Легітимний без виборів

Тлумачення Конституції І до чого тут “Майдан-3”

20 травня спливе визначений Конституцією п’ятирічний термін від моменту інавгурації президента Володимира Зеленського. Якби не повномасштабна війна, вибори глави держави відбулися б уже наприкінці цього місяця, останньої неділі — 31 березня. (“Розділ V, стаття 103. Президент України обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років”.)

Однак стаття 19 Закону “Про правовий режим воєнного стану” забороняє “1. В умовах воєнного стану… проведення виборів президента України, а також виборів до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування”. 

Водночас у статті 83 Конституції чітко прописано, що “у разі закінчення строку повноважень Верховної Ради України під час дії воєнного чи надзвичайного стану її повноваження продовжуються до дня першого засідання першої сесії Верховної Ради України, обраної після скасування воєнного чи надзвичайного стану”. 

А от для повноважень глави держави в умовах ВС такого чіткого формулювання немає — з прив’язкою до ВС в Основному законі, що має найвищу юридичну силу. Лише стаття 108 наголошує, що “президент виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного президента України”. 

Його повноваження припиняють достроково лише за таких чотирьох обставин:

1) відставка;

2) неспроможність виконувати свої повноваження за станом здоров'я;

3) усунення з посади в порядку імпічменту;

4) смерть.

І відповідно до статті 112, після дострокового припинення повноважень президента його обов'язки до обрання та вступу на посаду наступного покладають на спікера Верховної Ради.

В Конституції немає чіткої дефініції про безперервність влади саме під час дії воєнного стану. Також лунали думки, що, може, доцільно зробити подання до КСУ, аби той розтлумачив відповідні статті. Зокрема, щоб припинити спекуляції російської пропаганди, яка вже поширює меседж: “Після березневих виборів у РФ Путін залишається легітимним, а в Україні не все так однозначно”. І ГУР уже назвало це складовою ворожої спецоперації “Майдан-3” — щоб дестабілізувати країну. 

Наприкінці лютого журналіст Fox News (у ЗМІ цей канал неодноразово називали наближеним до Дональда Трампа. — Ред.) в інтерв'ю прямо спитав президента “про скасування виборів”.

Володимир Зеленський відповів, що якби вибори і відбулися, то він, певен, переміг би. Проте “ніхто ніяких виборів не скасовував. Закон каже, що під час війни не можна проводити вибори, і все. Це воєнний стан. Це не я, це не мій новий закон. Це закон України, який був зі самого початку, тож ніхто його не скасовував”, — пояснив президент.

Чи підготували подання до КСУ? 

За даними джерел ZN.ua, 27 лютого в Офісі Президента підготували подання до КСУ, аби той поставив крапку в дискусії про легітимність гаранта. Однак остаточно не визначилися, бо не переконані, що отримають “потрібне рішення” (докладно про це далі. — Ред.). Ще один можливий варіант — подання від самих нардепів “Слуги закону”. 

Відповідно до Конституції України, суб’єктами права для конституційного подання є:

— президент України;

— щонайменше сорок п’ять народних депутатів України;

— Верховний Суд;

— уповноважений Верховної Ради України з прав людини;

— Верховна Рада Автономної Республіки Крим.

Співрозмовники LB.ua в Офісі Президента інформацію про підготовку подання не підтвердили, але й не спростували. І категорично відмовилися коментувати. Представник президента в КСУ Сергій Дембровський також проігнорував запитання. 

Натомість омбудсман Дмитро Лубінець вважає, що “ми не потребуємо розʼяснення КСУ щодо повноважень президента, оскільки це вже врегульовано чинним законодавством. Він виконує свої обовʼязки в умовах воєнного стану, допоки не призначать вибори й не оберуть нового президента” (після скасування воєнного стану парламент протягом 90 днів має призначити вибори президента і Верховної Ради України. — Ред.).

Лубінець заперечує, що повноваження гаранта Конституції минуть 20 травня, бо частина 1 статті 10, частина 3 статті 11 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” прямо забороняють припиняти повноваження органів державної влади: президента, Верховної Ради, КМУ, Нацбанку, омбудсмана, органів прокуратури, слідчих органів”. 

