Над Азаровим нависла бюджетна дірка

Державні фінанси України продовжують перебувати у зоні ризику. Виконати фінплан-2010 на 100% буде вкрай складно.

По-перше, на крихкі плечі країни в один рік припали відразу дві виборчі кампанії — президентські та муніципальні.

По-друге, економіка досі не оговталася від кризи. Бізнес не готовий ділитися з державою коштами і може піти в тінь у разі посилення фіскального тиску. Якщо у бюджеті гулятиме вітер, доведеться або різати витрати, або знову позичати гроші.

Бюджет-2010 так і не став бюджетом розвитку, на що сподівалися в уряді. Як і в минулі роки, 99% видатків бюджету — це поточні витрати, а капітальні інвестиції не перевищують і десятої частини відсотка.

В уряді розводять руками, мовляв, грошей катастрофічно не вистачає. По суті, 70% усіх видатків йде на утримання чиновників, пенсіонерів і на дотації регіонам.

Фактично нова влада повторює помилки попередників, коли всі досягнення економіки проїдалися, що призвело до хронічних дефіцитів і соціалізації подальших бюджетів. Шанс на економічне зростання був втрачений.

Нині відбувається те саме. Півроку країна жила без бюджету, проте після його прийняття виявилося, що грошей на будівництво доріг і мостів не вистачить.

Уряд так і не переглянув структуру витрат, як це робили в інших проблемних країнах Європи. Отже, розрив між доходами та витратами 2010 року буде значним, хоча, можливо, і меншим, ніж торік, коли дефіцит становив 9% ВВП.

Не врятує бюджет навіть незначне зростання економіки. Збільшення ВВП у першому півріччі на 6% не компенсувало зафіксоване торік падіння на 15%.

Фіскали вичистили все

Перед податковою та митницею стоїть непросте завдання — виконати дохідну частину бюджету у будь-який спосіб. Однак з цим виникають труднощі.

Достатньо пригадати, як з початку 2010 року податківці масово завертали платників з їхніми податковими деклараціями під виглядом додаткових перевірок, що дозволило суттєво скоротити кількість заявок на відшкодування ПДВ.

Як підрахувала Рахункова палата, у першому півріччі 7,6% всіх надходжень до бюджету було здійснено за рахунок неповернення ПДВ. Сума невідшкодованого податку виросла у 1,8 разу до 31,6 мільярда гривень.

Інший спосіб наповнити бюджет — добровільно-примусові виплати податків. За перше півріччя вони зросли на 305 мільйонів гривень до 14,6 мільярда гривень. Більша частина переплат — це ті ж борги з ПДВ, які податківцям вдалося переоформити як заплачені наперед податки.

За даними Рахункової палати, обсяги відшкодування ПДВ у рахунок майбутніх платежів за перше півріччя зросли у 4,3 разу до 7,2 мільярда гривень.

Ще одним джерелом наповнення казни стало підняття акцизів на пальне, тютюн і алкоголь. Хоча золотого дощу це не принесло, але забезпечило бюджет додатковими 3,5 мільярда гривень. Якщо додати відрахування Нацбанку — 5,9 мільярда гривень, то “адміністративні” заходи принесли 13 мільярдів гривень.

Чим наповнювати казну

Таких додаткових ресурсів у другому півріччі вже не буде, вважають експерти Рахункової палати. За їхніми прогнозами, недобір загального фонду бюджету тільки за податком на прибуток та ПДВ у 2010 році сягне 10 мільярдів гривень.

Як повідомив “Економічній правді” директор департаменту податкової політики та моніторингу Інституту бюджету та соціально-економічних досліджень Артем Рудик, ця сума може зрости, якщо врахувати фактор так званого прихованого дефіциту.

За словами експерта, уряд визначив випущені ПДВ-облігації як розрахунок з боржниками, тоді як у бюджеті на це закладені живі гроші, а не цінні папери.

“Ситуація з поверненням ПДВ не вирішена. У серпні уряд відшкодував ще менше податку, ніж у попередні місяці. Вимиваються кошти підприємств, відповідно, зменшується їх прибуток”, — відзначив експерт. Доходи від податку на прибуток удвічі менші, ніж у 2008 році, що свідчить про падіння прибутковості та тінізацію.

У другому півріччі податківці не зможуть оформляти борги за допомогою ПДВ-облігацій. Всі нові заявки держава має або виплачувати, або завертати назад як шахрайські. Тепер доведеться платити “живими” грішми.

Не буде податків наперед, оскільки можливості підприємств вичерпані. Так само вичерпані ресурси з підняття акцизів на тютюн, алкоголь та нафтопродукти.

Влада вже провалила план приватизації на цей рік, який мав принести 10 мільярдів гривень переважно за рахунок продажу “Укртелекому”. Очевидно, що Фонд держмайна навряд чи здійснить цю приватизацію до кінця 2010 року.

