Подорожчання не буде. Зниження цін — теж

У питаннях, що стосуються розвитку агропромислового комплексу, варто згадати, скільки бюджетних коштів було вкладено в сільське господарство, які зникли безслідно, скільки слів про необхідність його реформування сказано з високих трибун, однак агропромисловий сектор як був, так і залишається однією з найвідсталіших ланок нашої економіки. Зі своєю високою енергозатратністю, найнижчими зарплатами, непрогнозованими цінами на продукцію. Як наслідок, у країні вже стали звичними кризи — сьогодні різко подорожчала олія, завтра — цукор, післязавтра — гречка і так до безкінечності. У таких випадках перше, за що хапається влада, так це за караючий “меч” у вигляді антимонопольних розслідувань та адміністрування цін. У кращому разі уряд намагається домовитися з виробниками та продавцями в обмін на певні преференції. В принципі владу можна зрозуміти, адже ціни на м'ясо-молочні вироби в нас на рівні європейських, а купівельна спроможність пересічного громадянина у рази нижча.

Однак адміністрування у вигляді квот, намагання загнати рентабельність підприємств, що переробляють сільгосппродукцію, під нульову відмітку, ще ніколи не приводили до розквіту агропромислового комплексу. Приміром, сільське господарство Аргентини ще не так давно вважалося одним з найперспективніших у світі. Сюди щорічно надходили багатомільярдні закордонні та внутрішні інвестиції. Однак ситуація різко змінилася, коли три роки тому в державі на повний хід запустили машину адміністрування, скопіювавши її по суті з української моделі. Як наслідок, інвестиції в сільське господарство там скоротилися майже у десять разів. Тому адміністрування — це не той важіль, який варто використовувати для того, щоб і “вовк був ситим, і коза цілою”. Оскільки ж ми вважаємо себе країною з ринковими відносинами, то саме ринок має відігравати функцію регулятора, а держава всіляко сприяти та заохочувати сільгоспвиробника. Економіка має бути без “домішок” політики — такої думки дотримуються президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко, голова ради директорів Спілки молочних підприємств Вадим Чагарський та гендиректор Українського клубу аграрного бізнесу Володимир Лапа, які спілкувалися вчора з журналістами під час прес-конференції на предмет можливості зниження цін на молоко і м'ясо.

Як зазначили повпреди агропромислового сектору країни, спекуляції на тему майбутнього стрімкого підвищення цін на м'ясо-молочну продукцію не мають під собою реальної основи. Пік цін на неї фактично залишився позаду. Протягом минулих двох місяців вартість твердих сирів та продуктів зі збираного молока зросла на 40-50%. Сьогодні, у зв'язку з низькою купівельною спроможністю населення та затоваренням складів, окремі виробники твердих сирів знизили їх відпускну вартість на 10-15 відсотків. Можливо не скрізь споживачі це відчули, оскільки “лаг” між ціною виробника і роздрібною складає приблизно два тижні, однак це дійсно так. Невелике підвищення цін можливе лише на продукцію з незбираного молока. Викликане воно тим, що з переходом дійного стада на утримання в приміщеннях знизиться його продуктивність, а отже стане менше продукції для виготовлення, наприклад, масла.

Щодо м'яса, то передумови для зростання цін на нього теж незначні. Попереднє — було результатом загальносвітових тенденцій, оскільки через складні погодні умови та неврожай зросла вартість зерна. Значно підвищилися також ціни на енергоносії. Але після того, як ціновий пік залишився позаду, значного подорожчання молока і м'яса, а також виробів з них найближчим часом очікувати не варто. Як і зниження цін на них — також.

Василь ТУГЛУК