Основний закон містить норму про безперервність влади, або “принцип континуїтету”, який стосується всіх вищих органів влади.

“Якщо в Конституції у статті про повноваження президента немає згадки про воєнний стан, то це не означає, що Конституція містить прогалину — усе діє за принципом безперервності влади… Конституція передбачає виняткові випадки, коли повноваження президента можуть припинитися (ті чотири, які ми зазначили вище. — Ред.). Інших обставин, як, наприклад, закінчення 5-річного строку на посаді, немає”, — наголосив омбудсман.

Щодо Закону України “Про правовий режим воєнного стану”, то в Україні є презумпція конституційності закону. Тобто він відповідає Конституції до того моменту, поки КСУ не визнає зворотне. “Тому норма закону про те, що повноваження президента продовжуються під час воєнного стану, не суперечить Конституції”, — додав Лубінець. 

А що у “слуг”? 

Членкиня політради “Слуги народу” Євгенія Кравчук запевнила LB.ua, що на рівні фракції про підготовку подання до КСУ мови не було.

“Ми такого не обговорювали у фракції. Не було навіть такої думки, чесно кажучи. Бо це не потребуватиме роз'яснень, оскільки є чітко 108 стаття Конституції, за якою президент виконує повноваження до інавгурації нового президента. Є стаття про безперервність влади, Верховної Ради. І вона стосується абсолютно всіх інституцій і, безумовно, стосується президента України”, — розповіла Кравчук.

Тим часом один впливовий “слуга” не під запис підтвердив, що наразі “такі дії не відбуваються (підготовка подання до КСУ. — Ред.). А якщо подання буде, то логічно, аби воно було не від нас. А від партнерських груп, як-от “Довіра” і т.п.”. 

Володимир Арешонков, член власне “Довіри” (у складі групи — 19 нардепів, а для подання потрібні щонайменше 45. — Ред.), сказав: “Конкретно ми нічого не готуємо. І не будемо цього робити. Це точно”.

Тарас Батенко, голова депутатської групи “За майбутнє” (17 нардепів. — Ред.), яку теж можна назвати “партнерською” через часте голосування зі “Слугою”, також відповів, що “група нічого такого не готує”. А його колега в ній Ігор Палиця підтвердив: питання не обговорюють. “Ми вважаємо статус президента легітимним до закінчення воєнного стану, після чого можна й потрібно провести вибори”, — написав він LB.ua. 

Група “За життя та мир” (22 члени. — Ред.) — один з уламків забороненої ОПЗЖ — також, як правило, допомагає “слугам” голосами. (Як, наприклад, було зі скандальним містобудівним законом авторства Олени Шуляк, якого так і не підписав президент.) Її представники кажуть, що подання не готують. 

Інша група з колишніх членів проросійської ОПЗЖ — “Відновлення України” (17 членів. — Ред.) — також не готує подання. 

Нардеп опозиційної “Батьківщина” (24 члени. — Ред.) Вадим Івченко теж запевнив, що фракція Юлії Тимошенко не готує подань до Конституційного Суду. “Ми цього не обговорювали. Ініціатором такого подання має бути не опозиція, щоб нас не звинувачували в розхитуванні ситуації. Це має бути сама влада, аби підтвердити легітимність. Але наразі вони посилаються на статтю Конституції, за якою президент виконує свої обов'язки до обрання нового глави держави. Закон же про воєнний стан не дозволяє проводити вибори. І це означає, що президент буде виконувати повноваження, допоки не оберуть нового президента. Чи переоберуть старого”, — наголосив він LB.ua.

Представник опозиційної фракції “Європейська солідарність” (27 нардепів. — Ред.) Олексій Гончаренко заявив, що його політична сила можливість такого подання не обговорювала: “Ніяких звернень не підписували. На цю хвилину. Що буде далі, я не знаю. Маю особисту думку: не бачу ніяких проблем з легітимністю української влади, бо є принцип неперервності влади, що прописано в Конституції… Я не голова фракції, які там є плани, мені сказати складно, але я вам кажу абсолютно відверто, так, як є”.

