Він виступає за запровадження так званого “економічного бронювання”.
За його словами, після початку великої війни через мобілізацію та виїзд з України українські компанії втратили від 10% до 20% працівників, і в майбутньому кадрова ситуація стане ще гіршою.
“Дедалі більше підприємств закриватимуться просто тому, що не матимуть достатньо ресурсів для продовження роботи”, — вважає Наталуха.
Перехід такої кількості чоловіків на нелегальне становище провокує ТЦК націлитися на працівників промислових компаній, які працюють офіційно. А це, своєю чергою, загрожує Україні серйозною економічною кризою, розповів нардеп виданню.
На його думку, до кінця вересня ситуація може досягти критичної точки.
“Ви можете мобілізувати один мільйон людей, але якщо у вас немає ресурсів, щоб їх озброїти, то в цьому немає сенсу. Армія буде беззахисною, якщо економіка впаде”, — наголошує Наталуха.
Як приклад FT наводить виробника безшовних труб і залізничної продукції “Інтерпайп”, визнаного стратегічним у металургійній галузі. На підприємстві від військової служби звільнили половину працівників.
Однак, як стверджує директор з персоналу “Інтерпайп” Віталій Пахомов, нині завод працює “на межі” через кадровий дефіцит, який на деяких ділянках виробництва сягає 25%.
Робітників, за його словами, забирають просто з автобусів дорогою на роботу, а біля воріт заводу були помічені автобуси ТЦК.
“Кожен начальник цеху, супервайзер та директор заводу — як шахісти. Приходять на роботу і виявляють, що на дошці не вистачає нової фігури. Що робити?” — запитує Пахомов.
Він додає: “Якщо мобілізація посилиться, нам неминуче доведеться скоротити обсяги, що призведе до зниження податків, які ми платимо”.
Раніше Пахомов закликав запровадити для металургів стовідсоткове бронювання.
Чи врятує економічне бронювання
У червні до Верховної Ради внесли законопроєкт про “економічне бронювання” від мобілізації. Згідно з документом, компанія може сплачувати підвищений військовий збір у 20 тисяч гривень на місяць за конкретного працівника і цим звільняти його від призову.
Якщо цей законопроєкт ухвалять, від військової служби звільнять майже 900 тисяч людей, а на потреби армії вдасться зібрати близько 20 млрд гривень, зазначає Наталуха.
“Це гроші, які не залежать від того, в якому настрої прокинеться Віктор Орбан або хто стане наступним президентом США”, — пояснює депутат, маючи на увазі неодноразові блокування європейської допомоги Україні з боку прем'єр-міністра Угорщини, а також обіцянки Дональда Трампа за добу “зупинити” війну в Україні.
Ще один зареєстрований у Верховній Раді законопроєкт пропонує надавати броню працівникам, які заробляють понад 36,5 тисяч гривень на місяць.
За даними Держстату України, у 2023 році середня зарплата в країні становила 17,4 тисячі гривень.
Однак така пропозиція викликає багато суперечок і критики на тлі дефіциту солдатів на фронті.
Багато хто стверджує, що система призову, заснована на фінансових ресурсах, чи то компанії, чи окремої особи, є несправедливою.
“Логіка не працює. У нас недостатньо людей, які хочуть йти на війну... і тоді ми [скорочуємо] їхню кількість ще [більше]”, — каже Масі Найєм, відомий юрист, який втратив око на фронті.
“Якщо у вас є гроші, вас можуть звільнити. Це неправильно, — додає Найєм. — Де справедливість? Навіщо мені було втрачати око, якщо хтось може просто заплатити і не піти?”
Павло Дергачов, власник нічного клубу у Києві, каже, що побоюється впливу економічних пільг на соціальну структуру країни.
“Це якась VIP-нісенітниця. Вона створює кастову систему”, — пояснює він, стоячи у черзі до ЦНАПу, щоб оновити свої дані у військовій базі даних.
Автор фото Getty Images
Однак багато керівників бізнесу стверджують, що система призову вже несправедлива через широко поширену корупцію, і, як стверджує Наталуха, українці витрачають від 700 млн до 2 млрд гривень на рік на купівлю документів про звільнення від призову.
З ним погоджується Ганна Дерев'янко, виконавча директорка Європейської бізнес-асоціації.
“Ми повертаємося до вихідної точки: бідні йдуть служити, а ті, хто мають кошти, — ні”, — каже вона. Мало того, додала Дерев'янко, кошти “надходять не до державного бюджету, а безпосередньо до кишень корумпованих чиновників”.
“Потрібно пояснювати людям, що в умовах війни та економічної кризи не можна не ухвалювати важкі, непопулярні рішення”, — вважає Олег Гороховський, співзасновник і генеральний директор Monobank, який бере на роботу велику кількість ІТ-фахівців та прагне звільнити їх від призову.
Гороховський зазначив, що в умовах війни на виснаження, де ресурси РФ перевершують українські, “йдеться не про справедливість, а про ефективність”.
“Висококваліфікований програміст у банку чи онлайн-маркетплейсі буде кориснішим у тилу України, ніж на передовій”, — переконаний бізнесмен.
Нардеп Наталуха додає, “не можна виграти війну лише справедливістю. Війна несправедлива сама по собі”.
Что скажете, Аноним?
[19:13 22 ноября]
21:10 22 ноября
18:30 22 ноября
18:20 22 ноября
18:10 22 ноября
17:20 22 ноября
[16:20 05 ноября]
[18:40 27 октября]
[18:45 27 сентября]
(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины
При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены
Сделано в miavia estudia.