Перегони без правил

У той же час визначеності з самими правилами президентських перегонів досі немає.
Перший етап президентської кампанії закінчився — з 14 листопада Центральна виборча комісія вже не може реєструвати нових кандидатів у президенти. На старт президентської гонки вийшли 18 громадян. Таким чином, прогнози багатьох експертів про кількадесят кандидатів у президенти не виправдалися. Зате у реєстрації ЦВК відмовила одразу 41 особі (на минулих виборах таких було лише 18). Головна причина відмови у всіх одна — відсутність або недостатній розмір грошової застави. Нагадаємо, на цих виборах її збільшили із 500 тисяч до 2,5 мільйона.

Таким чином, ці вибори обійдуться без полум’яної опозиціонерки та борця з “натівськими окупантами” Наталії Вітренко — лідер ПСПУ змогла назбирати лише близько 2000. Не пустили в президенти ще одного скандального персонажа — майора Миколу Мельниченка, який колись обіцяв у разі перемоги одразу запровадити в Україні надзвичайний стан (про свинячий грип тоді ще ніхто і не чув). Майор елементарно спізнився з поданням документів до ЦВК. “Коли я прийшов у ЦВК, там стояла велика черга, і я вирішив прийти наступного дня”, — пояснив він. Виявилося — запізно прийшов. Мельниченко одразу заявив, що буде оскаржувати відмову у реєстрації в суді, але шансів на успіх у нього небагато — за словами заступника голови ЦВК Андрія Магери, “з 13 листопада ЦВК законом не наділена повноваженнями реєструвати нових кандидатів”.

Разом з тим, одіозних кандидатів не бракує. Своїми яскравими заявами, напевне, тішитимуть виборців Михайло Бродський та Сергій Ратушняк. Однак безумовна “родзинка” цієї кампанії — участь кандидата на прізвище Противсіх, який працює президентом Івано-Франківської торгово-промислової палати і ще до 2 жовтня мав цілком звичайне прізвище — Гуменюк. Василь Противсіх вже встиг наразитися на судові позови від Олександра Пабата та Людмили Супрун, які вимагали скасувати його реєстрацію. Утім, суд все ж став на бік пана Противсіх.

Разом з тим, ясності щодо правил президентської кампанії немає. Нагадаємо, Конституційний Суд визнав нелегітимними окремі зміни до закону про вибори президента, прийнятого за домовленістю БЮТ і Партії регіонів. Депутати вже встигли проголосувати інший закон, запропонований Президентом, але поки що лише в першому читанні.

Передбачені ним зміни безпосередньо стосуються графіка президентської кампанії, зокрема наступного за реєстрацією кандидатів етапу — формування виборчих дільниць. За чинним законодавством, це має робитися за 60 днів до дати виборів. У президентському законопроекті — за 45. Звичайно, час, щоб внести ясність у це та інші невизначені питання (щодо складу комісій, складання й уточнення списків виборців, повернення грошової застави тощо), ще є, але нардепи мають визначитися з цим щонайпізніше цього пленарного тижня. А враховуючи те, з яким “скрипом” президентський проект було прийнято (“за” проголосували лише 227 нардепів — на одного більше, ніж мінімально необхідно), у тому, що його швидко приймуть, виникають сумніви. А що пізніше до дати виборів вносяться зміни у правила їх проведення, то більше підстав з’являється у штабних юристів для оскарження результатів кампанії.

Те, що побоювання у зв’язку з правовим хаосом у законодавстві про вибори є небезпідставними, підтверджує професор права Віктор Мусіяка. “Рівень правової невизначеності щодо всіх питань, пов’язаних з президентською кампанією, є загрозливим”, — стверджує Мусіяка. На думку професора, особлива небезпека полягає в тому, що зміни, які прийняті парламентом у першому читанні і підготовлені до другого, зачіпають календарний план організації виборів. “Якби змінити пропонувалося щось, що не стосується конкретних дат і термінів, то це було би півбіди, але у випадку прийняття запропонованого Президентом закону в цілому цілком реальним стає порушення певних термінів”, — каже Мусіяка. На його думку, призвести це може до глобальних нас-
лідків. “Порушення календарних термінів президентської кампанії може бути формальною підставою навіть для оскарження результатів виборів”, — вважає професор.

Як вирішуватимуться ці питання — поки що невідомо, як невідомими є і можливість прийняття президентського законопроекту в цілому — проти цього виступає Партія регіонів.
Одним із варіантів розв’язання цієї колізії Мусіяка вважає політичну домовленість основних гравців щодо правил самої гри. “Якщо на високому рівні будуть проведені певні результативні переговори, то можна сподіватися, що всі неоднозначні моменти буде усунуто. В будь-якому разі, до завершення президентської кампанії нам доведеться пережити важкий період, наповнений перманентною політичною війною”, — резюмує професор.

У будь-якому разі, багато чого ми зрозуміємо вже з перебігу цього пленарного тижня у Верховній Раді. Боротьба буде жорсткою — інакше у нашій країні не буває.

Мілан ЛЄЛІЧ