Облігаційна війна: птаха щастя завтрашнього дня?

Криза породила перших антигероїв на українському ринку корпоративних облігацій.

Минулого тижня “Економічна правда” написала про труднощі і способи боротьби з ними власників брендів “Караван”, “Сіті'ком” та “Велика кишеня”. Сьогодні — розповідь про наступного емітента.

Черкаська птахофабрика

“З Черкаської птахофабрикою ситуація дуже складна. Емітент нарікає на серйозну конкуренцію на ринку і фактично негативну рентабельність бізнесу”, — розповів голова правління КУА “УкрСиб Ессет Менеджмент” Максим Купрін.

Офіційно відомо, що 10 листопада 2009 року власник Черкаської птахофабрики оголосив дефолт за облігаціями на 30 мільйонів гривень. Компанія не змогла навіть виконати черговий платіж за відсотками і запропонувала реструктуризацію.

Неофіційно цей випадок банкіри назвали “класикою українського обману”. Мовляв, власник групи компаній, пов'язаних з аграрним бізнесом, просто вирішив не платити за боргами, а всі розмови про реструктуризацію — лише прикриття.

“З ними судяться, там важкий випадок. Власник — такий собі місцевий феодал, йому на все начхати. Позичальник відбивається від кредиторів зустрічними позовами. Банки, у яких є застави, нічого зробити не можуть. Домовляється про реструктуризації, а наступного дня свої зобов'язання порушує”, — відзначив банкір.

ТОВ “Черкаська птахофабрика” випускає курятину і яйця під торговою маркою “Панночка”. Компанія заснована у 1999 році.

Реального власника компанії банкіри знають, але назвати не наважуються. Формальним власником 99,315% частки у статутному фонді ТОВ “Черкаська птахофабрика” є компанія Euroequity Investments Limited (Великобританія).

Черкаська птахофабрика робила два випуски облігацій — у 2005 і 2006 роках. У той час ніяких проблем із залученням грошей не було, і продалися папери легко. “В облігації фабрики вклали кошти близько двадцяти інвесторів”, — сказав начальник служби інвестиційного бізнесу УкрСиббанку BNP Paribas Group Олег Чурій.

Погашення першої серії облігацій на 15 мільйонів гривень мало відбутися ще до початку кризи — у серпні 2008 року. Вже тоді Черкаська птахофабрика допустила прострочення, хоча гроші заплатила.

По-іншому склалася доля другої серії облігацій. За даними Cbonds, у листопаді 2008 року за паперами на 30 мільйонів не була виконана оферта — вимога про достроковий викуп. У березні ситуація повторилася. Це був технічний дефолт.

У серпні 2009 року птахофабрика не заплатила навіть відсотки за облігаціями. Через два місяці вона оголосила справжній дефолт, який виражається фразою “грошей немає і не буде”. Крім того, “завис” величезний борг перед банками. Тільки “Ощадбанку Росії” компанії винні більше 100 мільйонів гривень.

По групі компаній справді вдарила криза, однак “добив” її розташований поблизу конкурент — “Миронівський хлібопродукт”. Втім, є ознаки, що власник сам не проти довести свої підприємства до банкрутства, щоб позбутися тягаря боргів.

Інший варіант — через суди він навмисно зволікає з виплатами. Зокрема, близькі до птахофабрики “Золотоніський комбікормовий завод”, “Золотоношам'ясо”, ТД “Сван”, “Агротрейд” і ТД “Статус-Агро” намагалися оскаржити поручительства за банківськими кредитами. У підсумку, фірма опинилася у “чорному списку” УАІБ.

Історія судових процесів

2 листопада 2009 року. Один з кредиторів Черкаської птахофабрики — ТОВ “Константа-Агро”, ініціював банкрутство компанії. Господарський суд Києва 30 вересня відкрив справу про визнання ТОВ “Черкаська птахофабрика” банкрутом.

На думку аналітика Astrum Investment Management Сергія Фурси, банкрутство компанії зробить неможливою реструктуризацію облігацій.

