Генпрокурор Андрій Костін: “Візит Путіна в Монголію показав, що системою міжнародного права можна нехтувати”

 Таку думку висловив генеральний прокурор Андрій Костін під час дискусійної панелі “Римський статут і перезапуск міжнародного правосуддя” в рамках спільного проєкту LB.ua та EFI Group “Нова країна”. На його думку, саме Україна, зі своїм унікальним досвідом, може стати впроваджувачкою нових дієвих механізмів притягнення до відповідальності на міжнародному рівні країн, що вчиняють акт агресії, передовсім Росії.

Наводимо основні тези генпрокурора з цієї дискусії.Римський статут дає Україні баланс між правами й обов’язками

“Сама можливість ведення агресивної війни в Європі у 21 столітті продемонструвала, що міжнародний правопорядок потребує змін і нових механізмів. Міжнародний кримінальний суд, наприклад, не може наразі судити безпосередніх винуватців (так звану трійку керманичів російського режиму: президента, прем'єр-міністра й міністра закордонних справ) першого та найголовнішого міжнародного злочину — злочину агресії. У нашій ситуації він позбавлений такої можливості”, — зазначив генпрокурор. І, безумовно, такими прогалинами в міжнародному праві користується Володимир Путін, здійснюючи візит до Монголії: вона ратифікант Римського статуту, але очільника Кремля там не заарештували.

“Монголію Путін обрав не випадково”

“Безумовно, візит Путіна до Монголії завдав удару по всій системі міжнародного кримінального права, але це просто удар. Не робімо з цього трагедії. Я впевнений, наслідки цього відчуватиме і Монголія, тому що світова спільнота не залишить такий вчинок країни без уваги. Фактично Монголія поставила під загрозу свою міжнародну суб'єктність. А Путін використав цілу країну як інструмент цієї геополітичної гри. Але не забуваймо, що ратифікантів Римського статуту — 125 країн. Серед них є й такі, з якими ніхто нічого не зможе зробити, якщо Путін захоче туди поїхати. Наприклад, Нігер”, — зауважив генпрокурор.

На думку Андрія Костіна, Монголію Путін обрав не випадково — це слабка країна з низьким рівнем демократії. Перед самітом G20 у Бразилії ця ситуація непокоїть, зауважує генпрокурор, та він не вважає, що члени Великої двадцятки допустять появу там російського диктатора.

“Не опускаймо рук, тому що і Міжнародний кримінальний суд буде реагувати на це. Не так швидко, як нам би цього хотілося, але реакція, безумовно, буде. …Я не думаю, що цей випадок повністю підриває довіру до механізму, але це говорить про те, що наша система міжнародного права під постійною загрозою — Путін практично показав, що можна нехтувати системою міжнародного права і, навіть відчуваючи ті комплексні наслідки, які Росія зараз має, все ж таки продовжувати ведення агресивної війни.

Я не думаю, що ці випадки означають, що ми маємо відкинути всі напрацювання людства за лінією міжнародного права з часів Другої світової війни. Це означає, що ми маємо стати повноцінною частиною цієї системи й удома ініціювати необхідні зміни. Україна вже стала каталізатором багатьох змін”, — заявив генпрокурор.

Кроки України на національному й міжнародному рівнях

Створення спецтрибуналу щодо злочину агресії

На початку повномасштабного вторгнення наші партнери не розглядали серйозно ідеї створити міжнародний трибунал щодо злочину агресії, зауважив генпрокурор. А сьогодні над цим працює міжнародна координаційна група з більш як 40 країн.

“Україна є першою країною з часів Другої світової війни, яка на міжнародному рівні порушила питання про створення міжнародного трибуналу щодо злочину агресії. Усі попередні міжнародні судові механізми займалися іншими видами міжнародних злочинів. Але злочин агресії — як основний, як головний, як перший — є причиною вчинення всіх інших воєнних злочинів. Тому відсутність механізму покарання за злочин агресії фактично дає можливість таким, як Путін, розпочинати агресивні війни, які призводять до трагедій мирного населення”, — заявив Костін.

Він нагадав, що на базі Євроюсту заснували Міжнародний центр з переслідування за злочин агресії, у якому працюють 16 прокурорів з шести країн, зокрема зі Сполучених Штатів Америки. Ці прокурори не тільки збирають докази, вони фактично “будують майбутні справи” для трибуналу, підкреслив генпрокурор.

