Філолог, зубний технік, маркетолог, інженер, математик — топменеджери українських великих компаній мають різні дипломи про освіту, кар'єра деяких із них розвивалася досить вигадливо.
Наталія Гребенюк, “Нафтогазвидобування” (прибуток 18,9 млрд грн)
Наталія Гребенюк
“Нафтогазвидобування” — найбільша приватна газовидобувна компанія України. Її бенефіціаром є Рінат Ахметов. Наталія Гребенюк прийшла в компанію у 2011 році, а з липня 2016-го очолює її.
За даними Єдиного держреєстру, вона також керує компанією “Нафтогазрозробка”. Обидва підприємства входять до холдингу “ДТЕК Нафтогаз”, виконавчим директором якого з 2018 року є Гребенюк, а генеральним директором — Ігор Щуров. Гребенюк курирує в “ДТЕК Нафтогаз” такі напрямки діяльності: фінанси, правове забезпечення, тендерні процедури, управління персоналом.
У листопаді 2022 року компанії, що входять до “ДТЕК Нафтогазу”, придбали на відкритому аукціоні право на розроблення двох газових площ у Полтавській області та заплатять за це в держбюджет 1,3 млрд грн.
Наталія Гребенюк має кілька дипломів. 1995 року вона закінчила факультет романо-німецької філології Сімферопольського держуніверситету. У 1999 році закінчила факультет фінансів і кредиту Таврійського національного університету.
У 2012 році здобула ступінь EMBA “Стратегічні фінанси”. У 2016 — 2017 навчалася за програмою лідерства в бізнес-школі INSEAD.
З 1998 до 2001 року працювала в консалтингових компаніях. У 2001 — 2006 роках — начальник департаменту з інвестицій, директор з економіки та фінансів “Чорноморнафтогазу”. У 2007 — 2011 роках — віцепрезидент із фінансів Vanco Prykerchenska.
З 2011 року працює в “ДТЕК Нафтогаз”, перша посада — директор із фінансів.
В інтерв'ю корпоративному виданню Гребенюк розповідала, що любить йогу, гратиме на фортепіано та ходитиме на футбол разом із сином Федором. З-поміж книг, які рекомендує прочитати, назвала “Маленький принц” Антуана де Сент-Екзюпері: “Це одна з найбільш філософських книг усіх часів”.
2. Ігор Сирота, “Укргідроенерго” (прибуток 11,8 млрд грн)
До складу держкомпанії “Укргідроенерго” входять усі 10 найбільших гідроелектростанцій України на річках Дніпро та Дністер. Ігор Сирота очолює підприємство з 2011 року.
У 2024 році “Укргідроенерго” планує розпочати будівництво найбільшого у Європі накопичувача енергії на гідроелектростанції на 212 МВт. Сирота заявив, що компанія погодила зі Світовим банком план реалізації цього проєкту. До кінця 2023 року планують завершити розроблення техніко-економічного обґрунтування, проєкта будівництва та провести необхідні закупівлі. Компанія також має намір побудувати сонячну електростанцію на 63,9 МВт, яка стане додатковим джерелом енергії для власних потреб ГЕС і заряджання систем накопичення електроенергії.
Ігор Сирота народився 1959 року у Львівській області. 1978 року закінчив Львівське медичне училище, до 1997 року працював зубним техніком. З 1996 до 2001 року здобув вищу освіту у Львівській комерційній академії за спеціальністю “Менеджмент організацій”.
У 1997 — 2005 роках Сирота був генеральним директором компанії “Прес-брук”. У 2005 — 2006 роках працював на різних посадах в “Укрзалізниці”. 2006 року був призначений заступником голови Держкомітету України з матеріального резерву. У 2006 — 2010 роках займався власним бізнесом.
У березні 2010 року Ігоря Сироту призначили першим заступником голови правління “Укргідроенерго”. З червня 2017 року він є генеральним директором ПрАТ “Укргідроенерго”.
Кар'єра держменеджера з таким довгим послужним списком не може не привертати увагу журналістів і блогерів. У різні роки вони запитували, як зубний технік може стати гідроенергетиком, називали політичних діячів, які привели Сироту в “Укргідроенерго”, звинувачували керівника в корупції. Попри це він і далі очолює компанію вже за третього президента України.
