Хвальковитість — ввічливість Прем’єра

У кабмінівській залі засідань учора був помітний аншлаг. І це — незважаючи на пору відпусток та поріділі через кризу лави пишучої братії! Присутніх найбільше цікавило ставлення Прем’єра до так званої широкої коаліції та аргументи за її створення. Юлія Тимошенко, здавалось, навмисне нагнітає градус тривожного очікування — здебільшого пунктуальна, вона запізнилася на розмову з міністрами майже на півгодини. А взявши слово, всіляко уникала гострих і злободенних тем, натомість дуже багатослівно хвалила себе та міністрів за нечувані успіхи в економіці. Причому дякувала персонально всім причетним, як зазвичай роблять керівники, прощаючись перед відставкою.

Коаліція або колапс!

Юлії Володимирівні майже вдалося заколисати репортерів повторенням уже опублікованих зведень Держкомстату та кілька днів тому оприлюднених новин. І коли охорона вже почала поглядати на двері, через які випроваджують пресу перед початком роботи у закритому режимі, Прем’єрка раптом “вибухнула”. “Розповсюджується брехлива інформація, що уряд не має антикризової політики”, — з напором вимовила Тимошенко і пояснила: подібними наклепами, мовляв, займаються брудні політики. Критику власної діяльності Юлія Володимирівна безапеляційно назвала необґрунтованою і натякнула: хто виступає проти діяльності уряду і його керівника, той не любить своєї Батьківщини! Причому в такої людини і навіть його дітей не сьогоднізавтра можуть виникнути серйозні психологічні проблеми!.. “Я хочу сказати: або ми почнемо поважати свою країну і бачити позитивні результати, або з цим комплексом меншовартості, який сьогодні сіють брудні політики в країні, так народ, наша нація і буде жити, і з цим комплексом меншовартості будуть виховуватись ваші діти”, — гнівно мовила Тимошенко в об’єктиви. Такої рішучості від неї не чекали.

Спантеличивши зал, Юлія Володимирівна підвела всіх до інформації, яку від неї чекали. Логічний ланцюжок виглядав так: уряд ефективно працює, незважаючи на спротив збоку: показники роботи просто відмінні, цифри красномовні тощо, деякі злі сили заважають цьому процвітанню, намагаючись вставляти палиці у колеса, — треба зробити все, аби ці самі сили зла відчепилися від здорового організму нинішнього Кабміну. “Хотілося б, щоб ця робота [уряду] відбувалася у політичному комфорті, при політичному об’єднанні всіх політичних сил у парламенті, — мовила Прем’єр і перед тим, як подякувати журналістам, додала: — Я стояла і стою на позиціях повного об’єднання всіх політичних сил і досягнення ефективного результату для України”.

Наші мрії — це також наші успіхи!..

До заявлених Прем’єром цифр виконання бюджету у фахівців ставлення неоднозначне. Юлія Тимошенко вважає: за п’ять місяців нинішнього року до загального та спеціального фондів держбюджету надійшло 79,2 млрд. гривень, у тому числі у травні — 17,2 млрд. грн. Це, відповідно, на 4,6 та 6,8 відсотка більше, ніж було заплановано. Жодних проблем не існує, за словами керівника уряду, і з Пенсійним фондом. Залучили 7,9 млрд. гривень, майже на два відсотки більше, ніж треба було. Іншими словами, у пенсіонерів не має виникнути жодних проблем із видачею їм своїх кревних.

Радість очікує на працівників, яким роботодавці затримали заробітну плату, та власників самих заводів і фабрик. Перед першими на 166 мільйонів зменшили заборгованість із виплати зарплати, а підприємствам, як вважає Прем’єр, на сто відсотків (!) відшкодовано податок на додану вартість.