Також Костін відзначив, що сформували групу прокурорів — вона працює в Гаазі.

“Це паралельний процес. Елемент нової української дипломатії, яка була започаткована з 24 лютого. Це не мої слова, це те, що я чую від наших партнерів.

Наприклад, якщо є певна ситуація, яка складається зі стадій: переговори щодо створення трибуналу, погодження статуту трибуналу, обрання прокурора, обрання суду й після цього початок розслідування. Та втрачаємо дуже багато часу. Що ми намагаємося зробити? Там, де є дві-три стадії, ми намагаємось, поки йде перша стадія, починати другу, а іноді навіть і третю, щоб не гаяти час.

Безумовно, ця робота є такою компліментарною для майбутнього трибуналу, а ще це дуже важливий політичний чинник. Коли Європейський Союз через Європейську комісію почав фінансувати цю роботу, це означало, що є політична воля, є політичне розуміння, що трибунал буде створений, тому що ніхто не вкладався б просто так”, — сказав генпрокурор.

Робота з МКС — шість ордерів на арешт

“Знаєте, кажуть, що жорна правосуддя обертаються повільно. Та завдяки нашій співпраці з Міжнародним кримінальним судом та іншими партнерами вони починають обертатися все швидше”, — заявив Костін і нагадав про шість ордерів на арешт топпосадовців і військової верхівки РФ.

“Шість ордерів на арешт. Перші два ордери — за примусову депортацію дітей. Перший ордер — щодо президента країни, яка є постійним членом Ради Безпеки ООН. П'ять місяців роботи наших прокурорів, слідчих і команди МКС, щоб підготувати цю справу до того рівня, аби МКС видав ордер на арешт. Це безпрецедентна швидкість роботи. Тобто ми змінюємо в тому числі підходи МКС до власної ролі в системі. Чому так відбувається? Тому що це стовідсоткова кооперація з Міжнародним кримінальним судом.

Це визнає і Карім Хан (головний прокурор Міжнародного кримінального суду, який 1 березня 2022 року оголосив про початок розслідування щодо скоєних Росією воєнних злочинів і злочинів проти людства в Україні. — Ред.) на багатьох заходах. Я не пам'ятаю жодної країни, яка б на такому системному рівні співпрацювала з Міжнародним кримінальним судом”, — зауважив Костін.

Також він зазначив, що очільник МКС Карім Хан має спільне з українськими органами бачення deliver justice in time, тобто відновлення правосуддя, справедливості вчасно — постраждалі не мають чекати десятиріччями, коли щось відбудеться, розслідувати все треба вже, якомога швидше.

Залучення країн до розслідування воєнних злочинів

Україна активно залучає іноземних партнерів до розслідування воєнних злочинів. За словами Андрія Костіна, сьогодні ми взаємодіємо вже з більш як 27 країнами світу, які або розпочали власні розслідування, або збирають докази вчинення росіянами злочинів.

“Це дуже кропітка, дуже складна робота. Десь ми пушимо наших партнерів, щоб вони розслідували справи, деякі з них будуть передавати в іноземні юрисдикції. Я хочу, щоб ця мережа всеосяжної відповідальності мала також географічний вимір, щоб вони (росіяни. — Ред.) розуміли, що і там їх будуть переслідувати”, — наголосив генпрокурор.

Він анонсував початок розслідування воєнних злочинів у першій країні Глобального півдня, назвавши це “потужним сигналом для Росії”.

“Згадаймо Сполучені Штати Америки. Уперше у своїй історії вони пред’явили обвинувачення чотирьом потенційним воєнним злочинцям за тортури й нелюдське поводження з громадянином Сполучених Штатів. Цивільним, який опинився на Херсонщині під час повномасштабного вторгнення. Це велика робота. Так, це один кейс, один постраждалий. Але це дуже важливий результат. Американці цього ніколи не робили. І це результат нашої співпраці”, — відзначив Андрій Костін.

