Кредит на “лохотрон”

За грішми українців полювали в усі часи. І хто тільки нас не обдурював! Наш брат пережив ощадні книжки, Льоню Голубкова з його “МММ”, різноманітні трасти та “Еліту—центр”. І нині ділиться грішми з сотнями сумнівних банків, страхових компаній та кредитних спілок, декотрі з яких у погоні за прибутком не гребують відвертими махінаціями. Правозахисники констатують: навіть найвідоміші компанії при нагоді обдурять і обдеруть як “липку” будь—якого клієнта. Українці й самі часто “ведуться” на відверті фінансові оборудки. Не останню роль відіграє у фінансовому “кидалові” й держава: вона не тільки не контролює банківський ринок і не захищає споживачів, а ще й сама “підкидає” хмиз у багаття. Так, нині в парламенті розглядають законопроект, який ще більше розв’яже руки фінустановам.

Кредитна картка з таємницею

Від фінансових махінацій, на жаль, не застрахований ніхто. А в разі виникнення конфліктної ситуації з банком пересічному українцеві відстояти свої права дуже складно. “У нашій країні фінансова установа не несе жодної відповідальності за свої дії, — пояснює “УМ” Анатолій Соболевський, старший юрист Всеукраїнської громадської організації “Захисту прав споживачів фінансових послуг” — чи не єдиної, яка надає безплатну юридичну допомогу постраждалим від фінустанов українцям. — Чомусь у нас не прийнято позбавляти ліцензій, штрафувати на мільйонні суми фінустанови. Але якщо звичайна людина помилиться, то її по повній програмі покарають — пеня, прострочки, штрафні санкції...”

Жертвою банку можна стати, до речі, “на рівному місці”. І той факт, що ви не брали кредит, не означає, що у вас немає заборгованості перед банком, про яку ви навіть не здогадуєтесь. Юлія Бенцлер, директор ВГО “Захисту прав споживачів фінансових послуг”, констатує: до організації часто звертаються люди, які постраждали через банальні банківські картки.

Стандартна ситуація. Споживач отримує платіжну картку і користується нею певний період. Згодом термін дії карточки закінчується, і людина часто забуває про існування “пластику”. Але ж рахунок однаково відкритий. Тож приблизно через два—три роки до споживача звертаються колектори (іноді сам банк) і вимагають погасити заборгованість у розмірі близько трьох тисяч гривень. Бо, виявляється, згідно з договором, клієнт повинен був сплачувати 50 гривень щомісяця за обслуговування свого рахунку. А той факт, що йому більше не нараховують зарплату (або інші виплати) на цю картку, не звільняє його від сплати банківських послуг за обслуговування рахунку.

А як вам, наприклад, самовільне зняття банком грошей із картки? Юрист Анатолій Соболевський і сам через це постраждав. “Я пішов забрати зарплату з банкомату, картка повернулася, а грошей і чеку не було. На телефон згодом прийшло повідомлення, що з рахунку знято півтори тисячі гривень”. Такі випадки, каже Анатолій, трапляються досить часто — недавно до правозахисників звернувся чоловік, у якого з карткового рахунку банк зняв... 300 тисяч гривень. І довести, що ви цих грошей не отримали, — досить складно. Але боротися варто. “У будь—якому випадку обов’язково потрібно написати і зареєструвати у відділенні банку заяву про зняття коштів, копію залишити собі, — рекомендує Анатолій. — Надіслати лист на головний офіс. І брати “ізмором”. Тут уже йдеться про психологічну стійкість людини. Якщо будете наполегливі й домагатиметеся правди — це 90 вiдсоткiв того, що повернете втрачені гроші”.

А бувають інші “веселі” історії. “Скажімо, ви знімаєте кошти, а банкомат видає: на рахунку залишилося сім гривень. І пропонує зняти десять. Пенсіонери, студенти часто на це погоджуються, не знаючи, чим усе може закінчитися, — розказує Анатолій. — Автоматично (на різницю в 3 грн.) їм відкривається кредит на 500 гривень. І нараховуються відсотки — по повній програмі. Вам про це, звісно, ніхто не каже. У результаті через якийсь час у вас набігає дві—три тисячі гривень боргу. І все це законно, бо було прописано в договорі”.

Через байдужість померла дитина

Із кредитами взагалі юристи радять бути дуже обережними. А після його виплати обов’язково брати довідки про повне погашення заборгованості. “Бо якщо у вас на рахунку залишиться бодай 2 гривні, це дає право банку нарахувати вам прострочку, — пояснює Анатолій. — І може бути так, що ви купили в кредит телефон, а будете винні банку, як за автомобіль”.

