Наказано зекономити на людях

У квітні відбулася урядова нарада, яка має всі шанси стати знаковою.

Під головуванням віце-прем'єрів Юрія Бойка та Олександра Вілкула було зібрано представників Міненерговугілля, “Нафтогазу” та обласних держадміністрацій.

В розміщеному на сайті Кабміну прес-релізі — загальні гасла про зниження споживання газу комунальними підприємствами. І Вілкул, і Бойко підкреслили, що необхідно скорочувати споживання дорогого імпортного блакитного палива.

Для цього на місцях повинні звернути увагу на профіцит вугілля та перевести котельні на альтернативні види палива.

50%

Як стало відомо, уряд не радив, а висунув місцевій владі вимогу. Як повідомила прес-служба Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ, йдеться про економію 50% обсягів споживання газу на рік.

Джерело ЕП підтвердило: Бойко та Вілкул заявили, що в бюджеті на 2013 рік є лише половина від необхідної кількості грошей на дотації. Відтак, лише 50% пального центральна влада зробить дешевшими. “Інші 50% — то вже ваша проблема”, — підкреслив свідок виступу двох віце-прем'єрів.

Як відомо, Україна газ видобуває та імпортує. “Внутрішній” держава купує за символічні 100 дол за тисячу кубометрів. Імпортний коштує близько 400 дол. Згодом ці два види газу змішуються і продаються на внутрішньому ринку за різними цінами.

Промисловість та бюджетні установи купують газ за високими комерційними цінами. Населення отримує переважно дешевший “внутрішній” газ. Комунальні котельні, які опалюють багатоповерхівки, отримують дорогий імпортний газ, але за нього вони платять лише третину. Інші дві третини повинен доплачувати держбюджет.

Це — наслідок недолугої політики українських урядів. З невідомих причин вони не дозволяли переводити державні котельні з дорогого газу хоча б на вітчизняне вугілля, якого в Україні видобувається з надлишком. Кому це було вигідно — незрозуміло, однак ТЕЦ були вимушені спалювати дорогий російський газ.

І ось тепер держбюджет виявився геть виснаженим, і уряд вже не може сплачувати свою частину “комунального” пального. За лічені місяці місцевій владі доведеться або перейти на альтернативне паливо, або шукати гроші на дорогий газ. Причому останній варіант — найбільш імовірний. Схоже, наближається справжня катастрофа.

В Україні налічується 23 978 комунальних котелень. На альтернативних видах палива працюють лише 285 або 1,2% від загальної кількості.

Газ в регіони постачають “облгази”, які є монополістами на своїх ринках. Здебільшого, їх контролює олігарх Дмитро Фірташ — давній бізнес-партнер Юрія Бойка. Тобто віце-прем'єр усвідомлює, що він створює для свого товариша величезний бізнес в обсягах усієї України.

Скільки грошей це принесе Фірташеві? Адже навряд чи за комерційними цінами постачати газ для теплокомуненерго буде “Нафтогаз”.

За даними джерел ЕП, на згаданій урядовій нараді йшлося про те, що ТКЕ отримають в цьому опалювальному сезоні 50% лімітів газу за ціною 1 300 грн за тис кубометрів, а інша половина газу повинна бути придбана за ринковою ціною.

1 300 грн — це 160 дол. Якою ж буде комерційна ціна газу? Умовно, це 438 дол — за такою ціною купують паливо бюджетні установи. Отже, різниця становить 278 дол на кожній тисячі кубометрів.

Далі. Згідно з балансом “Нафтогазу”, в 2013 році теплокомуненерго повинні отримати 8 млрд кубометрів газу. Держава компенсує купівлю лише половини цього обсягу. Тобто 4 млрд кубометрів місцева влада мусить купувати “за свої”. Якщо помножити 278 дол на 4 млрд, вийде 1 112 млн дол!

Саме стільки грошей місцева влада повинна знайти і сплатити постачальникам газу, найвірогідніше — Фірташу. Щоб з'ясувати, чи так це насправді, ЕП звернулася із запитами до прес-служби Кабміну, Міненерговугілля і “Нафтогазу”. Проте отримала лише прес-реліз з посиланням на сайт Кабміну.

Однак якщо порівняти формально не підтверджену інформацію з планами “реформування”, то все збігається. До речі, відповідний документ був включений до порядку денного засідання Кабміну від 19 червня 2013 року.

Фактично керівників місцевих органів влади поставили перед фактом, що половину газу їм продадуть за ринковою ціною. Хто саме продасть — “додумайте самі”.

