Персональні національні проекти Януковича?

Патронат президента зіграв свою роль. Минуло всього чотири місяці, і вже відомі 11 національних проектів, за якими під держгарантії будуть залучатися мільярди доларів. А дванадцятим проектом стане Український банк розвитку.

Влітку 2010 року була створена робоча група “Національний проект” при Комітеті економічних реформ — органі Адміністрації президента. У серпні десять з п'ятнадцяти запропонованих проектів були відібрані і невдовзі отримали статус національних.

Далі їх згрупували у чотири групи з романтичними назвами: “Нова енергія”, “Нова якість життя”, “Нова інфраструктура” та “Олімпійська надія 2022”.

“Президент особисто взяв під свій контроль реалізацію національних проектів”, — казав у серпні голова Державного агентства з управління національними проектами Сергій Євтушенко.

У вересні глава держави доручив уряду запропонувати перелік змін до законів та за два місяці затвердити десять національних проектів за кожним з чотирьох напрямів.

Їх розробкою зайнявся “Укрнацпроект”, створений 30 червня на базі Українського центру сприяння іноземному інвестуванню.

Формально список проектів ще може змінитися до 8 листопада, проте це навряд чи відбудеться. У вівторок відбулося засідання робочої групи “Національні проекти” Комітету з економічних реформ за участю президента.

На ньому десять проектів були названі першочерговими, і вже затверджений план щодо їх реалізації. Більш того, до них додалося ще два — проект з модернізації Дунайського вузла та створення Українського банку розвитку.

Реалізація першого проекту — поїзд від центрального залізничного вокзалу до аеропорту “Бориспіль” — може стартувати ще у 2010 році. А в 2011 році представники України проїдуть з road-show проектів 25-ма світовими фінансовими центрами. Так уряд планує зібрати 15 мільярдів доларів на реалізацію своїх задумів.

А ще проектам обіцяна державна підтримка. У ході наради Віктор Янукович зазначив, що держгарантії не можуть надаватися за всіма національними проектами. Разом з тим, зазначив він, держава готова брати участь у фінансуванні проектів.

Вертикаль президента

Автором проектів є голова робочої групи “Національний проект” Владислав Каськів. Під його ж керівництвом знаходиться і “Укрнацпроект”.

Влітку цей депутат від фракції НУНС презентував президенту 15 проектів, частину яких міг розробляти ще для уряду Юлії Тимошенко. Глава держави відібрав десять, і з тих пір просуває їх в обхід всіх бюрократичних процедур.

Незважаючи на помпезність, рівень підготовки презентованих у серпні проектів був низьким. “Діти писали, відразу видно, все жахливо зліплене за матеріалами газет. І презентацію діти писали”, — охарактеризували ті слайди в одному з інвестбанків.

Сьогодні, за словами Каськіва, вже виконана “величезна робота” за кожним з напрямків. Тим не менше, більшість проектів ще не готова.

Придатні до “вживання” тільки три. За іншими навіть не підготовлене техніко-економічне обґрунтування. У цей вівторок куратор “Укрнацпроекту” заявив, що до кінця 2010 року планується замовити розробку ТЕО для всіх десяти проектів.

Це означає, що президент назвав національними проектами презентації Каськіва. Виникає питання: чому? Експерти бачать три версії: іміджева, фантастична і кланова.

Іміджева говорить, що це плагіат. Преса озвучила легенду, нібито Янукович пішов шляхом російського президента Дмитра Медведєва, який патронує кілька національних проектів. Завдяки їм, він навіть став популярнішим. Можна припустити, що така точка зору офіційно заохочується.

Відповідно до фантастичної версії, у Януковича болить серце за країну. Саме тому він вирішив назвати пріоритетом саме цю десятку проектів, а не, скажімо, фінансування видобутку шахтного газу чи добудову КГЗКОР.

Найцікавіша — кланова версія. Кажуть, що просування Каськіва лобіював глава Адміністрації президента Сергій Льовочкін. Саме він умовив президента підсилити свого протеже. Відтак, “Укрнацпроект” має стати своєрідною противагою уряду.

Варіант даної версії: Каськів є протеже “сім'ї Януковича”. Зокрема, це ріднить його з Сергієм Арбузовим, першим заступником голови Нацбанку.

Існує думка, що молодий банкір зараз входить у курс справ, щоб з часом замінити Володимира Стельмаха на посаді глави НБУ. Національні проекти є ще однією з цеглинок у власній вертикалі впливу Януковича.

“При наявності влади президентові треба бути незалежним, а для цього необхідна матеріальна опора. Він подумав: а що я можу взяти під себе? Перше — Нацбанк. Для впливу на групи і рефінансування. Більш живі й швидкі гроші — це національні проекти. Інша річ, як Каськів туди проліз”, — міркує один з народних депутатів.

Президент дав зрозуміти, що проекти — це його парафія. Він пообіцяв особисто контролювати виконання завдань та дав слово нікого не бити палицями по голові.