Він навів ще один приклад: “Досягнення нашої спільної слідчої групи, яка складається із семи країн під егідою Євроюсту, — три потенційних злочинці, яким пред’явлене обвинувачення за вбивство в Маріуполі відомого режисера з Литви. І це не просто підозра, пред’явлена заочно. Вона теж заочна, але пред’явлена за результатами спільної слідчої групи семи країн без доступу до місця події. Ідентифікувати тих, хто, ймовірно, вбив громадянина Литви, — це також дуже нове для міжнародного правосуддя.

Тому наша робота має системний характер. Ми використовуємо абсолютно всі інструменти, які існують. …Україна активно пропонує, що можна зробити для того, щоб було відчуття, що право існує. На національному рівні, двосторонньому, багатосторонньому, використовуючи міжнародні інструменти і пропонуючи нові”, — підкреслив очільник ОГП.

Він також нагадав, що всі елементи притягнення Росії до відповідальності включили до пункту 7 формули миру. І 75 країн вже доєдналися до реалізації цього пункту. 

Арешт і конфіскація закордонних активів

Як зазначив Андрій Костін, сьогодні багато державних органів, у тому числі правоохоронні, переорієнтували роботу, щоб розслідувати справи на кшталт арешту яхти Медведчука саме з погляду економічної злочинності.

“Це дає Україні більше можливості не тільки арештовувати майно тих, хто допомагає країні-агресору, але також домагатися конфіскації цього майна й використання цих конфіскованих коштів в українському бюджеті на допомогу Збройним силам, на допомогу у відбитті злочинної агресії Російської Федерації.

…Усі державні органи в цій ситуації мають працювати спільно, мають підтримувати позицію один одного. Саме в такий спосіб ми зможемо дійти до результату. Тому що те, що ми робимо, абсолютно нове не тільки для України, а й для країн, які з цим стикаються”, — сказав генпрокурор.

Зміна традицій, філософії та мислення правоохоронців

99+ відсотків воєнних злочинів, учинених росіянами, буде розслідувати національна правоохоронна система, заявив генеральний прокурор. Уже 676 російських воєнних злочинців ідентифікували як підозрюваних, 128 засудили в українських судах.

“І це також Україна першою робить у світі. Під час гарячої фази війни ми не тільки документуємо, ми розслідуємо, передаємо в суди і засуджуємо. Це дуже важливо”, — наголосив Андрій Костін.

Водночас, визнав він, величезна кількість потерпілих в Україні змусила змінити орієнтир у роботі правоохоронців.

“Традиція української правоохоронної системи мала репресивний набір. Головна мета — знайти правопорушника, довести його вину, отримати вирок, відправити в місця позбавлення волі. У той час як інтереси потерпілого в багатьох випадках були десь осторонь. Ситуація, в якій ми опинилися — сотні тисяч потерпілих, робота з ними призвела до висновку, що нам треба повністю переорієнтувати центр наших зусиль. Тому що ми працюємо як правоохоронна система в інтересах потерпілих. Це складний процес зміни не тільки традицій, але й філософії та мислення багатьох правоохоронців. Ми на цьому шляху спільно з громадянським суспільством”, — відзначив генпрокурор.

Правоохоронці, за його словами, заочним розглядом справ намагаються підтримати віру потерпілих у справедливість.

“Іноді мене питають наші партнери: навіщо ви передаєте справи в режимі in absentia (кримінальну справу слухають у суді за відсутності підсудного, результатом стає заочне рішення суду, оформлене відповідним актом. — Ред.)? Ви можете дочекатися. Але ми не можемо й не будемо чекати, якщо ідентифікували правопорушників і потерпілі знають — це саме ті люди, які щодо них вчиняли злочин.

Ми не можемо чекати. Чому? Тому що навіть вирок суду в режимі in absentia — це дуже великий результат для багатьох постраждалих. Я знаю, що багато наших неурядових організацій спостерігають за цими судовими процесами. Вони спілкуються з нашими потерпілими, з нашими прокурорами-слідчими. Саме тому ми і намагаємося вже зараз передавати справи в суди й отримувати вироки. Це є тією підтримкою, навіть моральною, для багатьох людей. Це відновлення справедливості й гідності”, — вважає Андрій Костін.

Підтримка потерпілих і свідків

Ратифікація Римського статуту дає поштовх привести наше законодавство й підходи до розслідування воєнних злочинів, а також підтримку постраждалих до передових міжнародних практик, розповів генеральний прокурор.

