Глава “Оператора рынка”: импорт-экспорт электроэнергии из ЕС — это перспектива ближайшего будущего

- Синхронізація енергосистем України та Європи — подія, названа історичною, енергетичним безвізом — відбулася. Тепер на черзі об’єднання ринків. Що треба зробити у цьому напрямку, і які конкретні кроки планує “Оператор ринку”?

—  Наш ринок електроенергії вже якоюсь мірою був об’єднаний з ринком Європи з 2002 року. Тоді це почалося зі створення БуОс (Бурштинського острову), і відповідно, експорт електроенергії існував ще у старій моделі ринку.

З 1 липня 2019 року, коли відбувся запуск нової моделі, сталися певні трансформації: відповідним рішенням регулятора виділили дві різних торгових зони, і одна з них, то й же БуОс, отримала можливість здійснювати купівлю-продаж електроенергії  саме з європейськими країнами через викуп міждержавних перетинів. Торгова зона “ОЕС України” залишилася приєднана до електричних мереж Росії, Білорусі та Молдови.

То ж певне об’єднання ринків в межах чинного законодавства ми вже отримали фактично три роки тому. І саме такий варіант насамперед запрацює в найближчому майбутньому, коли ми отримаємо можливість комерційного перетоку, комерційних взаємовідносин з європейцями. Після синхронізації питання відкриття комерційних перетоків має бути дозволено з технічної точки зору. Над цим працює Міністерство енергетики України.

Резюмуючи,  ми маємо 2,5 роки досвіду, як це робити разом з Європою за нашими правилами нової моделі ринку. І у нас для цього готове нормативне поле.

Коли більшість наших іноземних колег, наприклад, Energy Community, говорять про об’єднання ринків електроенергії, market coupling electricity, вони розуміють під цим поняттям об’єднання цілих ринкових сегментів. Умовно кажучи, для того, щоб наповнити наш ринок “на добу наперед” (РДН), може бути використана електроенергія з-за кордону. Окремого доступу до перетину немає. Купівля або продаж електроенергії в Європі здійснюється через їхнього nominated market operator, і вона надходить на наш РДН. Тобто купівля-продаж здійснюється не винятково в рамках двосторонніх операцій, які потребують окремого доступу до мереж.

Вже наступним етапом market coupling є доступ учасників до інших ринків взагалі без якихось обмежень.

Зараз, щоб отримати доступ до ринку е/е в Україні, треба: по-перше, бути юрособою в Україні, по-друге, отримати ліцензію, по-третє, укласти необхідні договори з оператором системи передачі, з оператором ринку. У Європі діють інші варіанти, коли юрособа з однієї країни має право здійснювати діяльність в іншій країні, навіть не реєструючись там. Тобто отримувати нову ліцензію необов’язково. І робота в цьому напрямку — щоб максимально синхронізувати український ринок з європейським, ведеться.

- Наскільки я розумію, поглиблене об’єднання ринків вимагає відповідно і суттєвих змін у законодавство, у той же Податковий кодекс. Вони вже опрацьовуються?

— Звісно, роботу над змінами ми ведемо. Потрібні зміни в Податковий кодекс, в закони про ринок е/е, в положення щодо ліцензування роботи суб’єктів, які є іноземними компаніями. Насамперед, ми маємо звертати увагу на податкове законодавство, розібратися з ПДВ, яке у нас нараховується окремо кожним учасником ринку, розібратися з акцизом.

Якщо говорити про об’єднання спотових ринків, дійсно існує проблема з ПДВ, і ця проблема поза межами сфери впливу енергетиків, вона в податковій площині. Щоб провести такі зміни, потрібно буде докласти немало зусиль.

Ми вже зараз можемо діяти за європейськими аналогами, де переведення всього ПДВ зміщено на рівень електропостачальника. Ми готуємо свій скромний законопроект, опрацьовуємо його з Міністерством енергетики. Але якщо нам вдасться його провести, то проблема з ПДВ на оптовій частині ринку пропаде. Якщо ПДВ будуть платити споживачі, потреби вирішувати ці проблеми для імпорту-експорту вже не буде.

Насправді проблема ПДВ проявила себе зараз максимально, і незалежно від того, об’єднуємо ми ринки чи ні, нам варто було б щось зробити із цим питанням. Збори ПДВ в галузі мінімальні, величезна кількість нереєстрацій податкових накладних, через що будуть страждати насамперед центральні контрагенти, такі як “Оператор ринку”.

Питання з приводу повного споріднення ринків ми мали б вирішувати весь 2023 рік, за який і мала відбуватися ця синхронізація, щоб підійти до експортно-імпортних операцій уже у 2024 році. Тепер ситуація кардинально змінилася, і треба її розвивати. Перший варіант — працювати через доступи до перетинів — у нас уже фактично є, і НЕК “Укренерго” рано чи пізно зробить так, щоб усі комерційні перетоки відбулися. Треба тільки час і певні технічні заходи.

Якщо говорити про другий і третій варіанти, гадаю, їх варто запускати одночасно. Ми маємо одночасно говорити, по-перше, про спрощення доступу до ринку е/е для європейських учасників і, по-друге, про зміну системи оподаткування для того, аби ми могли простіше об’єднати наші РДН з Європою. Це можна зробити одним кроком. Зараз саме час такого кроку, прийняття необхідного законопроєкту буде здійснено максимально швидко. Також варто прокомунікувати це з європейськими колегами, щоб вони підказали необхідний варіант.

- Але як військові дії можуть вплинути на наші наміри об’єднати ринки?

— Війна чи не війна — це жодним чином не має впливати на наші бажання працювати і робити щось, що може покращити роботу і нашої системи, і ринку. Це теж захист держави. Думаю, що це перспектива найближчих декількох місяців, коли будуть вирішені технічні аспекти і ми зможемо бути готовими робити імпорт-експорт.

Ми маємо говорити, що український ринок, на якому зараз профіцит, може мати можливість експортувати е/е. В Європі є можливість платити за електричну енергію на відміну від України, де зараз складна ситуація з оплатою. Якщо експорт відбуватиметься, можна оперативно отримати гроші за е/е і в обсязі більшому, ніж в Україні.

- Які сигнали від Європи щодо об’єднання ринків? Ви бачите їхню зацікавленість у цьому?

— Якщо говорити про колишнє об’єднання чотирьох ринків — це Словаччина, Угорщина Румунія і Чехія, то розмови з ними ведуться щодо цього процесу дуже давно.

Цей процес значно спростить роботу для їхніх учасників ринку. Вони отримають додатковий сегмент, де зможуть у рамках спотового механізму відкориговувати свої позиції. Проте раніше це питання не стояло так гостро, бо не було такої потреби. 450 МВт фактичного перетину в БуОс, доволі замкнутий ринок постачання не стимулював до об’єднання.

І варто розуміти, що ті моменти, які в Європі вже застосовуються, у нас лише починають на практиці обговорюватися. Якщо ж учасники ринку якийсь механізм не сприймають, то він і не працюватиме.

З самого початку вся увага у нас була прикута до РДН, тоді з 2020 року всі почали говорити, що потрібні двосторонні договори, і всі почали дивитися на індекс УЕБ. З 2021 року і до останнього часу РДД (ринок двосторонніх договорів — ІФ) продовжував розвиватися, але вже почалися розмови про кліринг, який закриває зобов’язання, дозволяє зараховувати зустрічні вимоги і навіть не зустрічні. Зараз же наступає момент, коли ми починаємо говорити про міжнародні відносини, відбулося об’єднання систем. І тепер ми говоримо, що рано чи пізно будемо обмінюватися електроенергією: Європі буде потрібна українська електроенергія, а нам їхня.

- Як сприйняли синхронізацію наші учасники ринку, вони уже якимось чином налаштовуються на роботу в умовах об’єднаного ринку?

— Ринок е/е — це гроші. І коли ми говоримо про ринок, ми маємо говорити про гроші, про гривні, які приходять або відходять за ці кіловати. Відповідно до тих пір, поки цей експорт або імпорт не впливає на ринкові позиції його учасників, на гроші в ринку, це мало кому цікаво в житті. Проте, якщо говорити про експертне коло, тут велике піднесення від розуміння того, що це відбулося. Навіть звучала пропозиція, щоб 16 березня було новим днем енергетика. Це факт, який реально впливає на роботу всієї галузі. Він поки що не впливає на економічну частину, не додає грошей учасникам ринку, але синхронізація була, є і буде надзвичайно важливим і неймовірним здобуттям для всієї галузі.

