Країна може втратити феросплавну галузь

А вона має стратегічне значення для всього гірничо-металургійного комплексу країни і разом із чорною металургією та сільським господарством є тим небагатьом, чим по-справжньому можна пишатися. Однак нині галузь, що дає 1% ВВП України (понад 13 млрд. грн.), стоїть на межі виживання, а публічні звернення її працівників до керівництва країни залишаються голосом волаючого в пустелі.

Як писав “Голос України”, Національна комісія регулювання електроенергетики України ввела з 1 січня нові роздрібні ціни на електроенергію для промислових споживачів. І найбільше зростання цін на електроенергію вдарило по енергоємній промисловості: феросплавним підприємствам, виробникам спеціальних видів сталі й сплавів, підприємствам кольорової металургії.

Зокрема, віце-президент Центру досліджень корпоративних відносин В’ячеслав Бутко зазначає, що в Україні вже є приклади, коли енергоємні галузі просто припиняли своє існування: “Ненадання Запорізькому алюмінієвому комбінату диференційованого тарифу на електроенергію призвело до того, що сьогодні з 5400 співробітників підприємства, що працювали на ньому за кращих часів, залишилося лише 600, з яких 400 — охоронці. Я думаю, це наочна демонстрація того, як держава піклується про енергоємні галузі. Не хотілося б думати, що на феросплавну галузь чекає доля алюмінієвої, але поки все до того йде”.

Нагадаємо, українські феросплавні підприємства торік були змушені скорочувати виробництво. Найбільше зростання цін на електроенергію, як зазначають експерти, відбилося на Запорізькому заводі феросплавів (ЗЗФ), який з 1 січня минулого року було переведено на другий клас енергоспоживання, у зв’язку із чим тариф на електроенергію підвищився для ЗЗФ на 35%. Через це підприємство зупинило 15 плавильних печей з 31. Понад 1400 осіб залишилися без роботи. Чергове ж підвищення вартості електроенергії з 1 січня поточного року ще більше ускладнило ситуацію: витрати ЗЗФ на електроенергію додатково зросли на 5 млн. грн. на місяць.

Опоненти феросплавників зазначають, що частка електроенергії в собівартості українських феросплавів сягнула 54%, тоді як у закордонних виробників — менш як 30%. Мовляв, це свідчить про небажання вітчизняних підприємств вкладати кошти в енергозберігаючі технології. Однак директор Європейської бізнес-асоціації, Ганна Дерев’янко пояснює: “Якщо різко підвищити тарифи на електроенергію, як це відбувається зараз, то підприємства, у тому числі й феросплавні, просто не зможуть знайти кошти на проекти з енергозбереження, зі зниження споживання електроенергії”.

Крім питань тарифів, віце-президент Українського національного комітету Міжнародної торговельної палати Сергій Грищенко на недавній прес-конференції зазначив агресивне зростання імпорту феросплавів, значна частка якого на внутрішньому ринку, на його думку, дає підстави для початку розслідування за правилами СОТ. “За практикою СОТ, подібні розслідування ініціюються, коли збільшення імпорту по товарній групі протягом року перевищує 5%, і при цьому завдається збиток національному виробнику. У даному ж випадку імпортні поставки зросли в рази, що знизило вітчизняне виробництво феросплавів за 2011 рік одразу на 11%”, — сказав С. Грищенко, пояснивши, що це пов’язано зі збільшенням ввезення саме тієї продукції, що виробляється українськими підприємствами.

Продовження експансії імпорту на феросплавний ринок України може призвести до зупинки всіх феросплавних заводів та їхнього подальшого закриття, прогнозує С. Грищенко.

Яна СТАДІЛЬНА