Минулого року створили Координаційний центр підтримки потерпілих і свідків. Цього року планують відкрити такі координаційні центри при обласних прокуратурах ще в 10 регіонах.

“Ми навчаємо людей для того, щоб вони були такими місточками між постраждалими та системою правосуддя. Безумовно, для кожного постраждалого його справа є найважливішою в житті. Але безумовно і те, що слідчі, прокурори, маючи сотні таких проваджень, не можуть приділити увагу кожному й кожній. Тому ми розробили такий інструмент — спеціально навчені люди, щоб працювати з потерпілими, з їхніми інтересами, потребами. У тому числі пропонуючи їм комплексний підхід — не тільки допомогу у встановленні справедливості, тобто правову, але й, маючи постійні зв'язки з іншими державними інституціями й інститутами громадянського суспільства, допомогу психологічну, медичну, фінансову й будь-яку іншу.

Тому що головне для людини, яка постраждала, — відновити своє життя, свою гідність, можливість усе ж таки відчувати щастя. Як би це не складно було. Ми маємо повернути наших людей до життя, навіть у цей час дати їм відчувати радість”, — сказав Костін.

За його словами, коли створювали такий координаційний центр, запустили пілотний проєкт на базі спецпідрозділу, який розслідує злочини сексуального насильства, пов'язаного з конфліктом, де повністю змінили підходи до роботи з постраждалими.

“Коли в нас з'явилися постраждалі від сексуального насильства, зґвалтувань, які готові були вийти в публічну площину й розповісти свої історії, це, знаєте, мужність, але це також допомога іншим, хто ще не може себе змінити для того, щоб розказати свої історії, щоб їх можна було зафіксувати і знайти тих злочинців, які вчинили цей один з найогидніших злочинів щодо людини, людської гідності. Ба більше. У нас є постраждалі від злочинів сексуального насильства, які зараз допомагають іншим постраждалим. Тобто не просто готові вийти в публічну площину, а працюють з іншими постраждалими. І це той елемент довіри, якого жодна державна система не зможе досягти, коли постраждалі допомагають постраждалим. Тому всі ці елементи, до яких Україна доєднується поступово, щоб ми стали справжньою частиною світового правосуддя, вони всі важливі й спрямовані на те, щоб захистити наших людей”, — зауважив Костін.

“Перемоги на полі бою й перемоги в судах — рівнозначні елементи повної перемоги”

“Зараз Україна намагається перемогти не тільки на полі бою, але й у судах — національних, міжнародних. Це абсолютно рівнозначні елементи нашої повної перемоги”, — підкреслює генеральний прокурор.

Він закликав не знецінювати маленькі перемоги, бо з них складатиметься перемога велика.

“Кожен ордер на арешт. Рішення про створення реєстру. Конфіскація активу, якщо ми знайшли новий актив якогось там росіянина чи олігарха. Кожна людина, якій допоміг Офіс омбудсмана. Кожен виступ і кожна стаття пані Олександри (Матвійчук, правозахисниці. — Ред.). Кожна експертна позиція і думка, яка допомагає нам прийняти нові закони, наблизитися до найкращих стандартів правосуддя. Кожна перемога нашого бізнесу. Кожна наша перемога на полі бою. Кожен вирок суду, який справедливо притягує до відповідальності топкорупціонера або злочинця, який торгує наркотиками, нелегально продає зброю, краде кошти в місцевих бюджетах, бере відкат за державний контракт, який стосується оборони чи будь-чого. Кожну нашу перемогу ми маємо цінувати. Тому що наша велика перемога складається з маленьких.

Кожен з нас на своєму місці щодня щось робить для цієї перемоги. Питання в тому, щоб ми обмінювалися цими перемогами, цінували перемогу кожного, не забували їх. Вони не мають зникати за принципом тетрису, коли ця успішна ланка зникає, а нам залишаються тільки проблеми. Проблеми є і будуть. Але ми зможемо перемогти, тільки якщо будемо цінувати перемоги кожного.

Ми робитимемо висновки з наших помилок, тому що не буває роботи, не буває війни без помилок, не буває війни без поразок. Але ми маємо йти вперед і цінувати все, чого досягаємо. Тому що кожна перемога — це маленька цеглинка в нашу перемогу велику”, — резюмував генеральний прокурор.

Валентина МЕРЕЩУК, випускова редакторка