Розраховувати ж на “порядність” фін­установ особливо не доводиться. У розпал кризи деякі з них уже довели клієнтам, які вимагали повернути їм депозити, що особливо долею вкладників не переймаються. “У нас був випадок, коли через байдужість банку навіть загинула хвора дитина, — згадує Юлія Бенцлер. — Її батьки продали квартиру в Києві й переїхали у передмістя, а виручені кошти поклали на депозит, аби за відсотки лікувати сина. Але під час кризи всі депозити заморозили. Люди зверталися в банк, аби їм видали кошти. Більше грошей немає, а щотижня дитині потрібно робити дороговартісні процедури, від яких залежить її життя. Ми разом зверталися в банк — безрезультатно. І дитина померла. Звісно, ніхто відповідальності не поніс...”

“Страхуємо машину від падіння НЛО, але не дерев”

Другими у списку фінустанов, на які скаржаться українці, значаться страхові компанії, які зволікають чи відмовляються виплачувати компенсації. “Улюблена “фішка” страхових компаній — “непередбачені страхові випадки”, що прописуються в договорах, — каже Анатолій. — Наприклад, страхують автомобіль від влучання літаючих об’єктів. І виходить: якби НЛО впав, тоді гроші повернули. А якщо дерево чи бурульки — вибачайте... Ще часто страховка передбачає період, за який людина повинна подати документи у разі страхового випадку: акт ДАІ, техпаспорт, права, акт оцінки... “Та інші документи” — і понеслося! Доходить до того, що вимагають ксерокопію техпаспорта та паспорта винуватця ДТП. Так де ж його взяти і де шукати ту людину! А час іде, і якщо ти не встиг — до побачення, жодних компенсацій не буде”.

Ще є один дуже поширений обман: страхова погоджується виплатити компенсацію, але для ремонту пропонує лише свою СТО, на якій черга — на найближчі півроку. І якщо ви будете ремонтуватися на якійсь іншій СТО, то втрачаєте право на відшкодування витрат.

Як правило, більшість подібних нюансів прописана у договорі. Наприклад, страхування від “протиправних дій третіх осіб”. Але машина при цьому має залишатися на стоянці, що охороняється, й аж ніяк не під під’їздом. Або, наприклад, страхується авто від попадання бурульок. Але тільки з будинків комунальної власності! Є ще й такі нюанси: підставою для відмови виплачувати компенсацію можна вважати неправдиві відомості. “А що я буду вважати неправдивим — це питання розмите, — каже Анатолій. — Скажімо, у вас пошкоджене крило, фара. А експерт дає висновок, що ось конкретно ця тріщинка не могла з’явитися внаслідок ДТП, вона виникла раніше. Ви подали цю тріщинку “в комплекті” — значить, це неправдиві відомості. Все, ніякої компенсації!” Або, наприклад, під час дощу підтопило машину. Але це не страховий випадок. Ось якби повінь...

Страхування життя — це взагалі погано врегульоване питання. У Європі у разі банкрутства страхової компанії держава гарантує вам виплату. У нас же страхові компанії — звичайні товариства з обмеженою відповідальністю. І якщо така контора “лусне”, ви не отримаєте компенсацій.

Стягувати виплати з уже неіснуючих компаній — складна й невдячна справа. До речі, фінустанови часто поводяться вкрай зухвало, і людині, яка купує в кредит машину, нав’язують свою страхову компанію, яка, наприклад, перебуває... на стадії ліквідації. І це попри те, що в законі написано: не може бути обов’язковою умовою кредитування якась конкретна страхова компанія.

До речі, клієнтам збанкрутілої страхової компанії у разі ДТП слід звертатися в моторно—транспортне бюро — це такий своєрідний фонд гарантування вкладів, яке має виплатити компенсацію.

Куди “закопати” гроші?

Щоправда, українці часто й самі потрапляють у скрутні ситуації через власну недбалість. Правозахисники зауважують: до них багато звертається горе—клієнтів сумнівних кредитних союзів, так званих “організацій фінансової взаємодопомоги”, різноманітних “фондів”, “товариств” для покупки товарів “у групах”. “У нас такий менталітет: українців ніщо не вчить. Однаково люди гроші вкладають у сумнівні структури, — каже Юлія Бенцлер. — У нас був випадок: чоловік прийшов за порадою і говорить: “Для надійності я вклав гроші у 18 кредитних союзів. І лише один більш—менш платить відсотки. То я прийшов до вас порадитися, а куди мені тепер гроші покласти?”

У фахівців — єдина порада для таких “вкладників”: спершу добре подумайте, зберіть якнайбільше інформації про банк чи страхову компанію, з якою збираєтеся ділитися грішми. “Перед тим як підписувати важливий договір, проконсультуйтеся з юристом, — каже Анатолій. — Або ж хоча б самі ретельно вичитайте договір”. У разі ж виникнення конфліктної ситуації — пряма вам дорога до суду.

Марина ТКАЧУК