Енергетичне співтовариство: “Газовий хаб в Україні буде створено, але не так швидко”

“Нафтогаз” втратить монополію на ринку.

Фіксовані ціни на газ для населення та підприємств підуть у минуле (як очікується, назавжди).

Навіть зв'язок “Нафтогазу” з компаніями-”доньками” (тим самим “Укртрансгазом”) має бути розірваний протягом трохи більше ніж одного року.

Це — тектонічні зміни на ринку.

І — мабуть, унікальна ситуація для України — закон виходить в сесійну залу без лобістських правок. Точніше, спроби внести зміни до проекту були, але комітет не підтримав жодну з таких поправок, кажуть в Європейському енергетичному співтоваристві.

Про цей закон, про очікувані зміни “Європейська правда” поспілкувалася з Кароліною Чегір, відповідальною за газові питання у Енергетичному співтоваристві.

— Чи задоволені ви тим, як Україна виконує зобов’язання перед Енергетичним співтовариством?

— В останні півроку дійсно є прогрес. Ми досі не можемо говорити про повне виконання (зобов’язань), але робота йде. Я би сказала, що у Києва з’явилося прагнення до того, щоби виконати свої зобов’язання в рамках Енергетичного співтовариства.

 — В парламенті на розгляді перебуває закон про ринок газу. Він відповідає вашим очікуванням?

— Як ви знаєте, парламентський процес — динамічний, і я не візьмуся прогнозувати, яким буде текст після затвердження.

Досвід інших країн дає мені підстави бути обережною.

Парламенти додають свої правки у законодавство (з імплементації Третього енергопакету), і це нормально. Але іноді згодом з’ясовується, що ці  правки не відповідають aquis (спільному європейському законодавству). Тому говорити про відповідність українського закону ми зможемо лише після перевірки остаточного тексту.

На даний момент — так, проект добрий, він відбиває вимоги Третього енергопакету.

Більше того, ми брали участь у його розробці на різних етапах, навіть під час обговорення правок у ВР.

Директор Енергоспівтовариства Янез Копач був у Києві, на засіданні парламентського комітету, і переконався, що комітетом було підтримано лише ті поправки, які відповідають вимогам Співтовариства.

Хоча було достатньо таких поправок, що пропонували суттєво відійти від  ринкових принципів, від зобов’язань України, але всі вони були відхилені.

— Що змінить в Україні Третій енергопакет? У нас буде більше постачальників газу?

— Так, відкритий ринок, з вільним доступом постачальників — це одна зі складових домовленості, але не єдина. Одна з головних — це розділення компаній з постачання, транспортування та видобутку газу.

Якщо виходити з того, що закон буде ухвалено в квітні, то 1 жовтня цього року він набере чинності. А це означатиме, що до 1 червня 2016 року оператор газотранспортної системи має бути цілковито відділений від компанії-постачальника, тобто від “Нафтогазу”.

— Юридично “Укртрансгаз” і нині відділений від “Нафтогазу”, але пов’язаний із ним через схему власності. Що має змінитися?

— В цьому і полягає відмінність Другого енергопакету, який наразі діє в Україні, і Третього, який має бути впроваджений. Нинішній зв’язок “материнська-дочірня компанія” після ухвалення закону стане неможливим.

Третій енергопакет та новий закон про ринок газу вимагають або повного розділення власності постачальника та транзитера, або ж, теоретично, лишається можливість збереження схеми власності, але тоді має діяти велика кількість обмежень і критеріїв щодо управління (дочірньою компанією), які забезпечували б незалежність.

Яка схема буде обрана — має вирішити уряд.

Але до 1 червня розділення має остаточно відбутися, і також має бути підтверджена відповідність вимогам європейського законодавства.

Енергетичне  співтовариство повинно буде надати свою оцінку того, чи відповідає обрана схема Третьому енергопакету.

— Чи варто нам очікувати на приватизацію “Укртрансгазу”, чи то “Нафтогазу”?

