Експерт: Гривні не загрожує те, що білоруському рублю

Отримати гроші і від МВФ, і від Росії Мінську буде досить важко, хоча й з різних причин, розповів в інтерв’ю Бі-Бі-Сі старший економіст Центру соціально-економічних досліджень CASE Володимир Дубровський. Він також оцінив можливості повторення “білоруського сценарію” в Україні.

- Білорусь звернулася до МВФ із проханням надати від 3.5 до 8 мільярдів доларів. Наскільки вірогідно, що МВФ погодиться?

— Я би сказав, що це можливо лише на дуже жорстких умовах, тому що Лукашенко сам себе загнав у пастку. З одного боку, він, як диктатор, не може бути легітимним на Заході. З іншого боку, враховуючи, що нинішня опозиція до нього — переважно проросійські сили, він, подавляючи цю опозицію, із Росією теж посварився. Але кредит — це для нього єдиний спосіб зберегти політичну владу. Проте він не хоче поступатися економічною владою — приватизувати підприємства на користь росіян, як вони того вимагають. А для співпраці із МВФ та іншими західними фінансовими установами, Лукашенко має докорінно змінити свою політику, а це, знову ж таки, швидше за все, призведе до його усунення. Тому він так і сіпається — то туди, то сюди. Він не знає, що йому робити, бо та економічна модель, яку він вибудовував у Білорусі, виявилася нежиттєздатною. Але економісти багато років поспіль наголошували, що ця модель не така приваблива, як дехто тут розповідав, що насправді вона існує за рахунок величезних прямих і непрямих субсидій з боку Росії. Зараз це стало очевидно для всіх.

- Який тут може бути урок для України, яка так само коливається, на кого їй орієнтуватися?

— Всі президенти СНД свого часу почали копіювати досвід Білорусі. В тому числі, і Путін це робив, і, значною мірою, Янукович це робить. Зараз настав час для того, щоб протверезіти від такого захоплення.

- А що із відновленням співпраці України з МВФ? Відомо, що лише вчора парламент повернув урядові законопроект про пенсійну реформу, а вже сьогодні уряд знову відправив її на розгляд парламенту. Тобто, з того, як швидко все відбувається, то, може, Києву і вдасться виконати умови МВФ ще до липня, і отримати наступний транш? І загалом, наскільки важливі для Києва зараз кошти фонду?

— В Україні є певні ризики. Вони не такі серйозні, як в Білорусі, тому що у нас, все ж таки, економіка сильніша за білоруську, і вона приватизована. Але в Україні є проблема із балансуванням бюджету. Для її вирішення, чого, власне, і вимагає МВФ, потрібна, по-перше, інша легітимність влади. Тобто, потрібна влада, якій народ довіряє настільки, що ця влада може проводити реформи, зокрема, і непопулярні. З іншого боку, і на цьому багато разів наголошували, МВФ не диктує умови, його головною умовою є те, щоб Україна була платоспроможною. Як вона цього досягне — то інша справа. Вони можуть робити свої поради, але, якщо б уряд підійшов до цього питання більш креативно, якщо б, наприклад, була належним чином врегульована ситуація із державними закупівлями, де, як на мене, більше проблем, аніж із Пенсійним фондом, то, я думаю, МВФ можна було б запропонувати якісь інші методи наповнення бюджету, які не передбачали б настільки непопулярних заходів. Але наразі запропонований інший план, який наш уряд просто невзмозі виконати, бо у нього для цього не вистачає легітимності. Він думав, що може діяти як бульдозер, але застряг у болоті.

- Проглядаючи повідомлення про звернення Білорусі до МВФ, про складності у стосунках між Україною та МВФ, наштовхнулася на думку, що Захід підтримуватиме Київ до проведення Євро 2012, аби вже зовсім не зганьбитися щодо своєї політики в Україні, а потім, мовляв, українську гривню очікуватиме така сама доля, як і білоруський рубль?

— Поки що для гривні немає такої загрози, як для білоруського рубля, тому що гривня тримається не завдяки підтримці Заходу, і тому що її курс є набагато реалістичнішим, аніж у білоруського рубля. Якби навіть гривня і “обвалилася”, то це було б, умовно кажучи, не більше гривні на доларі, а не так, як у Білорусі. У Білорусі був, до того ж, завищений валютний курс. Ми дуже добре знаємо, що це означає, — це те, що у нас було і у 1998 році, і у 2008 році, тільки у м’якішому варіанті. Тобто, оті всі оптимістичні заяви, що у Білорусі зарплата і пенсія складають стільки-то доларів, могли робитися лише тому, що у Білорусі був завищений валютний курс. Що ж до нашої економіки 2012 року, то, я би сказав, що моментом істини буде не стільки Євро 2012, скільки вибори. Якщо вибори пройдуть чесно, якщо на виборах переможуть якісь більш-менш зрозумілі для наших партнерів на Заході політичні сили, наприклад, не “Свобода”, а якісь поміркованіші політики із розумними пропозиціями, тоді можна очікувати на схвальну реакцію і продовження співробітництва. Якщо ж вибори будуть зфальсифіковано, якщо за результатами виборів буде зформовано “коаліцію переможених”, як це було у 2002 році, коли перемогла “Наша Україна”, а владу отримали інші політичні сили, то ніщо не заважатиме Заходу також проголосили нашого президента диктатором, і відповідно до нього ставитися.

Анастасія ЗАНУДА