Підтримка України. Забагато слів, замало справ

Стоячи на драбині, один із робітників НСК “Олімпійський” щосили витирав рукавом своєї клітчастої сорочки пляму на великому синьо-жовтому банері з надписом “Міжнародна конференція на підтримку України”.

Через півгодини у цій залі “Олімпійського” мали виступати президент Петро Порошенко, голова Єврокомісії Жан Клод Юнкер і прем’єр-міністр Арсеній Яценюк.

Організацією конференції, яку українські чиновники раніше називали донорською, опікувався уряд.

Прем'єр анонсував її ще минулого року, але дата постійно переносилася. Міністр економічного розвитку Айварас Абромавичус у коментарі “Українській правді” наприкінці січня пояснював перенос конференції тим, що донори хочуть бачити результати українських реформ. “До весни в нас же будуть якісь результати, і ми зможемо говорити предметно”, — обіцяв він.

У підсумку конференцію вирішили провести наступного дня після саміту Україна-ЄС, що відбувся в Києві днем раніше — 27 квітня. Проте назва зазнала трансформацій — замість “донорської” стала називатись “на підтримку України”.

До участі в конференції запросили 500 гостей з більш, як 50 країн світу. Представників міжнародних донорів, потенційних кредиторів серед них було небагато. Здебільшого — члени інституцій ЄС, представники країн Великої сімки, міжнародних організацій, бізнес-компаній і громадянського суспільства.

Перед цією поважною аудиторією уряд мав звітувати про результати своєї роботи щодо стабілізації економіки і реалізації реформ, а також довготермінової стратегії подальших дій.

Прагнення українського Кабміну представити результати своєї роботи можна було оцінити за простим індикатором. Раніше за українських міністрів на конференцію приїхав Дмитро Шимків, один із заступників голови адміністрації президента і секретар Нацради реформ.

— Чи задоволені ви координацією дій між різними органами влади в питанні реформ? Чи не забагато в нас органів, які цим займаються? — поцікавилася в нього “Українська правда”

— Ми намагаємося зробити так, щоби Нацрада реформ була місцем для порозуміння із різних питань, але центр імплементації реформ знаходиться у Кабінеті міністрів і ніхто із цим не сперечається, і забирати повноваження не збирається, — переконував Шимків.

Особливою популярністю у журналістів користувалися міністри оборони Степан Полторак та енергетики Володимир Демчишин.

— Минулого тижня я був у Х'юстоні. Я раніше вчився в Америці і часто ніхто не знав, де знаходиться Україна. Цього разу мені не потрібно було пояснювати. Вони знали, що ми транспортуємо газ, вони багато про нас знають, і не тільки про війну! І вони дуже зацікавлені в тому, щоб інвестувати в українські проекти, — захоплено розповідав Демчишин.

— Які конкретні компанії? — перекрикували один одного журналісти.

— Великі. Такі як Eni, RWE, Shell, Chevron. Все, давайте закінчувати, я нікуди не втікаю, вже йде президент та прем’єр, — намагався врятуватися від питань міністр.

За кілька хвилин до зали зайшли Порошенко і Яценюк разом із Юнкером. Їх також супроводжували міністр внутрішніх справ Арсен Аваков і спікер Ради Володимир Гройсман.

Організатори не розрахували розмір зали та кількість запрошених. У підсумку багатьом гостям довелося слухати спікерів, стоячи у проході.

Президент і прем’єр щосили демонстрували приязні відносини один з одним. Хоча джерела “Української правди” в оточенні Порошенка та Яценюка розповідають, що їх відносини стають дедалі напруженішими. Не в останню чергу через Ріната Ахметова та його компанію ДТЕК. Адміністрація президента хоче послабити вплив олігарха на енергетичний ринок, Яценюк наполягає на позиції, що потрібно домовлятися, враховуючи інтереси обох сторін.

— Ви знаєте, який рівень співпраці між президентом і прем’єром? Прем’єр працює виключно для президента, — зазначив Яценюк на початку конференції.

Порошенко засміявся — жарт оцінив. Але то був не останній реверанс Яценюка вбік Порошенка того дня.

— Сподіваюся, що за десять років Юнкер зможе бути президентом України, а Порошенко — керувати Європейською комісією, — сказав прем’єр.

Цю ремарку Яценюка зал не зрозумів та не сприйняв.

Під час виступів і президент, і прем’єр говорили про реформи і гроші. Про останні —здебільшого Яценюк. Він наводив приклад Греції.

— Греція отримала 300 млрд. міжнародної допомоги. У них немає війни, російських танків, боротьби з ядерною державою. А Україна отримала близько 30 млрд. доларів США загальної фінансової підтримки від МВФ, країн-членів Великої сімки — маючи населення вчетверо більше за Грецію, — обурювався прем’єр.

Порошенко повторив тезіс Сааакашвілі про програму для України “5Д” деолігархізацію, демонополізацію, дерегулювання, децентралізацію та дебюрократизацію а також завуальовано передав вітання Рінату Ахметову, який нещодавно організував акцію невдоволених шахтарів в Києві.

— Ми зараз переглядаємо список державних підприємств, що мають піти на масштабну програму приватизації. Мета цього процесу дуже проста — ми не готуємося до того, щоб переглянути попередню приватизацію. Незважаючи на заклики суспільства, ми не робимо цього, але ми маємо зруйнувати монополію маленької групи бізнесменів.