Утім у секретаріаті Президента вважають, що загальний фонд державного бюджету в січнітравні виконано на 93,9%. Це якщо відкинути “штучні прикраси” у вигляді надходжень майбутніх періодів, які, за словами аналітиків СП, практикує уряд. За їхніми твердженнями, у січніквітні показник виконання становив 94,1%, а накопичене недовиконання з часом може призвести до вкрай негативних наслідків. “Вони там діють за принципом “тут кажемо, тут не кажемо, тут рибу загортаємо”. Тобто, гарні показники демонструють, погані — приховують”, — розповів експерт секретаріату сайту “Економічна правда”.

Майже паралельно із виступом Прем’єра було оприлюднено звіт Статистичного комітету СНД про соціально­економічні показники держав, що входять до цього об’єднання. Сумно, але всі макроекономічні індикатори нашої держави виявилися значно гіршими, ніж середні в СНД. Скажімо, якщо падіння промислового виробництва у нас становить 32%, то середнє — близько 16 відсотків. Споживчі ціни в Україні зросли на 19%, тоді як на схід від наших кордонів — на 14%. Вітчизняний ВВП у нашій державі упав на 22% (дані експертів, оскільки Держкомстат досі не оприлюднив офіційної статистики), а в СНД — 9%. Причому деякі країни, як, наприклад, Азербайджан, навіть показали зростання на 4,3%. Експерти вважають, що першими з кризи вийдуть Казахстан та Росія — наприкінці 2010 року. Третьою має стати Україна — трохи пізніше. Втім наш Прем’єр стверджує, що Україна вже майже подолала кризу, пророкує швидке зростання і дуже сердиться, якщо хтось не вірить у ці передбачення.

І не мучте каски!

Працівники трьох донецьких шахт — дві з них орендні, одна приватна — продовжують стукати касками по загорожі Кабміну, вимагаючи державного замовлення на видобуте вугілля. Кількість мітингувальників, щоправда, не зростає, обіцяних 900 осіб керівники копалень так і не знайшли. Проте після двох раундів невдалих перемовин керівників шахт із міністром вугільної промисловості України Віктором Полтавцем у непримітній і захищеній від стороннього ока частині зовнішнього двору будинку уряду вчора близько опівдня з’явився міліцейський автобус з тонованим склом. Міністр щиро поспівчував гірникам і ще раз підтвердив: економічна криза в Україні, на відміну від заяв його безпосереднього шефа, ще тримає деякі галузі промисловості, і паливну насамперед. Видобуток палива штучно зменшили на 11 відсотків, і це практично межа. Якщо йти цим шляхом далі, копальні можуть опинитися під загрозою аварії.

“Сьогодні легше видобути вугілля, ніж його продати, — зітхнув пан Полтавець. — З керівниками шахтоуправління ім. Чапаєва, шахт “Рассвєт” і “Ждановська”, які сьогодні пікетують у Києві, ми розмовляли і раніше. Моя порада їм — активніше шукати ринки збуту. Проте ці люди чомусь вирішили, що простіше буде привезти людей до столиці і вимагати квоти на державні закупівлі. Повторю ще раз — для приватних вугільних шахт державні структури і, тим більше, державний оператор, яким є ДП “Вугілля України”, не будуть шукати ринки збуту”. Аби його слова звучали переконливіше, Віктор Іванович, посміхнувшись, додав — делегації із шахт на чолі з орденоносцями, Героями, які вибивають квоти, бувають у нього в кабінеті щодня. Але, на жаль, можливості надати державні гарантії усім охочим нині не існує.

Питання, чи не планує він досягти консенсусу безпосередньо із власниками копалень, чомусь вивело Віктора Полтавця з рівноваги. Активно жестикулюючи, він заявив — жодного політичного підтексту у цій справі не шукає і навіть не здогадується, хто є власниками трьох соціально активних гірничих підприємств. “Я розмовляю з директорами шахт, власників не знаю”, — міністр зчіпив перед собою пальці й на цьому завершив пресконференцію. Тим часом у відкритих джерелах вдалося знайти інформацію, що до оренди копалень причетні відомі у регіоні бізнесмени Анатолій Толстоухов і Олександр Ротов.

Юрій ПАТИКІВСЬКИЙ