Усі в цугцвангу

Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування поставлені у досить складне становище. Цугцванг — таке положення фігур на шахівниці, коли сторона приречена на поразку незалежно від її дій. Чому саме так?

По-перше, бракує часу. Чому про економію заговорили лише зараз — незрозуміло. Переведення котелень на “не-газ” потребує кілька років. Мінімум — рік.

По-друге, місцеві очільники не мають грошей для переобладнання 24 тис котелень. Це підтверджують особливості роботи фінансової системи, коли держава майже не дає грошей в регіони. Тим більше, неможливо знайти стільки коштів посеред року.

Навіть якби гроші в бюджеті знайшлися, далеко не завжди в радіусі 100 км є достатня кількість дров чи пелетів для заміщення газу. До того ж, славнозвісний законопроект №10183, що надає пільги підприємствам Андрія Клюєва та Ріната Ахметова, робить таку заміну неможливою.

Зокрема — завдяки встановленим коефіцієнтам “зеленого” тарифу для теплової енергії, що може вироблятися з альтернативних видів пального. А також через те, що виконати вимоги закону в частині дотримання “місцевої складової” — мінімального обсягу вітчизняного обладнання — теж практично неможливо.

Наприклад, в Україні не виробляються котли та турбіни, які можуть працювати на біомасі. До того ж, терміни окупності таких проектів перевищують десять років. Тому заклик уряду скорочувати споживання газу за рахунок переведення котельних на використання вугілля, торфу, пелет та біогазу можна розцінювати як знущання.

До слова, більшість котельних знаходиться у комунальній власності. Як можна залучити туди інвестора і забезпечити його права — теж незрозуміло.

За словами голови правління Біоенергетичної асоціації України Георгія Гелетухи, місцева влада радо зустрічає інвесторів з пропозиціями переходу на “інше пальне”. Коли ж мова заходить про довгострокову оренду чи надання гарантій, ентузіазм зникає. Тому заклик залучати у галузь інвестиції є таким же знущанням.

Потяг, стій! Раз-два!

У проекті фінплану “Нафтогазу” на 2013 рік записано, що у 2012 році місцевим бюджетам не компенсували 8 млрд грн різниці в тарифах. Приблизно така ж сума компенсацій уряду запланована і на 2013 рік. Схоже, цих грошей теж не буде.

Можливо, саме тому вирішено економити за наказом. Можна також припустити, що частину газу по 1 300 грн буде постачати “Нафтогаз “, а іншу частину за “комерційною ціною” — якийсь олігарх чи черговий талановитий хлопчисько.

За оцінками Центру дослідження енергетики, середнє покриття собівартості виробництва тепла діючим тарифом для населення — 45-85%. Жодне підприємство сектора не має повного покриття собівартості діючим тарифом.

“При нинішньому рівні платежів і тарифного покриття теплопостачальні компанії можуть або платити за паливо, або покривати всі інші витрати, але при цьому не платити за газ, розраховуючи отримати гроші на його оплату у вигляді бюджетних субвенцій. ТКЕ так і вчиняють”, — каже заступник директора центру Вадим Гламаздін.

Власне, складається цікавий ланцюг. Місцева влада не отримує гроші від держави — теплокомуненерго не отримують гроші від місцевої влади — “Нафтогаз” не отримує гроші від теплокомуненерго — НАК не сплачує гроші до бюджету.

Експерти мають великі сумніви щодо можливості підвищення тарифів за опалення до економічно обґрунтованих. Особливо — напередодні виборів президента.

“Влада завжди розуміла, що підвищення тарифів — дуже непопулярний крок. До виборів залишається все менше часу, тож це питання буде відтягуватися”, — вважає директор енергетичних програм центру “Номос” Михайло Гончар.

Схожої думки дотримується і директор Інституту енергетичних досліджень Юрій Корольчук: “Гарантувати стабільність не зможе навіть міністр енергетики Едуард Ставицький. Комунальні тарифи слід коригувати, але до 2015 року дуже мало часу”.

Дехто з експертів вважає, що поштовхом для перегляду тарифів може стати надзвичайна техногенна подія. Відео замерзлих співвітчизників може розтопити серця українців. Тоді під прикриттям вимог МВФ можна було б підвищити тарифи. Наразі ж Віктор Янукович незворушний: Україна не піддасться на пропозицію фонду.

“Підприємства ТКЕ будуть підтримувати систему стільки, скільки зможуть. Повне відключення — це крайній захід, але температура теплоносія буде знижуватися. Хоча системи, скоріше за все, не розмерзнуться, комфорту в квартирах не буде. Можливо, буде обмежуватись подача гарячої води”, — прогнозує Гламаздін.

Данило НЕСТЕРОВ