“Я бачу усмішки. Це означає, що ви задоволені тим, що робите. Ми розраховуємо на своєрідний прорив”, — сказав Янукович, дивлячись на урядовців та бізнесменів.

Втім, уряд теж працює у цьому напрямку через Державну інноваційну фінансово-кредитну установу. До слова, ДІФКУ очолює Сергій Зайчук — імовірно, син керівника апарату парламенту Валентина Зайчука.

Третя версія цікава там, що пояснює вибір проектів. Якщо головною умовою є контроль грошових потоків, то вибір проектів не обов'язково має бути ідеальним. Вже зараз до них є претензії.

Перша — хто сказав, що Україні найбільше потрібні вітряні і сонячні електростанції або залізнична гілка до Борисполя? Хто сказав, що діти не можуть вчитися з книг, а повинні користуватися інтернет-планшетами?

Очевидно, що “національні” проекти ніхто належним чином не відбирав із сотень пріоритетних завдань. Вони не обговорювалися на Кабміні, у робочих групах, їх не вивчали експерти Світового банку. Проекти затвердили в обхід усіх процедур. Це визнає і сам Каськів, який називає проекти вибором президента.

Друга претензія — ці проекти не є національними на 100%. Згідно з положенням про агентство, національний проект — це “стратегічно важливий проект, що забезпечує технологічне оновлення базових галузей реального сектора економіки України”.

Отже, логічно було б не будувати вітрові електростанції, а створити завод з їх виробництва, не давати дітям нетбуки, а налагодити їх випуск. “Нікого не хвилює, що там нема проектів, які могли б завантажити промисловість. Ми ж хочемо звести палаци, привезти чужі вітряки і чужі поїзди”, — нарікає один з експертів.

Вони кажуть, що нас виручить науковий прогрес. Мовляв, все слід закинути і впроваджувати нанотехнології. Однак на городі не їх побудуєш, вони зароджуються в адекватному середовищі. А те, що без грошей стоять виробники склянок, і половина експортерів бігає за кредитами під 30%, — це нічого”, — обурився інший експерт.

Каськів заперечує, що при будівництві швидкісної лінії до Борисполя будуть використовуватися іноземні потяги і рейки. І все ж навряд чи обладнання для спалювання сміття та нетбуки для дітей будуть виробляти в Україні.

Свій банк розвитку

Розмах нового відомства вражає. “Економічна правда” отримала документи, у яких Каськів пропонує президенту створити Український банк розвитку. Схема роботи установи повинна бути готова до 30 листопада.

Ця ідея не нова. Колись її лобіював екс-глава ДІФКУ Володимир Рижов. З 2004 року в Україні існує УБРР, в якому ДІФКУ контролює 99% капіталу. Однак цей проект так і не став справжнім банком розвитку, як це прийнято у світі. Він переважно займався звичайними операціями звичайного банку, наприклад, видавав іпотечні кредити.

Інший підхід звучав так: не потрібен спеціальний банк, дайте ресурс, і звичайні банки з усім впораються. Зокрема, у банк розвитку хотіли перетворити Укрексімбанк.

“Банк розвитку — це утопія, гра чиновників. Інструменти у нас є — Укрексімбанк, Ощадбанк. У нас грошей нема”, — сказав заступник голови парламентського комітету з питань фінансів і банківської діяльності Станіслав Аржевітін.

Між тим, звичайний банк не може бути класичним банком розвитку, у них різні підходи. Наприклад, російський ВЕБ готували для роботи з цільовими державними проектами, звільнивши його від виконання низки нормативів центробанку Росії, зокрема, від нормативу розміру кредиту на одного позичальника.

Інший приклад — Банк розвитку Китаю, який позичає Україні 950 мільйонів доларів на будівництво залізниці до Борисполя та інфраструктури аеропорту.

Цікаво, що створення українського банку розвитку теж пояснюється “клановою” версією. За деякими даними, цей проект в уряді курує прем'єр Микола Азаров.

Виходить, що в обхід глави уряду Каськів просуває проект, покликаний зміцнити вертикаль президентської влади. Втім, сам депутат це заперечує. За його словами, йому просто цікаво створити таку установу.

Один з експертів “ЕП” пояснив це так: нормальна ідея використовується в особистих цілях. На його думку, в українських умовах банк створить лише борги.

“Коли валиться бізнес, всі починають люто “пиляти” бюджет. Вже всім не вистачає, тому йде жорстка боротьба за останні крихти”, — переконаний співрозмовник.

За його словами, сьогодні в Україні відбувається повернення до кейнсіанства і марксизму, а з лібералів, які розповідали, що економіка сама все відрегулює, чиновники перефарбовуються у політиків, які ратують за державне регулювання.

“Доходить до того, що країні потрібен банк розвитку, який не буде брати грошей з бюджету. Тільки вони не договорюють населенню, що позичені за кордоном гроші — це і є бюджет, бо джерелом їх погашення буде казна”, — підкреслив експерт.

Сергій ЛЯМЕЦЬ