Наразі він зміг покласти до казни лише 1 мільярд гривень і то переважно за рахунок дивідендів та оренди. Провал приватизації означатиме дірку у спецфонді фінплану у розмірі щонайменше 8 мільярдів гривень.

Однак найскладнішою є проблема фінансування Пенсійного фонду. З року в рік його дефіцит наростав, наче снігова лавина. Пенсії підвищуються, тоді як відрахування із зарплат збільшуються не такими високими темпами через тіньові доходи людей. Цей дисбаланс доводиться покривати з бюджету.

В уряді кажуть, що дефіцит скоротився з 12% до 5%, однак він покривається за рахунок трансфертів, а не легалізації зарплат. За словами віце-прем'єра Сергія Тігіпка, у 2010 році бюджетні дотації сягнуть 26,5 мільярда гривень, а в 2011 році — 37 мільярдів гривень. Це чималі гроші, які десь треба знаходити.

До того ж, не вдається стабілізувати фінансовий стан “Нафтогазу”, на що теж витрачаються значні суми. Сподівання уряду на те, що компанія перестане бути збитковою, не виправдається, якщо доведеться заплатити 3 мільярди доларів за конфіскований попереднім урядом газ у компанії “РосУкрЕнерго”.

Ростуть і витрати на обслуговування держборгу. У першому півріччі вони збільшилися на 10 мільярдів гривень. Щоб зменшити тягар, Мінфін нарощує випуск короткострокових облігацій, за допомогою яких хоче покрити витрати.

Падають доходи, падають витрати

Навіть у першому півріччі виконати бюджет без дефіциту не вдалося. Як наслідок, отримали мінус 27,7 мільярда гривень, в тому числі загальний фонд — 25,2 мільярда гривень. Нестача грошей приводить до скорочення витрат: загальний фонд профінансований на 43% від річного плану.

Це змусило Мінфін скоротити витрати, насамперед, інвестиційних проектів. 33% усіх витрачених коштів припало на соціальний захист і соціальне забезпечення, 28,6% — на міжбюджетні трансферти, 12,2% — на утримання органів державної влади, 12,1% — на оборону, силові органи і суди, 8,3% — на освіту.

Не фінансувалися будівництво житла для військових-прикордонників, видавництво, зберігання і доставка підручників, придбання шкільних автобусів для сільської місцевості, комп'ютеризація шкіл та інші “незначні” програми.

Чи будуть різати бюджет

Як відомо, уряд під тиском МВФ пообіцяв скоротити дефіцит бюджету з 5,35% ВВП до 4,99% ВВП і в жодному разі не збільшувати державні витрати. За словами прем'єра Миколи Азарова, дозволений поріг дефіциту сягає 60 мільярдів гривень.

Це значно менше, ніж дефіцит попереднього бюджету, який перевищив 100 мільярдів гривень. Тоді це призвело до паралічу держзакупівель і фінансування державних програм, не виплачувалися субсидії та інші виді допомоги. У державних установах не було грошей навіть на папір чи оплату послуг пошти.

Попри значний недобір коштів, ситуація з дефіцитом 2010 року дещо краща, ніж у 2009 році. По-перше, уряд визнав значним дефіцит бюджету і не став його приховувати. По-друге, він поки обережно витрачає позики.

Україна має невитрачені 2 мільярди доларів від МВФ і в разі гострого дефіциту може взяти ще. Золотовалютні запаси перевищують 30 мільярдів доларів, що дозволяє підтримати гривню, якщо вона раптово впаде, як два роки тому.

Як повідомив “Економічній правді” виконавчий директор дослідницької компанії Case-Ukraine Дмитро Боярчук, уряд веде доволі активну політику запозичень.

“Протягом серпня на внутрішньо ринку розміщено облігацій на 34 мільярди гривень і євробондів на 2 мільярди доларів. Цінні папери України користуються попитом, тож проблем з розміщенням не буде”, — переконаний він.

За словами експерта, державний борг вже сягає 40% ВВП і наближається до критичних 60% ВВП. “Уряду краще не переходити за межу 40%, це негативно позначиться на економіці”, — застерігає Боярчук.

Секвестру — урізання бюджету, мабуть, не буде, адже опозиція отримає чудову нагоду звинуватити уряд у нездатності виконати фінплан. Скоріш за все, деякі програми просто повністю не профінансують.

Як і раніше, це будуть ЖКГ — план за перше півріччя не виконаний на 38,6%, охорона природи — мінус 22,8%, духовний і фізичний розвиток — мінус 20,3%, медицина — мінус 11,5% та освіта — мінус 9,4%.

Рятівне коло у вигляді кредиту МВФ дає змогу ігнорувати радикальний перегляд державних витрат, тож наведення ладу у держзакупівлях і витратах держапарату, скорочення і оптимізацію чиновницького штату влада відкладає на потім.

Сергій ЧИГИР