3. Олександр Комаров, “Київстар” (прибуток 9,6 млрд грн)
Олександр Комаров
Телеком-оператор “Київстар” — лідер ринку мобільного зв'язку в Україні. Після початку повномасштабної війни в Україні група Veon, до якої входить “Київстар”, розпочала процес виходу з російського оператора “Вимпелком”. Угоду з продажу має бути завершено до 1 червня 2023 року.
Найбільший акціонер Veon — група LetterOne — створена власниками російської “Альфа-груп” (Михайлом Фрідманом та іншими). З цієї причини “Київстар” може потрапити під націоналізацію, проте президент компанії Олександр Комаров упевнений, що таке рішення буде “неприємною помилкою”.
Комаров народився 1972 року. Закінчив Київський політехнічний інститут. Також отримав диплом британського Чартерного інституту маркетингу (CIM, 2001) та ступінь MBA в Стокгольмській школі економіки.
Кар'єру розпочинав у 1994 році в Київському науково-дослідному центрі військового інституту управління та зв'язку. З 1997 року працював у компанії Globalstar у сфері маркетингу та продажу.
З 2002 року керував рекламною агенцією Adell Saatchi & Saatchi. Пізніше очолив групу “Відео інтернешнл” в Україні. З 2007 року працював генеральним директором рекламного холдингу GroupM.
У липні 2013 року Олександр Комаров отримав запрошення оператора Beeline стати його головним комерційним директором у Казахстані. З січня 2016 року очолював “Beeline Казахстан”.
У грудні 2018 року група Veon (до якої також входив Beeline) оголосила про призначення Комарова президентом “Київстару”.
Протягом 10 років він читав лекції зі стратегічного менеджменту та маркетингу на запрошення Міжнародного інституту бізнесу (Київ). Захоплюється бігом і великим тенісом.
4. Валерій Яковенко, Шахтоуправління “Покровське” (прибуток 8,6 млрд грн)
Валерій Яковенко
Шахта “Покровська” є найбільшим вугільним підприємством України. Раніше вона мала назву “Комсомольська-західна №1”. Розташована в Донецькій області (смт Удачне Покровського району). З березня 2021 року належить групі “Метінвест”, бенефіціарами якої є Рінат Ахметов і Вадим Новинський.
З 2018 року гендиректором шахти є Валерій Яковенко. У квітні 2023 року його повноваження продовжили до 2 квітня 2024 року.
Перш ніж очолити шахту, Яковенко працював на ній на посаді заступника директора з виробництва, заступником головного інженера. У травні 2021 року Донецька ОДА підтримала присвоєння йому звання “Заслужений шахтар України”.
У грудні 2022-го Валерій Яковенко говорив, що “Покровська” — одне з небагатьох підприємств Донбасу, яке не припинило роботу, стабільно виплачує заробітну плату та шукає нових працівників. Фахівцям пропонують зарплати до 55 тис. грн, кар'єрне зростання та соціальний пакет. На роботу запрошують людей з усієї України — робітників поселяють у безплатних гуртожитках. Можна вибрати й вахтовий графік роботи: місяць роботи та місяць відпочинку.
У січні 2023 року компанія капітально відремонтувала один зі своїх вугільних комбайнів. З початком повномасштабної війни через проблеми з отриманням запчастин з-за кордону оновлення такого обладнання стало складним завданням. Але на комбайн вдалося поставити його “рідні” чеські деталі та вузли.
5. Дмитро Маляр, “Д.Трейдінг” (прибуток 6,2 млрд грн)
Дмитро Маляр
Компанія “Д.Трейдінг” займається оптовою торгівлею енергетичними продуктами: електроенергією, газом, газовим конденсатом, вугіллям. Її бенефіціар — Рінат Ахметов.
У жовтні 2022 року, у розпал енергокризи, провідні українські енерготрейдери після припинення експорту електроенергії до Європи почали тестувати можливості її імпорту, розпочавши зі Словаччини. У січні 2023 року на “Д.Трейдінг” припадало приблизно 95% усього імпорту.
У Єдиному держреєстрі зазначено, що із червня 2022 року компанією керує Дмитро Маляр. У його профілі на Linkedin написано, що в цю компанію він прийшов у лютому 2019 року на посаду директора з управління портфелем енергоресурсів.
До цього з грудня 2009 року Маляр працював у ДТЕК керівником департаменту з продажу електроенергії, головою департаменту комерційної оптимізації, заступником комерційного директора.