16 листопада 2009 року. Господарський суд Києва визнав банкрутом підприємство “Черкаська птахофабрика”. Про це повідомило саме підприємство.

“Суд, який розглядав справу, вийшов за рамки власних повноважень і допустив неправомірні дії, самостійно розглянувши і відхиливши подані апеляційну і касаційну скарги на власні постанови”, — сказано у повідомленні.

Черкаська птахофабрика пояснила, що не був прийнятий до уваги істотний факт. Мовляв, на час розгляду справи про банкрутство на справі не було жодного виконавчого напису відносно підприємства, зокрема щодо стягнення боргу Державною виконавчою службою на користь цього ініціюючого кредитора.

Крім того, йдеться у повідомленні, частина первинних бухгалтерських документів, використаних як докази боргу кредитором, що ініціював банкрутство, містять ознаки фальсифікації, щодо чого прокуратура уже порушила кримінальну справу.

17 листопада 2009 року. 5 листопада птахофабрика оскаржила у Вищому господарському суді рішення Господарського суду Києва про визнання підприємства банкрутом, повідомили у компанії.

26 листопада 2009 року. Вищий господарський суд призупинив дію ухвали Господарського суду Києва про визнання банкрутом підприємства “Черкаська птахофабрика”.

3 грудня 2009 року. “Дочірній банк Ощадбанку Росії” в Господарському суді Києва домігся рішення про стягнення грошей із Золотоніського комбікормового заводу, Черкаської птахофабрики та торгового дому “Статус Агро”.

9 березня 2010 року. Господарський суд Черкаської області відмовив птахофабриці у проханні визнати недійсним договір поруки за кредитом, який отримали споріднені з нею компанії в Укрсиббанку.

15 квітня 2010 року. Господарський суд Києва вирішив стягнути з групи компаній, пов'язаних з Черкаською птахофабрикою, гроші на користь Укрсиббанку.

Крапка в юридичній метушні навколо птахофабрики ще не поставлена. Відомо лише, що таємничий власник групи постійно домовляється про реструктуризації і тут же порушує ці угоди. Кредити та облігації не обслуговуються.

“У вересні 2008 року, ще до кризи, Черкаська птахофабрика перестала платити за облігаціями. У грудні ми їм зробили реструктуризацію. Вони зобов'язалися все погасити до кінця 2009 року, але заплатили менше 10% боргу. Активи вони вивели ще раніше. Баланс компанії містить велику кредиторську заборгованість перед пов'язаними структурами. Гроші, мабуть, пішли в інший бізнес”, — розповів Чурій.

За його словами, свого часу група компаній отримала також кредит в одному з банків з російським капіталом на суму понад 100 мільйонів гривень. За цими позиками надавалися застави, але звернути на них стягнення непросто.

“Економічна правда” надіслала запит одній з компаній групи, близькій до Черкаської птахофабрики, — ТД “Сван”, однак відповіді не отримала.

Коли оживе ринок корпоративних облігацій

“Караван”, “Союз-Віктан”, “Сіті'ком”, “Квіза-Трейд” і Черкаська птахофабрика — це і є проблема боргового ринку. “Дефолти значно погіршили становище банків. Схоже, фінансові установи отримають далеко не повну вартість. У гіршому випадку, ці борги доведеться списати”, — відзначив Чурій.

За його словами, криза показала, що судова система і законодавство щодо захисту прав кредиторів недосконалі. Виявилося, що боржники можуть ігнорувати вимоги банків і навіть відверто знущатися над ними. Кредитори дорожать своєю репутацією, тому діють строго в рамках закону. Боржники ж вдаються до хитрощів.

Деякі емітенти сперечалися за право інвесторів на пред'явлення облігацій за офертою, доводячи, що це довгострокова інвестиція. Були також судові позови з боку емітентів облігацій до їх платіжних агентів у зв'язку з несплатою за облігаціями, і це при тому, що гроші на оплату емітент не перераховував.

“Це стосується і облігацій, і кредитів загалом. Поки ці проблеми не вирішаться, про масове кредитування в Україні не може бути й мови. Якщо обмани минуть безкарно, не буде ні позик, ні зростання економіки”, — переконаний Чурій.

