Грищенко домовився з Лондоном про візит Януковича

Про це під час перемовин з главою британської дипломатії Вільямом Хейгом домовився міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко, який у понеділок перебував у Лондоні.

Він також підтвердив в інтерв’ю Бі-Бі-Сі повідомлення української преси про те, що нині готуються низка додаткових домовленостей по умовам базування російського Чорноморського флоту і одночасно угода про розподіл акваторії в Керченській протоці між Україною та Росією.

Український міністр закордонних справ Костянтин Грищенко сказав, що на переговорах з Росією, щодо остаточного визначення морського кордону двом країнам треба узгодити гарантії захисту взаємних інтересів.

В інтерв’ю Бі-Бі-Сі у Лондоні пан Грищенко сказав, що саме про це будуть подальші міждержавні угоди, які стосуватимуться долі морських акваторій та регулюватимуть питання баз Російського флоту на українській території.

Але насамперед редактор Української Служби Бі-Бі-Сі Ростислав Хотин запитав, чи Британія й надалі буде енергійно підтримувати ідею членства України в Євросоюзі:

— Ми отримали запевнення, що Британія продовжить свій курс на розширення Європейського Союзу на нові країни, в тому числі на Україну. Таким чином, для нас Великобританія є природнім союзником у реалізації наших європейських прагнень. Відбулась дуже багатопланова розмова, я запросив свого колегу відвідати Україну, також ми приділили увагу контактам між нашими країнами на самому високому політичному рівні, проговорили питання організації візиту президента Януковича до Великобританії. Дати ми ще маємо узгодити, але є інтерес до того, щоб це не відтягувати, а вже ближчим часом реалізувати можливість встановлення особистого контакту між лідерами двох держав, які нещодавно прийшли до влади у своїх країнах. Деякі підходи (хоча, звичайно, далеко не всі) співзвучні — в тому, що робить нинішній коаліційний уряд у Британії і коаліційний уряд в Україні. Там і тут є велика необхідність здійснення широкомасштабних реформ, які є не популярними, і уряд має брати на себе відповідальність за прийняття тих рішень, від яких залежить майбутній успіх на десятиліття вперед.

- Ви сказали, що Великобританія підтримує євроінтеграційний курс України. Наскільки реально, що на наступному самміті Україна-ЄС буде дано “зелене світло” до безвізового режиму?

— Ми можемо однозначно сказати — з української сторони зараз робиться все можливе для того, щоб виконати свою частину роботи: прийняти цілу низку законів по захисту персональних даних, про умови отримання паспортів і багато чого іншого. Ці завдання необхідно виконати, аби з європейського боку була впевненість, що по проїзним документам, виданим в Україні, виїжджають саме ті люди і саме з тією метою, яку вони заявляють. З іншого боку, потрібні політична воля і розуміння того, що насправді переважно десь 99% всіх українських громадян виїжджають до Європейського союзу виключно з легітимною метою. Наприклад, для отримання можливості навчатись тут, для проведення бізнесових зустрічей, переговорів, для вирішення особистих питань, для лікування. Все це, мені здається, статистично підтверджується, і вже ні в кого не виникає уяви про те, що натовп українців хоче тільки одного: залишитись, порушувати — це вже в минулому. І тому у нас є всі підстави сподіватись і розраховувати на те, що ми погодимо під час самміту конкретний план дій щодо набуття цього режиму. Звичайно, нам доведеться багато чого зробити, але це не повинно зайняти надто багато часу.

- Що можете сказати з приводу останніх повідомлень про те,що взамін роботи в Керченській протоці по демаркації у майбутньому, Україна може піти на певні компроміси з Росією у питанні додаткових угод по Чорноморському флоту: як то навігаційне обладнання чи заміна озброєнь?

— Я одне можу сказати, що для нас принципово важливо — завершити процес оформлення своїх міжнародних кордонів. У нас є угоди, які підписані, у багатьох випадках вони ратифіковані: і з Білоруссю, і з Молдовою, і з Росією по суходолу. Але важливо завершити цей процес, відтак ми ведемо пошук прийнятного способу вирішення цього питання. Кордон має проходити по лінії, яка існувала ще між УРСР і РРСР у межах Радянського Союзу. З російської сторони дещо інший підхід: вони вважають, що по морським внутрішнім водам ніякі кордони не проводились. Однак існують карти Генштабу Збройних сил СРСР, де чітко видна ця лінія. Ми маємо шукати можливості переконати своїх партнерів у тому, що ми готові надати їм повномасштабні гарантії, що сам по собі кордон не створить перешкод у судноплавстві для російських торгівельних та військових кораблів. І що ми не збираємось допускати в Азовське море кораблі третіх країн. Ця складна розмова інколи переплітається з іншими темами, але ми в першу чергу концентруємося на тому, що є необхідним і для Росії, і для нас — проведення кордону в Керченській протоці і в Азовському морі.

- Чому Україна хоче переглянути газові домовленості?

— В усіх угодах є багато того, що не відповідає балансові інтересів двох сторін. На жаль, попередній уряд, прем’єр-міністр Тимошенко підписала такі угоди, які поставили Україну в надскладне становище, в якому ми ніколи не були під час незалежності. Ми виходимо з цієї проблеми з великими складнощами, але вже вирішили значною мірою найголовніше і невідкладне — ми домоглись отримання знижки протягом наступних десяти років. Але якщо говорити про довгострокову співпрацю, то нам необхідно знайти довгострокові спільні інтереси у транспортуванні максимально великого обсягу газу, саме нашою транспортною системою. Ми переконуємо росіян, що “Південний потік” просто не потрібний, це марнотратство, створення додаткових екологічних проблем, і не тільки екологічних, в басейні Чорного моря.

- Вам вдалося переконати по “Південному потоку” чи поки що ні?

— На жаль, попередній уряд попрацював, щоб створити переконання у тих, хто займається газовою проблематикою в Росії, що розраховувати на нас складно. Тому тепер це вимагає додаткових зусиль і потребує певного часу. Сподіваюсь, ми переконаємо.