У 2006 — 2008 роках був заступником директора держпідприємства “Енергоринок”. 2003 — 2006 рр. — заступник директора з економіки компанії “Сервіс інвест”.
У 2013 — 2014 роках навчався лідерству в бізнес-школі INSEAD. У 2011 році здобув ступінь МВА в Києво-Могилянській бізнес-школі (kmbs).
Базову вищу освіту здобув у Донецькому національному технічному університеті: магістр (електричні станції, 2002 рік) і спеціаліст (економіка підприємства, 2003 рік).
6. Ірина Кучабська, “ОККО-бізнес партнер” (прибуток 5,6 млрд грн)
Ірина Кучабська
Компанія “ОККО-бізнес-партнер” на 100% належить холдингу “ОККО”, бенефіціаром якого є Віталій Антонов.
У Єдиному держреєстрі зазначено, що з вересня 2019 року підприємство очолює Ірина Кучабська, одночасно вона керує компаніями “ОККО-експрес” і “ОККО-бізнес”. Усі вони займаються оптовою торгівлею паливом усіх видів.
З перших днів повномасштабного вторгнення “ОККО” розпочала роботу зі створення логістичного ланцюжка доправлення палива зі США в Україну. Маршрут відпрацьовувався так: вивантаження палива в порту Роттердам — доставлення його баржами Рейном до німецького Шпайєра — перевантаження в залізничні цистерни — доставлення в Україну. Перша партія дісталася України за 60 діб. У компанії зазначають, що зараз цей ланцюжок “працює як годинник, хоча з економічного погляду він майже неприбутковий через затратну логістику”.
Ірина Кучабська давно працює в структурах Антонова. З березня 2014 року вона була директоркою “ОККО-бізнес контракту”. У профілі Linledin Кучабська представлена як директорка з продажу концерну “Галнафтогаз” (зараз він входить до холдингу “ОККО”).
У 1985 році Ірина Кучабська закінчила Львівський університет ім. Івана Франка за спеціальністю “Прикладна математика”.
7. Микола Мірошниченко, “Кернел-трейд” (прибуток 5,1 млрд грн)
Микола Мірошниченко
Основним видом діяльності компанії “Кернел-трейд” у держреєстрі вказано оптову торгівлю зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин. Вона входить до холдингу “Кернел”, бенефіціаром якого є Андрій Веревський.
У січні 2023 року “Кернел” придбав термінал у порту “Південний” Одеської області. Він може приймати та зберігати всі види рослинних олій: соняшникову, соєву, рапсову. У компанії назвали новий актив стратегічно важливим з огляду на відсутність перевалки олії в терміналах Миколаєва. У 2019 — 2022 роках на Миколаїв припадала приблизно половина загальних обсягів перевалки олії в Україні.
Компанією “Кернел-трейд” керує 45-річний гендиректор Микола Мірошниченко. Водночас він є директором холдингу з логістики.
2000 року Мірошниченко закінчив Донецький державний університет за спеціальністю “Фінанси та кредит”. У 2012 році — Донецький юридичний інститут МВС, спеціальність — “Правознавство”.
У 2016 — 2018 роках навчався в Роттердамській школі менеджменту університету Erasmus. Здобув ступінь МВА за програмою Global Executive OneMBA. 2018 рік — навчання в Гарвардській школі бізнесу за програмою “Проривні інновації”.
У 2010 — 2013 роках очолював напрямок логістики в компанії Masterbatch System (Донецька область).
У 2013 — 2017 роках — заступник із комерційної діяльності напряму “Агробізнес” агрохолдингу “Кернел”. З листопада 2017 року — директор із логістики “Кернел”. З листопада 2021 року — генеральний директор “Кернел-трейд”.
8. Віктор Лотоус, “Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат” (прибуток 4,2 млрд грн)
Віктор Лотоус
Полтавський ГЗК забезпечує дві третини виручки групи Ferrexpo Костянтина Жеваго. Цей ГЗК — містоутворювальне підприємство міста Горішні Плавні (колишній Комсомольськ). 16 років ним керує Віктор Лотоус, зараз він є головою правління.