— Можливо, але цього не вимагається. Державна власність також лишається доступною опцією.

Для нас головне — розділення компаній, різні власники.

Тож якщо обидві компанії лишаться у державній власності, то, до прикладу, одна компанія може бути у власності Фонду держмайна, а власником іншої буде якесь міністерство. В європейських країнах також поширена схема, коли власником однієї компанії (приміром, компанії-транзитера) є міністерство фінансів, а іншої (постачальника) — міністерство енергетики.

Водночас приватизація також є можливою. Але ми не маємо права рекомендувати Україні ту чи іншу схему, ми лише перевіряємо її відповідність  законодавству ЄС.

— Яку вигоду дасть Україні виконання ваших вимог?

— Якщо буде впроваджено всі вимоги Третього енергопакету, а ціна газу в Україні буде ринковою, до вас прийде також європейський постачальник (окрім “Нафтогазу”). А це — вигода для споживача (завдяки вищому рівню конкуренції), а також нові можливості для газового бізнесу України.

Адже у вас є потужні підземні газосховища, і ці сховища зможуть використовувати також європейські компанії та споживачі.

А використання сховищ — це так само бізнес, це — джерело доходу.

— Це пов’язано з ідеєю створення європейського газового хабу?

— Така ідея дійсно є, і колись хаб буде створено, але — не так швидко.

Для цього потрібна значна законодавча робота, організаційна, мають бути правила доступу до інфраструктури, і лише після того цей хаб розпочне функціонування. Адже Україна, без сумніву, має потенціал для цього — через своє географічне розташування на транзитних шляхах; через те, що у вас є такі значні потужності для зберігання газу, а також завдяки тому, що Україна сама по собі є значним газовим ринком.

Ціна виросте через вашу угоду з МВФ, а не лише через вимоги енергетичної спільноти.

Як ви знаєте, до середини 2017 року буде підвищення ціни для споживачів у три стадії. Водночас в законі дійсно закладені принципи ринкового регулювання газового ринку. Це означає, що більше не буде ціни, встановленої регулятором (нині ціна на газ визначається рішенням НКРЕКП).

А повноваженням регулятора лишається визначення тарифів на доступ та використання інфраструктури.

Так, законом (попри головний принцип відкритості ринку та дерегуляції ціни) передбачено певні окремі випадки і окремі умови, коли ціну газу може бути встановлено урядом. Але йдеться про тимчасове і виняткове рішення. Отже, уряд може встановити ті ж дедлайни та етапи зближення регульованої ціни з ринковою, які є згідно з вашою угодою з МВФ.

— Що буде, якщо Україна ухвалить закон, який не відповідає вашим вимогам, або ж не розділить компанії потрібним чином до встановленого дедлайна?

— Ми спитаємо Україну про причини і, якщо пояснення не буде задовільним, винесемо проблему на Міністерську раду Співтовариства, що складається з міністрів енергетики всіх країн-членів. Вони вирішуватимуть, що робити.

Але скажу чесно — я не маю сумніву, що Україна виконає все у встановлені терміни.

Ми уважно спостерігали за тим, як ви писали проект закону, як він проходив підготовку до ухвалення, і можу визнати, що дії були дуже швидкими. І для мене це — ознака прагнення зробити ці реформи.

Крім того, хоч ми і не можемо штрафувати країни за недотримання зобов’язань, наш висновок (про виконання Україною зобов’язань) є вагомим. Адже деякі інвестори та фінансові донори беруть до уваги нашу думку і рівень виконання Україною цих реформ.

— Чи очікуються зміни в інших енергетичних ринках, крім газового, через впровадження в Україні Третього енергопакету? Зокрема, в електроенергетиці.

— У сфері електроенергетики ключові вимоги енергопакету такі самі: розділення компаній з транспортування, постачання та генерації, а також посилення повноважень регулятора ринку.

Сергій СИДОРЕНКО