Патріарх Кирило впливатиме на 'розкольників'?

Глава РПЦ приїде до України невдовзі після того, як у Києві відбувся собор УПЦ (Московського патріархату), який, як вважають оглядачі, підтвердив розкол всередині церкви між прихильниками більшої автономії УПЦ (МП) від російської церкви і тими, хто вважає цей шлях неприпустимим.

Як вважають, про складність ситуації свідчить боротьба за внесення змін до статуту УПЦ (МП) на останньому соборі церкви. Ієрархи у підсумку залишили статут без змін. Однак окремо були проведені рішення, в яких були зацікавлені прихильники автокефалії УПЦ (МП).

Приміром, серед таких рішень — рішення про те, що віруючі і священники церкви не можуть звертатися з апеляціями до Російської православної церкви та рішення про більше поширення української мови у церковній службі. Також було запроваджено посаду місцеблюстителя УПЦ (МП), який замінить митрополита Київського Володимира у випадку його смерті чи інших причин, через які він не зможе виконувати обов'язки глави церкви.

Однак, як сказав в інтерв’ю Бі-Бі-Сі доктор філософських наук, релігієзнавець Віктор Єленський, наразі перспективи автокефалії УПЦ (МП) виглядають досить непевно, оскільки її прихильників серед духовенства церкви менше, ніж противників.

Преса також звертає увагу на те, що проти автономії висловлюються головні меценати УПЦ (МП), серед яких донецький підприємець Віктор Нусенкіс. Газета “Комерсант-Україна” написала, що він взагалі вирішив згорнути підтримку церкви через намагання УПЦ (МП) розширити свою автономію.

Із Віктором Єленським розмовляла Світлана Дорош.

- Чи припускаєте ви, що патріарх РПЦ Кирило приїздить до України у спробах вплинути на ситуацію в Українській православній церкві Московського патріархату? Говорять про те, що в церкві розпочалися тенденції, які можуть свідчити про спроби набуття більшої автономії від російської церкви.

— В Українській православній церкві Московського патріархату постійно відбуваються процеси, пов’язані з набуттям більшої самостійності від Московської патріархії і з розширенням прав митрополита Київського. Цей процес наражається, звісно, на невдоволення з боку Московського патріархату, а також з боку промосковських кіл у самій Українській православній церкві.

Патріарх Кирило прагне набути більшого контролю над тим, що відбувається в УПЦ (МП). Для цього в нього є чимало важелів. У нього є ієрархії і священики, які можуть проводити його політику в Україні. До того ж, звичайно, що процеси в Українській православній церкві відбуваються не лише на суто ідейному ґрунті. Відбувається боротьба угруповань всередині церкви, боротьба за кращі позиції з огляду на подальшу долю Київського престолу.

- А якщо говорити про ці угруповання в самій УПЦ (МП), то яке переважає, і наскільки це протистояння всередині самої церкви є суттєвим?

— В українській православній церкві сили, які бажають автокефалії, дуже невиразно себе поводять. Фактично, можна назвати лише одного архієрея, який безоглядно, без усіляких хитань вважає, що Українській православній церкві потрібен автокефальний статус. Це митрополит Черкаський і Канівський Софроній.

Інші або різко виступають проти автокефалії, або не висловлюють своєї думки з цього приводу. Значна частина священників вважає, що нинішній статус УПЦ є оптимальним для її нинішнього розвитку.

З іншого боку, зараз обговорюється можливість закріпити ту автономію, яку Українська православна церква одержала в 90-х роках і потім намагалася весь час її закріпити і зробити її не тільки де-факто, але й де-юре.

Йдеться про зміни в статуті Української православної церкви, йдеться про дуже багато таких юридичних гачків, які бачать московські патріархи і бачать в Україні, і кожна сторона намагається закріпити бажаний для неї статус.

- Як ви вважаєте, нинішня влада і президент Віктор Янукович був би зацікавлений в більшій автономії УПЦ Московського патріархату?

— Чинна влада має бути в цьому зацікавлена. Так або інакше, але до цього питання приходила кожна адміністрація в Україні, попри те, які були її стартові позиції.

Леонід Кучма спочатку казав, що Українська православна церква Київського патріархату — це апаратна церква, що автокефалія це “чудовищная ересь” і так далі і тому подібне. Але потім заявив, що тільки дві його мрії не справдилися за часів президентства: не вдалося запустити на Марс ракету і не вдалося створити єдину помісну православну церкву в Україні.

Для країн, більшість населення яких сповідує православ’я, автокефалія є ознакою державності і незворотності цієї державності. Але, звичайно, ситуація із чинним президентом — особлива.

Віктор Янукович виховувався в духовному сенсі під впливом духовного вчителя Зосими Сокура, якому належить заповіт, що Білорусь, Україна й Росія мають триматися разом. Що не може йтися про розрив з Московським патріархатом, що у разі розриву і оголошення автокефалії — навіть канонічної — не треба підпорядковуватися Київському митрополиту, а йти прямо під Москву і так далі.

Я думаю, що це на президента справило серйозний вплив. Також на нього серйозний вплив, очевидно, справляє сам патріарх Кирило і його бачення розвитку православної ситуації в Україні.

Принаймні, в Патріаршу раду з господарювання чи з економіки, створену при главі Російської православної церкви не входить жодна перша особа з країн, які належать до так званої економічної території Московського патріархату. Окрім президента Віктора Януковича та прем’єр-міністра Миколи Азарова.