Бюро економічної безпеки (БЕБ) 2 лютого цього року заявило, що повідомило про підозру топменеджеру Полтавського ГЗК через несплату рентної плати на 2 млрд грн. Ім'я підозрюваного в БЕБ не назвали. Підприємство спростувало ці звинувачення. “На цей час немає жодних погоджених податкових зобов'язань, які не сплатило підприємство. Полтавський ГЗК розраховує та сплачує податок на ренту відповідно до чинного законодавства та судової практики, а також в аналогічний спосіб, як це здійснюють інші гірничодобувні компанії, тому його посадових осіб не можуть притягнути до відповідальності за нібито ухилення від їхньої сплати”, — йдеться в офіційному повідомленні компанії.
Віктор Лотоус народився 1964 року в Кривому Розі. 1986 року закінчив Криворізький гірничорудний інститут, спеціальність — гірничий інженер. 1995 року закінчив Київський інститут народного господарства, спеціальність — економіст.
1986 року почав працювати гірським майстром у кар'єрі Дніпровського рудоуправління. Пройшов кілька виробничих посад, доки у 2007 році не очолив Полтавський ГЗК.
У жовтні 2014 року Лотоус як самовисуванець брав участь у парламентських виборах — посів друге місце у своєму окрузі. На виборах 2020 року він підтримував партію “Сила та честь” Ігоря Смешка, але сам не балотувався. Є багаторічним депутатом Полтавської облради.
Віктор Лотоус — співавтор 25 патентів на винаходи, присвячені видобутку та збагаченню руди.
9. Юлія Боржемська, “НГД холдинг” (прибуток 4,0 млрд грн)
Юлія Боржемська
Компанія “НГД холдинг” є українською дочкою нідерландської NGD Holdings BV, яку в базі даних Bloomberg названо компанією спеціального призначення. Її створила група ДТЕК Ріната Ахметова, щоб випустити боргові цінні папери для погашення наявних кредитних ліній, рефінансування заборгованості, а також здійснення нових придбань. Цим компаніям належать приблизно по 25% акцій у “Нафтогазвидобуванні”.
Міненерго 28 лютого 2022 року включило ТОВ “НГД холдинг” із вісьмома співробітниками до переліку підприємств, персонал яких підлягає бронюванню на час воєнного стану.
Директором “НГД холдингу” в держреєстрі із січня 2022 року вказано Юлію Боржемську. За сумісництвом вона є менеджером із регуляторної політики в “ДТЕК Нафтогаз”.
Боржемська має понад 10 років досвіду роботи в юридичних службах нафтогазових компаній. З 2011 року вона веде відповідні напрямки в “ДТЕК Нафтогаз” і “Нафтогазвидобування”.
10. Тарас Зінченко, “Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат” (прибуток 4,0 млрд грн)
Тарас Зінченко
“Єристівський ГЗК” ввели в експлуатацію восени 2012 року в нинішніх Горішніх Плавнях. Зараз ним, як і Полтавським ГЗК, володіє група Ferrexpo. Виконувачем обов'язків генерального директора підприємства в червні 2022 року призначили Тараса Зінченка. На цій посаді він змінив Крістофера Соціо, який перейшов на роботу до однієї з австралійських компаній.
Соціо пропрацював у Ferrexpo понад 7 років. Реалізував низку проєктів, які значно покращили гірничодобувні роботи на підприємствах Ferrexpo в Україні. Ці проєкти завершилися торік консолідацією всієї видобувної діяльності на Єристівському ГЗК, а Полтавський ГЗК зосередився на процесах збагачення руди. Така спеціалізація багато в чому пояснюється тим, що єристівська руда містить більше заліза, її легше добувати, оскільки вона залягає на меншій глибині.
Наразі “Єристівський ГЗК” веде судові суперечки з Фондом гарантування вкладів фізосіб, вимагаючи включити його в чергу кредиторів, які претендують на повернення своїх грошей із банку-банкрута “Фінанси та кредит”. Фонд відхиляє основну частину цих вимог, оскільки вважає ГЗК і банк пов'язаними особами через спільного співвласника Костянтина Жеваго.
Тарас Зінченко розпочав роботу у Ferrexpo в грудні 1999 року. Останнім часом він відповідав за обслуговування всієї мобільної гірничої техніки на Єристівському та Полтавському ГЗК, раніше керував різними цехами. Диплом гірничого інженера він отримав у Національному гірничому університеті України.
(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины
При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены
