Кремль у розпачі. У Європі арештовують російське майно

У Європі починається процес із примусового вилучення російської закордонної власності, не захищеної дипломатичним імунітетом, в рамках судових рішень за позовами акціонерів колишньої нафтової компанії “ЮКОС”. У середу до юридичних дій з арешту такого майна приступили в Бельгії, в четвер арештована частина рахунків клієнтів державного російського банку ВТБ у Франції, а напередодні ввечері стало відомо, що до аналогічних заходів вдалися і в Австрії.

У Кремлі поки не поспішають коментувати ситуацію, яка пов’язана з арештом державних активів Росії в Бельгії, Франції та Австрії. Прес-секретар президента Дмитро Пєсков повідомив журналістам, що “відповідний підрозділ російського уряду, а також, в першу чергу, адвокати зараз займаються цією справою”.

Чиновники російського уряду, яких ця новина застала на петербурзькому економічному форумі, в думках розійшлися. Міністр економічного розвитку Росії Олексій Улюкаєв заявив , що “абсолютно виключає” будь-які виплати колишнім акціонерам нафтової компанії “ЮКОС” за рішенням Постійної палати третейського суду в Гаазі.

А керівник Мінфіну Антон Силуанов каже, що міжнародні резерви Росії за позовом “ЮКОСа” не мали б заарештовувати.

Тим часом голова МЗС Росії Сергій Лавров обіцяє “дзеркальну відповідь”.

“Це грубе порушення усіх віденських конвенцій про дипломатичні відносини. З’ясувалося, що МЗС Бельгії не був у курсі цих рішень і дізнався вже фактично після того, як нас повідомили. Посилаються на незалежність судової системи. Ми зараз, перш за все, повинні будемо дзеркально відповідати на те, що роблять відносно нас”, — заявив Лавров.

Із повагою до суду

Адвокат, директор Центру сприяння міжнародного захисту Карина Москаленко вважає, що зараз штучним шляхом створюється плутанина між двома рішеннями судів стосовно “ЮКОСа”. Крім рішення Гаазького суду, за яким європейські пристави зараз заарештовують російські активи, є ще рішення Євросуду з прав людини від 31 липня 2014 року, за яким Росія зобов’язана виплатити колишнім акціонерам “ЮКОСа” компенсацію в майже 2 мільярди євро.

Карина Москаленко звертає увагу на повагу до рішення суду.

“Росія сама вибирала суддю. Це ж позначає такий важливий момент, як легітимність цього суду. І якщо Росія довірила судді брати участь у суперечці в ролі незалежного арбітра, то це рішення для неї обов’язкове”, — зауважила Москаленко в інтерв’ю Радіо Свобода.

Юридичній машині дали зелене світло

Рішення Гаазького суду було ухвалено 11 місяців тому. Його виконання почалося лише зараз. На думку президента інформаційно-дослідницького центру “Панорама” Володимира Прибиловського, анексія Криму та військова агресія Росії на Сході України багато в чому стали тими причинами, за якими Захід більше не має наміру закривати очі на невиконання Росією судових рішень.

“Юридично це рішення напрошувалося. Але і швидкість руху цієї юридичної машини залежала від ставлення країн Заходу до теперішньої російської влади. І от коли ці відносини зіпсувалися остаточно, машині, яка їхала повільно, дали вказівку нарешті зайнятися справою. І вона зайнялася”, — констатує політолог.

Наприкінці травня на Петербурзькому міжнародному юридичному форумі міністр юстиції Росії Олександр Коновалов заявляв, що Росія вже готова до арешту свого майна за кордоном через рішення Гаазького суду у справі “ЮКОСа”. У той же час, за його словами, влада Росії вважає рішення Гаазького суду “неправильним”.

Олена МАТУСОВА