Песимістично налаштований і начальник управління фінансових ринків “ІНГ Банку Україна” Андрій Потапов. “Найближчим часом я не передбачаю відновлення ринку українських корпоративних облігацій. Ризики надто високі. Позитивом стали б гучні судові процеси, виграні утримувачами облігацій”, — відзначив він.

Масові неплатежі за облігаціями знизили інтерес до таких вкладень, каже банкір. “Інвестори не хочуть ризикувати — низьку платіжну дисципліну показують всі емітенти, навіть ті, що мали хороший кредитний профіль”, — додає Потапов. У результаті, під час кризи було втрачено довіру учасників фінансового ринку.

На думку представника одного з банків з іноземним капіталом, для активізації ринку необхідно виконати кілька умов.

Перше — знизити прибутковість ОВДП або підвищити ставки купона за новими корпоративними випусками до 20-25%.

Друге — знизити ризиковість вкладень і повернути довіру інвесторів за рахунок доброї платіжної дисципліни за діючими емісіями.

Третє — підвищити упевненість іноземних інвесторів у курсовій стабільності гривні або знизити вартість валютного хеджування з 12-13% до 3-4% річних.

Четверте — наповнити банківську систему ліквідністю за рахунок проведення більш м'якої монетарної політики НБУ.

П'яте — удосконалити законодавчий захист власників облігацій. “Дії кредиторів можуть бути тільки одні: подати до суду. Однак суди не приймають рішення на користь власників облігацій”, — погоджується Потапов з банкіром.

Заступник голови правління Укргазбанку Станіслав Шлапак має власний рецепт пожвавлення кредитування та відновлення ринку корпоративних облігацій.

Перше — юридична особа повинна мати власні активи.

Друге — потрібно вдосконалити систему поручительства, щоб компанії реально виконували свої зобов'язання.

Третє — необхідно переглянути механізм оферт. Наразі він не завжди працює, і суди можуть просто його скасувати.

Четверте — у проспекті емісії повинна відображатися вся структура власності компанії аж до фізосіб-бенефіціарів. “Інвестор, що купує той чи інший папір, повинен розуміти структуру бізнесу”, — підкреслив банкір.

Він також розповів про недоліки системи реструктуризації. “Закон не містить важливої норми, яка є у міжнародній практиці. При випуску єврооблігацій обумовлюється: якщо 60-75% утримувачів паперів згодні з реструктуризацією, то згодні усі. У нас же одна людина може гальмувати весь процес”, — сказав експерт.

Учасники ринку вже ініціювати кілька проектів, які повинні вирішити низку проблем.

По-перше, створена робоча група при ДКЦПФР для підготовки законодавчих змін.

“Слід прописати відповідальність власників компаній-емітентів. Хочемо домогтися, щоб у проспекті емісії облігацій вказувалися бенефіціарні власники. Також комісія має закріпити порядок проведення реструктуризації”, — розповіла голова ради директорів компанії “Інвестиційний капітал Україна” Валерія Гонтарєва.

По-друге, працює Українська асоціація інвестиційного бізнесу. Вона розпочала роботу з попереднім керівництвом Департаменту корпоративних відносин ДКЦПФР Олексієм Петрашком щодо вдосконалення нормативної бази у частині підвищення відповідальності емітентів облігацій і впливу власників облігацій на емітентів.

“Приємно, що новий керівник департаменту Анатолій Амелін заявив про готовність продовжити цю роботу. Активну участь у процесі візьмуть УАІБ та АУФТ. Ми вивчили практику інших держав і маємо конкретні пропозиції з даного питання”, — розповів директор КУА “Фінекс-Капітал”, член рад УАІБ та АУФТ Ігор Когут.

По-третє, напевно, кожен учасник ринку буде боротися з неплатниками самостійно. “Власникам несумлінних компаній вихід на публічний ринок закритий на все життя, а для тих, з ким судиться інвестор у Лондоні, назавжди буде закритий ще й міжнародний публічний ринок”, — підсумувала Гонтарєва.