Приватизация “Донбассэнерго” — реальность или сказка?

У ньому прийняли участь всього дві компанії — донецька “Енергоінвест Холдинг” і київська “ТехНова”. Початкова ціна держпакету акцій була встановлена на рівні 641 млн грн, але в ході приватизаційного аукціону вона зросла на 77,9 млн грн — до 718,9 млн грн. Саме цю, як виявилося найвищу ціну, запропонував мало кому відомий “Енергоінвест Холдинг”.

Чи могла б ціна за даний пакет бути вищою? Очевидно могла б, за умови, що в даному конкурсі прийняла би участь більша кількість претендентів на покупку. Проте складається враження, що Кабінет міністрів якраз все зробив для того, аби кількість учасників була мінімальною. Так, згідно з затвердженими урядом умовами, потенційні покупці для участі у конкурсі повинні були протягом останніх трьох років поставляти на оптовий енергоринок України мінімум 15% від обсягів виробництва “Донбасенерго”, або видобувати на території країни не менше 15% вживаного підприємством вугілля. Такими вимогами фактично відсікалися іноземні інвестори, які б могли скласти суттєву конкуренцію вітчизняним покупцям. Звичайно, і від уряду, і від керівництва Фонду держмайна хотілося б почути пояснення: такі обмежувальні умови — якась нова концепція української приватизації, чи, скоріше, виключення? А якщо виключення, то чим воно було зумовлене?

Проте даний конкурс “розлякав” не лише іноземних інвесторів, а й вітчизняних. Так, чомусь скромно “відійшов в сторону” один з найбільш прогнозованих покупців активу — ахметівський ДПЕК. Відмовились від участі в приватизації й інші українські компанії — Шахта ім. Засядька, Coal Energy.

Як наслідок, у конкурсі взяли участь дві компанії. Програла київська “ТехНова”, що контролює три ТЕЦ у Черкасах, Чернігові і Сумах і яку пов’язують з екс-народним депутатом Анатолієм Шкрібляком. До речі, її представники вже заявили, що вважають даний приватизаційний аукціон чесним. “Конкурс відбувався у рамках, передбачених законодавством. Все було чесно. У наших опонентів грошей виявилося більше”, — заявив УНІАН представник компанії.

Маловідомий переможець з  донецьким корінням

Переможцем конкурсу виявилась компанія з Донецька “Енергоінвест Холдинг”. До речі, те, що вона майже нікому не відома, не є дивиною — її зареєстрували лише 20 червня цього року. Але з того часу компанія встигла поміняти формального власника — якщо до 8 серпня акціями володіло ТОВ “Краснолиманське”, то після — Energoinvest Holding з Нідерландів. Проте реальний власник компанії очевидно не мінявся. Одним з засновників ТОВ “Краснолиманське” є Ігор Гуменюк — досить відомий донецький бізнесмен (тут принагідно нагадати, що він очолював концерн “АРС”, назва якого, нібито за легендою, розшифровується як “Алік, Рінат і Самсон”), був народним депутатом від правлячої нині Партії регіонів. Майже одразу після продажу “Донбасенерго” він заявив, що є мажоритарним акціонером Energoinvest Holding. Таким чином, саме цей представник донецької бізнес-еліти на сьогодні, за його ж словами, є повноправним власником контрольного ще недавно державного пакету акцій “Донбасенерго”.

Звичайно, ТОВ “Краснолиманське”, що працює на базі однієї з найбільших шахт країни “Краснолиманської” — це потужний актив, проте в умовах жорсткої структуризації вітчизняного бізнесу, в тому числі й встановлення неписаних правил, хто і на який шмат приватизаційного пирога може претендувати, перемога “Енергоінвест Холдингу” в конкурсі по придбанню такого енергоактиву як “Донбасенерго” видається трохи не казковою. І подальші події чомусь лише підсилюють це враження. На жаль, залишається не зовсім ясно, а що планує робити з цим активом без сумніву авторитетний у своєму краї бізнесмен, а також, чиї саме кошти будуть залучені для інвестування у “Донбасенерго”. “Ми дуже задоволені, що перемогли в конкурсі. Звичайно, розвиватиметься (енергетичний бізнес компанії — ред..)”, — ось і все, що заявив голова наглядової ради “Енергоінвест Холдингу” Євген Опехайленко.

З огляду на вище сказане можна припустити, що події розвиватимуться по сценарію, подібному ще однієї знакової приватизації недавнього минулого, а саме: продажу українського державного телекомунікаційного гіганту — “Укртелекому”. Він спочатку був придбаний українською “донькою” австрійського концерну EPIC, але через деякий час перепроданий українській корпорації СКМ.

Андрій ГАРАСИМ