Нардеп “Голосу” Ярослав Железняк категорично сказав, що депутати цієї фракції (20 членів. — Ред.) не будуть підписувати таке подання. 

А колишній спікер і голова міжфракційного об'єднання “Розумна політика” Дмитро Разумков прокоментував коротко: “Поки що таке не обговорювали”.

“Підвішений” КСУ 

Співрозмовники LB.ua у парламенті нагадали, що розмови про подання до КСУ точилися ще рік тому, але все залишилося на рівні чуток. Адже подання доцільне, тільки якщо є впевненість у рішенні КСУ про легітимність гаранта. 

Нині в КСУ 13 із 18 суддів. Вакантними залишаються дві посади від З’їзду суддів, три від Верховної Ради. Кворум для прийняття рішень у справі — 10 суддів. 12 — якщо вносять зміни до Регламенту КСУ і йдеться про відставку судді КСУ. Минулого тижня президент підписав указ про створення конкурсної комісії для відбору суддів КСУ. 

Але як запевнили джерела LB.ua у кабінетах влади, це жодним чином не пов’язано з намаганнями переформатувати КСУ “під себе”, щоб здобути позитивне рішення на гіпотетичне звернення про легітимність. Сам конкурс на добір суддів оголошують, за законом, щонайпізніше за 90 днів до завершення повноважень суддів за квотою президента. Важливо, що 29 травня у в.о. голови КСУ Сергія Головатого добігають повноваження (голову КСУ обирають на спеціальному закритому пленарному засіданні суду лише на один трирічний строк таємним голосуванням, Головатого обрали 29 грудня 2020 року, 29 травня 2024 року йому виповнюється 70 років, а граничний вік для судді КСУ — 65. — Ред.).

Тому вакантними будуть не п'ять, а вже шість посад, що актуалізує проблему з кворумом. Вона вже виникала у 2022 році саме із засіданням Великої палати з розгляду двох подань груп нардепів щодо закону про ринок землі та Земельний кодекс. Бо для повноважності пленарних засідань необхідна присутність щонайменше 12 суддів. 

Суддя КСУ Ольга Совгиря зазначила LB.ua, що “не коментуємо таких питань (про кворум і гіпотетичне подання про легітимність президента. — Ред.)”. 

Колишній заступник голови ЦВК і правник Андрій Магера вважає, що подання до КСУ було б доречним наприкінці минулого року, коли за умов мирного часу Рада мала оголосити про початок виборчої кампанії. (Якби в Україні не діяв чи був скасований воєнний стан, парламент мав би не пізніше як за 100 днів до дня голосування призначити чергові вибори президента. Оскільки конституційно визначеною датою їх проведення є остання неділя березня п'ятого року президентських повноважень, тобто 31 березня 2024 року, Верховна Рада мала б призначити ці вибори саме до 21 грудня 2023-го. Згодом ЦВК не пізніше як за 91 день до дня голосування, тобто не пізніше ніж 31 грудня 2023 року, мала б оголосити виборчий процес, який розпочався б 1 січня 2024 року. — Ред.)

Нині ж ця доцільність, на думку Магери, під питанням. Тим паче, в Конституції чітко прописані статті, що повноваження Верховної Ради в умовах воєнного стану продовжують до першого засідання новообраного парламенту. 

“Конституція — це не папуга, яка має кожного разу одне й те саме казати, коли вона вже пояснила принцип безперервності влади відносно парламенту. І не варто абсолютизувати п'ятирічний строк повноважень президента України, який виписаний у статті 103 Основного закону. Бо коли писали Конституцію, у нас не було воєнного стану”, — сказав Магера.

Ба більше, за його словами, той самий президент Леонід Кучма перший строк повноважень виконував протягом п'яти років і трьох місяців. Другий — упродовж п'яти років і майже двох місяців. 

“І це було пов'язано з тим, що остаточно не закінчилися вибори наступного президента, він ще не заступив на пост і так далі. І Ющенко виконував обов'язки п'ять років і один місяць. Тобто все це вже було”, — вважає правник. 

Анна СТЕШЕНКО, спеціальний кореспондент LB.ua

Соня КОШКІНА, Шеф-редактор LB.ua