Виступ Порошенка уважно слухав Олександр Вілкул, один з нардепів від “Опозиційного блоку”, якого пов’язують з Ахметовим. На конференцію він прийшов у супроводі “тіньового” міністра закордонних справ Костянтина Грищенка. Очевидно, що користуючись великою кількістю міжнародних дипломатів, колишні регіонали хотіли розповісти їм про утиски опозиції в Україні.

— Що ви тут робите, ви ж в опозиції? — звернулася до Вілкула УП.

— Ну так, ми ж основна опозиція, і маємо право брати участь в житті країни, — відповів той і зазначив, що його запросили на конференцію організатори.

Неподалік від Вілкула розмовляв із кимось по шостому IPhone Валерій Писаренко, нардеп від депутатської групи “Відродження”, яку пов’язують із олігархом Ігорем Коломойським.

— А ви що тут робите?

— А ми — конструктивна опозиція, — сказав Писаренко.

— Ось поруч стоїть Вілкул. Він основна, а ви конструктивна? — пожартував кореспондент “Української правди”.

— Саша, — звернувся Писаренко до Вілкула. — Після того як ти збрив бороду, ти чиста опозиція.

У подальші години головними гаслами конференції, що віддалено нагадувала щорічний саміт Віктора Пінчука Yes, стали реформи, боротьба із корупцією, децентралізація, деолігархізація.

— Ми хочемо розпрощатися з речами, що витягають ваші кошти. Наприклад, у сфері енергетики. Україна вживає газу в 10-11 разів більше, ніж Європа. Річ у тім, що є кілька людей, які можуть забирати газ для своїх кампаній. І це, скажу я вам, шахрайство! Так-так, шахрайство з яким, пані і панове, треба боротися, і якому треба покласти край, — наполягав у своєму виступі Йоханнес Хан, європейський комісар з питань політики сусідства і розширення.

— Які у вас враження від конференції? — звернулася УП із питанням до Шимківа ближче до обіду.

— Ну, такі заходи дуже важливі для України. І дуже важливі кадрові рішення, щоб працювали люди, які досягли успіху в бізнесі. Плюс покладаю величезну надію на податкову реформу, — сказав він.

— Як ви можете говорити про приватизацію, наприклад, якщо досі не призначений голова АМКУ і ФДІ?

— Тут розумію. Більш того, мене самого обурює поведінка АМКУ, який вирішив оштрафувати великі роздрібні мережі, в тому числі і німецьке МЕТРО. Про які інвестиції можна говорити? У мене на тиждень відбувається по три-чотири зустрічі з потенційними інвесторами в Україну.

— А IKEA, Starbucks і H&M серед них є?

— Сам би хотів побачити їх у цьому списку, — відповів Шимків.

Поруч із ним стояла депутатка від “Самопомочі” Тетяна Острікова, яка включилася в розмову.

— Цікаво, навіщо тут взагалі присутні народні депутати? Зверніть увагу на те, що тут майже немає представників з Китаю, Індії, Саудівської Аравії, які потенційно могли б інвестувати в Україну.

Частина правди у словах депутатки була. Під час конференції і президент, і прем’єр хоч кілька разів і закликали інвестувати в Україну, але не розповідали про можливості для цього.

— Треба відверто говорити, що залучити приватного інвестора в країну, яка веде війну з ядерною державою — Російською Федерацією, — дуже складно. І Путін спеціально це робить для того, щоби іноземні інвестори не приходили в Україну, — говорив Яценюк під час прес-конференції.

Минулого тижня один із депутатів від БПП розповідав УП, що Яценюк так само виправдовується перед депутатами. “Ми йому говоримо, що треба пробувати, а не говорити “неможливо”. Дякуємо, що завів гроші кредиторів, але тепер їх треба віддавати. Це неможливо без інвестицій в Україну”, — жалівся депутат.

Під час конференції працювали чотири панелі — “Відновлення постраждалих у конфлікті регіонів”, “Аграрна політика і реформи”, “Енергетика, енергоефективність”, а також “Бізнес-клімат і інвестиційні можливості України”.

Останні дві викликали справжній ажіотаж серед учасників. Особливо дискусія за участі міністра фінансів Наталії Яресько та міністра економічного розвитку і торгівлі Айвараса Абромавічуса. Люди, що приходили на панель, весь час перепитували один в одного — Яресько тут? Точно тут.

— Для того, щоб отримати економічний зріст, ми маємо забезпечити притік інвестицій в Україну. Ми хочемо вивести бізнес з тіні, щоб він сплачував податки, зменшити дефіцит НАК “Нафтогаз” і подолати його монополію, створити конкуренцію і зменшити роль посередників, — пояснювала Яресько учасникам панелі.

— Very positive, — перемовлялися між собою європейці по закінченню панелі.

Дискусії під час панелей були лише публічною частиною конференції. У цей день і у Яресько, і у Яценюка відбулися ще десятки зустрічей з представниками запрошених країн.

Перший млинець українського уряду із публічного пошуку міжнародної підтримки скоріше можна назвати глевким. Але Яценюк під час конференції підкреслював, що це лише перший крок. Куди більше сподівань на інвестиційні конференції в США та Німеччині. Звичайно, якщо і цього разу українському уряду на заваді не стануть відсутність реформ через військові дії на Сході. 

Марія ЖАРТОВСЬКА