвалили, але через відсутність достатнього фінансування вона так і не запрацювала на повну. Натомість уряд вже встиг ввести “прокладку” у схему фінансування Програми.

Також під час підготовки цього матеріалу автор з’ясував, що вертикаль контролю за оборонною промисловістю, вибудувана Петром Порошенком, розвалилася на два табори.

Тож тепер президентській команді доводиться конкурувати за грошові потоки в “оборонці” з партнерами з “Народного фронту”.

Програма озброєння 21-го століття

“Ми розпочинаємо програму збройно-технічного осучаснення армії. Маємо виводити наші озброєння на рівень 21-го століття”, — проголошував Петро Порошенко напередодні цьогорічного Дня Незалежності.

23 серпня на виставці військової техніки на Хрещатику президент перелічував масштабні завдання, які керівництво країни поставило перед науковцями, конструкторами та керівниками оборонних заводів.

Ті мають розробити та налагодити виробництво комплексів крилатих ракет, сучасні зразки високоточних боєприпасів, безпілотники ударного типу, засоби космічної розвідки тощо.

Усе це має відбутися в рамках реалізації 5-річної Програми розвитку ОПК до 2021 року.

Але солодкі обіцянки Порошенка мало підкріплюються справами. Уже сьогодні можна казати: черговий рік реалізації Програми втрачено.

Відповідно до рішення РНБО, уряд мав затвердити Програму до 29 лютого 2016 року.

Однак затвердили її лише 24 травня 2017-го. Програма має гриф “таємно”.

Відповідальним за розробку Програми був заступник міністра економрозвитку Юрій Бровченко. Він обіцяв, що план заходів щодо цієї Програми “на 60% буде відкритим”.

Попри це у відкритий доступ так нічого не потрапило.

Втім, певну інформацію УП таки змогла отримати.

Отже, у Програмі визначили 15 критичних напрямків ОПК, які має бути підтримано та реалізовано протягом п'яти років.

Планувалося, що з бюджету на Програму спрямують 27 мільярдів гривень. Але в результаті сума збільшилася.

Справа в тому, що на певному етапі Програму вирішили розділити на дві частини. На розвиток ОПК заплановане фінансування на рівні 21 мільярда гривень, а на виробництво боєприпасів (Програма створення та освоєння виробництва боєприпасів та продуктів спеціальної хімії) — 9 мільярдів гривень. Цього року фінансування мало скласти 6 і 5 мільярдів відповідно.

Однак у бюджеті закладено лише 7% від потреб.

На поточний рік Програмою було визначено 11 виробництв, на які мали спрямувати гроші. Для цього планувалося укласти відповідні договори. Але на середину вересня нічого щодо цих договорів зроблено не було.

Натомість з перших днів відповідальні чиновники взялися за введення своєї “прокладки”.

Прокладка “Безпека”

Якщо саму Програму розробляли більше року, то введення у схему фінансування “прокладки” зайняло лише три місяці.

Другого червня керівником Державного підприємства “Український науково-технічний і впроваджувальний центр комплексного захисту інформації” — Український центр “Безпека” — призначили Владислава Глазунова. До того він працював у ТОВ “Оборонні технології”.

УП отримала в розпорядження структуру цього ДП. З неї видно, що це — невеличке підприємство.

Серед тих, з ким співпрацює “Безпека”, на сайті Центру вказано лише університет імені Шевченка та Державний університет телекомунікацій.

Та й фінансовий стан держпідприємства останніми роками був жалюгідним. З фінансовою звітністю “Безпеки” можна ознайомитися на сайті МЕРТ.

Але вже у червні на підприємстві щось змінилося. “Безпека” розмістила на сайті пошуку роботи вакансію юрисконсульта із заробітною платою — 10 тисяч гривень.

Від претендентів на вакансію хотіли бачити досвід договірної роботи на держпідприємстві та навички супроводу тендерних процедур. Серед майбутніх обов’язків — лише розробка та супровід договорів.

4 липня Кабмін вніс зміни до Порядку використання коштів, передбачених у держбюджеті на Програму розвитку ОПК.

У чому полягали зміни?

По-перше, змінилися одержувачі бюджетних коштів. Якщо раніше кошти від МЕРТ напряму мали отримувати виконавці державного оборонного замовлення (наприклад, оборонні заводи), то тепер — служба замовника (по суті — посередник між МЕРТ та оборонними заводами).

По-друге, витрати на утримання цієї служби замовника обмежили до 2,5% вартості товарів, робіт, послуг, які закуповуються або виконуються в рамках укладених контрактів.

12 липня міністр економрозвитку Степан Кубів видав наказ, яким уповноважив Український центр “Безпека” на здійснення функцій замовника для виконання Програми розвитку ОПК.

При цьому покриття витрат цього ДП обмежив на рівні 2,5% від кожного контракту. Контроль за виконанням покладено на Бровченка.

За цією схемою та за умов повного фінансування двох Програм (загальна сума — 30 мільярдів гривень) на рахунках “Безпеки” можуть осісти сотні мільйонів гривень.

Тобто це ті гроші, які недоотримають оборонні підприємства.

Через те, що “Безпека” отримує відсоток від суми договору, у цього ДП немає мотивації купувати щось дешевше.

На це нарікають представники оборонних підприємств, залучені до Програми. Вони сподіваються, що з часом запрацює інша модель фінансування, яка мінімізує витрати.

Для оборонних підприємств у цій схемі є ще одна небезпека.

