На що буде схожий день звичайної людини у 2030 році?

За даними The Futurum Group, 78% брендів не впевнені, що споживачі сприймуть продукти та сервіси з штучним інтелектом (ШІ), доповненою та віртуальною реальністю (AR/VR). Хоча насправді лише 35% споживачів поділяють таку думку.

Опитування, проведене дослідниками цієї компанії, показало, що у 2030 році 81% респондентів взаємодіятимуть з чат-ботами, 78% використовуватимуть VR/AR-додатки для купівлі товарів (наприклад, меблів), а 56% відвідуватимуть віртуальні простори з реалістичним середовищем (ліс, гори, пляжі).

До 2030 року 67% взаємодій між брендами та клієнтами здійснюватимуться за допомогою розумних пристроїв, роботів та ботів, а уявлення про ідентичність споживача відійде від звичного фізичного та перейде до віртуального, цифрового. Споживачі шитимуть цифровий одяг, будуть ходити на концерти голограм та віртуально вечерятимуть з друзями.

Як цифрова ідентичність може змінити звичний світ?

Бренди взаємодіятимуть з віртуальною ідентичністю споживача

Віртуальна ідентичність — це оцифровані дані фізособи, що можуть передавати її основні характеристики: громадянство, вік, стать, споживчі уподобання.

Ці дані зберігаються на цифрових носіях: ID-картці, електронному паспорті, водійському посвідченні, в уособленні аватара, а в майбутньому носіями можуть стати голограми. Доступ до них власник отримує шляхом біометричної ідентифікації (відбиток пальця, сканування сітківки ока чи обличчя).

Дослідження платформи верифікації ідентифікаційних даних Jumio показало, що люди вже зараз охоче оцифровують свої дані. Так, 68% споживачів у світі готові оформити цифрове посвідчення, а 78% повідомили, що за останні 12 місяців використовували цифрову ідентифікацію під час онлайн-операцій.

Найбільш поширені сфери застосування такого методу ідентифікації — фінанси (43%), держава (38%) та охорона здоров’я (35%). До 2030 року віртуальна ідентичність набиратиме сили й пошириться на споживчу галузь: e-commerce, ритейл, індустрію моди та краси, сферу розваг, кіно, шоу-бізнес.

Бренди таргетуватимуть віртуальні особистості споживачів, наприклад, VR-аватари — диджитал-носії особистості користувача, до вподобань яких матимуть доступ компанії. Це зробить досвід покупців більш персоналізованим, а клієнти користуватимуться сервісами віддалено завдяки технології AR.

Експерти кажуть, що глобальне поширення цифрової ідентичності може суттєво змінити правову сферу, а це вплине на політики конфіденційності користувачів.

Причина в тому, що віртуальні вподобання, дані про стать, релігію, моральні переконання цифрової особистості можуть не відповідати реальним характеристикам фізичної особи. З огляду на це вже за десять років виникне нова законодавча база, що регулюватиме цифрову ідентичність.

Також у 2030 році бренди можуть зіткнутися з проблемою взаємодії з викраденими або фейковими віртуальними ідентичностями.

Відкриття гібридних торговельних центрів

Головна особливість гібридних торговельних центрів у тому, що споживач зможе придбати не лише товари чи послуги, а й враження. Це стане можливим завдяки вмонтуванню в клієнтські сервіси технологій AR/VR.

Інформацію про товар можна буде перевірити в момент придбання, досліджуючи інформативний сенсорний екран, прикріплений до продукту, а шлях до необхідної зони підкажуть розумні роботи, які будуть готові асистувати при виборі товару.

Інсайтами щодо гібридних ТЦ поділилася шведська технологічна компанія Ericsson у недавньому дослідженні. Які локації будуть у них у 2030 році?

Басейн доповненої реальності. Людина зануриться в басейн і за допомогою AR/VR-гарнітури з киснем опиниться в космосі в умовах невагомості. Фізично вона буде плавати в басейні, але оточуватиме її цифровий всесвіт із зірками та планетами. Людина також досліджуватиме незвідані глибини океану, зустріне реальних та міфічних підводних істот, стане свідком затоплення “Титаніка”.

У гібридному спортзалі можна буде займатися вправами, підбираючи для себе індивідуальне цифрове оточення: природу, гори, пляж. Крім того, завдяки спеціальному обладнанню можна буде сфотографуватися, отримати ідеальну версію своєї фізичної форми і потім поділитися світлиною в соціальних мережах.

Безмежний магазин. Це своєрідне поєднання онлайн- та офлайн-магазинів в одному просторі. Людина завітає в певний магазин у межах ТЦ і завдяки VR/AR зможе прогулятися не лише в його фізичних межах, а й у віртуальному просторі. Споживач зможе персоналізувати свої цифрові простори. Наприклад, існуватиме можливість спроєктувати свій будинок, підбираючи будівельні матеріали.

Ательє в метавсесвіті. Поклик моди буде надзвичайно сильним. В ательє майбутнього кравці матимуть 3D-принтери, щоб створити одяг за запитом клієнта, а споживачі зможуть приміряти образ на свого цифрового аватара. Такий аватар створюватиметься за допомогою технології 3D-сканування тіла. Споживачі шитимуть віртуальний одяг не лише для себе, а й для своїх ігрових персонажів.

Концерт-хол імерсивної реальності. Вісім з десяти опитаних споживачів хочуть, аби у 2030 році концертні арени були оснащені спеціальним обладнанням, яке дозволить артистам та музикантам виступати на сцені в образі голограм.

