Порятунок від дефолту і $6 млрд економії. Що потрібно знати про велику угоду за держборгом

У 2015-му, останнього разу, коли Україна вела масштабні переговори з кредиторами, Мінфіну Наталії Яресько вдалося домовитись про списання 20% боргу (близько $3,7 млрд) із $15 млрд, які потрібно було сплатити у 2015—2019 роках, та відстрочку на чотири роки. Натомість Україні довелося дати більш суттєву компенсацію, ніж зараз. Власники облігацій отримали нові бонди з вищою ставкою (7,75% замість 7,22%, але на меншу суму) та ВВП-варанти на $3,2 млрд. За цими паперами Україна зобовʼязалася протягом 20 років віддавати кредиторам певний відсоток від економічного зростання понад 3%.

Найбільш суттєва відмінність від угоди 2015-го — зараз Україні вдалося уникнути будь-яких проблем із виплатами. Від початку року уряд сплатив за єврооблігаціями $860 млн. “Це була проактивна операція, тобто ми зробили це не через те, що не мали іншого виходу, — каже на правах анонімності співрозмовник в уряді. — До того ж після перших тижнів війни самі кредитори почали запитувати в нас: why do you pay?”.

Чи можна було провести реструктуризацію та спробувати списати частину боргу? Малоймовірно, адже уряд не має уявлення, якою буде макроекономічна ситуація через кілька років, додає співрозмовник.

Що з іншими боргами

Окрім боргових зобовʼязань уряду, до периметру угоди потрапили облігації двох держкомпаній — “Укравтодору” ($700 млн зі ставкою 6,25% річних із погашенням у 2028-му) та “Укренерго” ($825 млн, 6,875% річних, погашення — у 2026-му). Чому тільки ці компанії? Тільки їхні зобовʼязання були підкріплені держгарантією.

Інші держкомпанії мають домовлятися про реструктуризацію/відстрочку окремо. Свої (важкі) перемовини з кредиторами вже веде НАК “Нафтогаз”. Також зовнішні борги є в “Укрзалізниці”, “Ощадбанку” та “Укрексімбанку”.

Нічого не змінилося і з боргами України за кредитами від міжнародних фінансових установ. Найбільший позикодавець серед них — МВФ, якому уряд до кінця 2023 року має сплатити $4,6 млрд.

Україна поки не має ясності щодо долі цього боргу — активна фаза перемовин із Фондом, імовірно, розпочнеться тільки у вересні. Один із варіантів, про який говоритиме українська сторона, — коротка програма. Завдяки їй можна буде перекрити старі борги перед Фондом та профінансувати поточні потреби бюджету: допоки Україна не домовиться з МВФ про довгостроковий план співробітництва (для цього потрібне більш чітке розуміння макроситуації найближчими роками), розповідає співрозмовник в уряді.

Схожа схема була застосована наприкінці 2018-го, коли МВФ відкрив Україні 14-місячну програму на $3,9 млрд з огляду на рік подвійних виборів у 2019-му.

Які ризики у ВВП-варантів

Окрему пропозицію уряд мав до держателів ВВП-варантів, особливих цінних паперів, що зʼявилися внаслідок реструктуризації 2015-го. По-перше, Мінфін запропонував зсунути виплати на рік. По-друге, встановити “стелю” річних виплат в еквіваленті 0,5% ВВП (досі було не більш як 1% до 2025 року, далі — без обмежень). По-третє, закласти до угоди можливість для України викупити варанти повністю чи частково за номіналом протягом 2024—2027 років.

Мінфін час від часу викуповував варанти, залишивши на ринку близько 80% від початкового випуску. Навіщо можливість викупу зараз? За підрахунками Мінфіну, через потенційно високі темпи економічного зростання після обвалу у 2022-му (понад 30%, за прогнозом НБУ), Україна ризикує зіткнутися з необхідністю сплачувати за варантами близько $2 млрд на рік, тоді як весь викуп коштуватиме $2,6 млрд.

Що Мінфін робитиме ці два роки

Після реструктуризації 2015-го Україна два роки не могла залучити кошти на міжнародних ринках капіталу. Лише у вересні 2017-го уряд розмістив 15-річні єврооблігації на $3 млрд. Тоді частину цих коштів використали на рефінансування боргів, які потрібно було погасити у 2019-му та 2020-му роках.

За схожою логікою Мінфін діятиме й зараз. “Ми сподіваємося протягом наступних двох років повернутися з новим випуском облігацій”, — каже співрозмовник у керівництві Мінфіну. Найкращий для уряду варіант, за його словами, залучити на ринку додаткові кошти та ними погасити принаймні частину зобовʼязань, які повернуться до видаткової частини держбюджету вже у 2024-му.

Сергій ШЕВЧУК