Згадайте, скільки уваги приділялося імпорту е/е з Росії та Білорусі. Різні аргументи за і проти, різні позиції. А то всього-навсього маленький шматочок галузі. Тут же ми говоримо про потенційні можливості торгівлі з цілою Європою. В якій ринок працює, все відбувається відкрито, на відміну від Росії і Білорусі. Це вагомо для всього ринку, знімає багато питань, відповідальності за формування цін на ньому.

- Що з отриманням “Оператором ринку” ліцензії на біржову діяльність? Здається, планували отримати вже до кінця 2021 року.

— З грудня минулого року “Оператор ринку” став повноцінним акціонерним товариством, і винятково з цього моменту він отримав можливість виходити до НКЦБФР щодо затвердження документів, необхідних для отримання ліцензії товарної біржі. І тут ми говоримо про певний тривалий процес. У комісії великі вимоги, вони передбачають, зокрема, наявність наглядової ради, якої ще немає, затвердження певних документів. Ми над цим теж працюємо, але зараз важко сказати щось конкретне, це не головний пріоритет на цей момент.

- Ринок електроенергії  в умовах війни. Яка головна проблема на вашому сегменті?

— Військовий стан призводить до неоплат, які так чи інакше впливають на весь ринок. Споживачі дещо припинили оплачувати електроенергію в певний момент, але, наскільки мені відомо, зараз ця ситуація виправляється, бо побутові споживачі зазвичай є найвідповідальнішими платниками. По решті споживачів, особливо великих промислових підприємствах, які сплачували великі обсяги, забезпечували суттєві надходження в систему, ситуація набагато гірша. Більшість з них припинила свою роботу, відповідно споживання і оплату за е/е.

До цього додалася незрозумілість щодо порядку роботи всіх виробників в цілому і це призвело до того, що рівень оплати по системі значно зменшився. Якщо говорити конкретно про “Оператора ринку”, то наша робота прогнозованіша, торгувати електроенергією приходять багато учасників, в тому числі тих, хто на лінії фронту.

На жаль, більшість учасників з боку генерації, обирають РДН не як механізм кореляції, як це має бути відповідно до моделі ринку, а як механізм, в якому вони можуть отримати реальні гроші. Бо торги на РДН передбачають стовідсоткову оплату — щоб купити там е/е, потрібно за неї заплатити.

Також, на РДД компанії значно зменшили свої обсяги, бо левова їхня частка були великі та й малі промислові об’єкти. Багато е/е зараз споживається без купівлі її на ринку. Ресурс споживають, але ніде не купують. Це все стає небалансом.

- Наскільки упав РДН, наскільки змістилися частки РДН/РДД? І перевищення пропозиції над попитом у 5,5 разів, про яке ви нещодавно повідомляли, це своєрідний рекорд?

— По частці важко відповісти. А РДН впав по суті втричі — із добових 100 тис. МВт-год залишилося 38,4 тис.

Що стосується такого суттєвого перевищення пропозиції над попитом, яке ми зараз спостерігаємо, то можливо, це й не рекорд, але раніше причини такої ситуації були інші.

Тоді це був просто профіцит е/е, а зараз зумовлено тим, що стає менше учасників ринку, які мають гроші, аби платити, їх менше приходить на торгові сегменти.

Наприклад, хіба реально тому ж “Херсоненергозбут” купувати? Там все окуповано, знімати показники не дозволяють, прогнозувати роботу та в  цілому її вести неможливо. Те ж і з Донецькою областю, Київською, самим Києвом, Черніговом, Сумами, Харковом. Великі території, де було багато суб’єктів зі значним споживанням, зараз практично не мають можливості вести торгову діяльність. Так, цей ринок функціонує, робота все одно йде, він буде працювати і далі, але все це несе в собі дійсно негативні зрушення, які зараз і НКРЕКП, і Міненерго намагаються врегулювати.