Маркетологи кажуть, що такі шоу матимуть величезний успіх серед аудиторії. Для створення особливої інтерактивності в кожному шоу використовуватимуть реалістичні VR-декорації, у яких оживатимуть будь-які історичні епохи.

Крім того, концерт-холи обладнають глобальними системами об’ємного звучання. Звук стане глибоким та гучним, що створить ефект присутності. Глядачі зможуть брати участь у шоу та випробувати нові образи завдяки гейміфікації.

У ресторані віртуальних зустрічей можна буде повечеряти з друзями, які в цей момент перебувають далеко. Це стане реальністю завдяки технології VR: людина бачитиме друзів навпроти себе, зможе вести бесіду та обговорювати страви.

Технологія гарантує повне занурення в атмосферу. Можна буде обрати антураж зустрічі, відчути запахи та звуки. Страви ресторану друкуватиме 3D-принтер, а меню відповідатиме вподобанням, дієті та стану здоров’я клієнтів.

AR/VR-зоопарк. У мегаполісах майбутнього всюди розміщуватимуться зелені куточки і ТЦ — не виняток. Людина віртуально спостерігатиме за будь-якими тваринами, навіть за вимерлими видами. Це позбавить необхідності утримувати тварин у клітках. Там можна буде прогулятися з друзями і завдяки сенсорним костюмам відчувати всі природні ефекти: дощ, спеку, вітер, холод.

Салон краси імерсивної реальності. Під час пандемії косметичні процедури стали цифровими і клієнти відкрили для себе світ віртуальної краси. У VR-просторі можна створити прототип свого обличчя і наносити макіяж онлайн.

Штучний інтелект адаптуватиме кольори та відтінки мейкапу до умов навколишнього середовища: доби, освітлення та планів (вечірка, зустріч у кафе). Уже зараз у магазинах MAC та Sephora є цифрові “чарівні люстерка”, завдяки яким клієнти можуть перевірити, чи пасує їм підібрана косметика.

Мультифабрика ресайклінгу (багаторазове використання ресурсів завдяки повній переробці відходів від стану сировини до стану готового продукту). Ці персоналізовані фабрики дозволять споживачам створювати власний одяг чи будь-яку іншу річ (меблі, побутову техніку, іграшки) за бажаним дизайном та формою. Протестувати їх вигляд та функціонал можна буде віртуально.

Також клієнти зможуть переробити свої старі речі на нові завдяки інноваційній технології ресайклінгу, яка зберігає навколишнє середовище.

ШІ-оздоровчий центр. Такі центри будуть обладнані ШІ-системами сканування організму. Людина зможе за лічені хвилини отримати детальний аналіз стану здоров’я щодо наявності вірусів, бактерій, рівня кисню в крові та антитіл.

Обладнання збиратиме дані споживачів завдяки підключенню до гаджетів, що фіксують кроки, пульс та биття серця, і навіть до телевізорів та побутової техніки. Саме це дозволить робити аналіз надзвичайно точним.

80% клієнтської підтримки перейдуть до віртуальних асистентів

За дослідженням Gartner, до кінця 2025 року 80% контактів брендів з клієнтами відбуватимуться з використанням ШІ. До 2030 року ця тенденція посилиться. Емпатичні боти розрізнятимуть уподобання покупця і розпізнаватимуть його настрій, зчитуючи емоції за інтонацією голосу та виразом обличчя.

Компанії активно залучатимуть таких ботів, орієнтуючись на вподобання міленіалів (народжені у 1981-1996 роках). За даними Інституту технології моди, саме це покоління особливо прагне емоційного зв’язку з брендом і розмова з емпатичним ботом персоналізує їх досвід покупця.

До 2030 року орієнтація компаній на емоції клієнта стане новою технікою продажів. Вчасне розпізнавання розчарування чи незадоволеності споживача ботами допоможе брендам утримати його та пізніше продати більше товарів, адже задоволений клієнт не сприйме додаткові пропозиції як щось настирливе.

Однак боти та віртуальні асистенти не замінять людяність, тому важливо балансувати між впровадженням у клієнтську підтримку роботів та збереженням послуг менеджерів-людей. Інакше може вийти так, як показано на відео.

Споживач ери постконфіденційності

У 2030 році почнеться ера постконфіденційності: більшість особистих даних людей будуть оцифровані і віртуальна ідентичність почне витісняти фізичну. З одного боку, людство матиме чітку нормативно-правову базу щодо захисту приватності цифрових даних, а з іншого — поширяться технології розпізнавання обличчя. Це означає, що конфіденційність перетвориться на відлуння минулого.

Споживач постконфіденційності пов’язаний із стрімким розвитком технологій і вбачає в них рушійну силу світової економіки. Згідно з дослідженням Ericsson, 64% споживачів вважають, що до 2030 року цифрова валюта стане основною.

Більше половини респондентів переконані, що автоматизація та цифровізація різко знизить ціни на товари та послуги, а 59% упевнені, що постконфіденційність сприятиме більш активному поширенню системи соціальних кредитів.

З іншого боку, занепокоєння щодо непередбаченого розвитку ШІ посилюватиметься. 56% респондентів вважають, що виникнуть цифрові мантії-невидимки, що ховатимуть онлайн-сліди користувачів.

Постконфіденційність та повне оцифрування даних стануть єдиним рішенням для споживачів, якщо вони захочуть скористатися всіма перевагами екосистеми майбутнього: розумними містами, гібридними ТЦ та послугами світових брендів.

Яна ЯГОРІ