“Якщо за цією схемою купується станок, то він залишається власністю не заводу, для якого купується, а власністю посередника — “Безпеки”. Існує неформалізована домовленість, що у майбутньому МЕРТ ухвалить рішення про передачу цінностей заводам. Але чи буде це зроблено, і коли, невідомо”, — розповіли УП джерела в “Укроборонпромі”.

Але найбільше опитаних автором джерел сумніваються у спроможності Центру взагалі реалізувати Програму розвитку ОПК.

“Щоб збудувати будинок, має бути підготовлена команда, фахівці, які розуміються на справі. А тут розвиток ОПК, тут стільки напрямків, стільки має бути фахівців, які розуміються на тому, яке обладнання і для чого має закуповуватися, мають знати маркетинг, світові ціні, світових виробників”, — висловив обурення один з експертів оборонної галузі, який вважає, що через ДП банально відмиватимуть гроші.

УП звернулася з запитом до Мінекономрозвитку, щоб свої коментарі до цього матеріалу надав Юрій Бровченко. Прес-служба МЕРТ повідомила про відсутність часу для зустрічі через значну кількість раніше запланованих заходів.

Мільярди розсварили Порошенка та “фронтовиків”

Минулого року “Українська правда” писала, як Порошенко вибудував вертикаль, яка контролювала державну оборонну промисловість.

Восени 2016-го президенту вдалося посунути нардепа з “Народного фронту” Сергія Пашинського з посади голови Наглядової ради “Укроборонпрому”. Водночас потрібні президенту кадри з'явилися і в Мінекономрозвитку.

Так профільним заступником міністра став Юрій Бровченко, а відповідний департамент у міністерстві очолив Андрій Тивончук. Співрозмовники АП називали їх креатурами Адміністрації президента.

Коли наприкінці року УП знайомилася з керівництвом “Укроборонпрому”, гендиректор Роман Романов позитивно висловлювався про Бровченка, який перейшов до міністерства з держконцерну.

 

“Это было какое-то мудрое решение, когда было предложено взять человека из системы, с опытом работы в Министерстве экономики (...) У нас с человеком хотя бы картинка одинаковая”, — казав Романов про Бровченка у розмові з УП.

Проте вже за кілька місяців між цими двома пробігла чорна кішка.

“Бровченко переметнувся до іншого табору”, — пояснила автору впливова особа з президентської вертикалі. 

Та й табори — президентський і “фронтовиків” — почали конкурувати за вплив на потоки.

“Почалося протистояння через бюджетні гроші, які мають іти на оборонку, — розповідає співрозмовник із президентської вертикалі. — “Фронтовики” прагнуть акумулювати гроші на президентську виборчу кампанію, щоб мати більше аргументів для переговорів з Порошенком. І там вже або домовитися з Першим, або відправити на вибори свого кандидата.

Порошенко ж, навпаки, хоче піаритися на тому, що спрямовані на оборонку гроші дають результат. Йому потрібна картинка, щоб щось показувати людям”.

Вірними Порошенку залишилися перший заступник секретаря РНБО Олег Гладковський та гендиректор “Укроборонпрому” Роман Романов.

Натомість у питаннях оборонки табір “Народного фронту” знайшов спільну мову як з міністром економрозвитку Степаном Кубівим, який має вплив на Бровченка, так і з прем’єром Володимиром Гройсманом.

У протистоянні дійшло до того, що “фронтовики” серйозно розглядали можливість ліквідації “Укроборонпрому” та перепідпорядкування державних оборонних підприємств напряму Мінекономрозвитку. Із цією метою нібито і був проведений державний аудит, що виявив значні порушення у роботі концерну.

Принаймні, про це автору розповідав cпіврозмовник в президентському оточенні.

Однопартійці Олександра Турчинова це не підтверджують.

Але на початку вересня в ефірі телеканалу ZIK Сергій Пашинський кількома словами таки обмовився про необхідність реорганізації “Укроборонпрому”. А також про винесення кадрових рішень щодо керівників концерну через невиконання державного оборонного замовлення держпідприємствами.

Чи є конфлікт між “фронтовиками” та президентом, автор запитав у самого Пашинського — останній його заперечив. Але додав, що дискусійні питання мають місце.

“Немає ніяких різнобіжностей у поглядах, — заявив Пашинський. — Я дуже вдячний президенту, він практично завжди прислухався до наших рішень. Так чи інакше, вони реалізовані в тому чи іншому обсязі. Ми зробили за три роки колосальну роботу: і Аваков, і Порошенко, і наш комітет.

Чи є якісь різнобіжності? Так, є. Наприклад, президент вважає, що потрібно робити так, а ми — так. Але це є дискусія. У нас, слава Богу, немає зараз абсолютної монархії”.

“Українська правда” також зверталася за коментарями до заступника голови РНБО Олега Гладковського. Його помічники відповіли, що робочий графік першого заступника секретаря не дозволяє зустрітися з автором.

Натомість інший представник президентської команди переказав ставлення Гладковського до прокладки “Безпека”.

“Гладковський обурювався, але зробити нічого не зміг. “Бодалися” проти посередника і представники “Укроборонпрому”, але були змушені погодитися працювати за такою схемою, щоб отримати хоч якесь фінансування. Адже надходження грошей залежить від уряду, тобто Гройсмана. А “прокладку” створював МЕРТ.

Якщо не погодитися на їхні забаганки, можна взагалі залишитися без грошей на Програму”, — пояснила впливова особа з президентської вертикалі.

Олексій БРАТУЩАК