Екологи домагаються європейських норм чистоти повітря

Рівень забруднення повітря в Україні у три-чотири рази вищий, ніж у Євросоюзі, наголошує президентка екологічної організації “Жива планета” Світлана Берзіна. “Якщо брати найбільш забруднені краї — Донеччину, Луганщину, Дніпропетровщину — може йтись про десятки разів”, — зазначила Березіна у розмові з Deutsche Welle. Очолювана нею організація за підтримки міжнародного фонду “Відродження” втілює проект, мета якого — домогтися запровадження в Україні норм чистоти повітря, які діють у країнах ЄС.

Приклад різниці у підходах до норм якості повітря — зола, що міститься у викидах і потрапляє у легені. В ЄС певні частки золи вимірюють за розміром, адже ті дуже шкідливі, зауважує Світлана Берзіна. Україні ж ці частки так не вимірюють, тому вони ніяк не нормуються. Раніше Єврокомісія замовляла дослідження Всесвітній організації охорони здоров’я про те, наскільки небезпечні для людини ці частки, й тепер ЄС хоче посилити контроль за цими викидами. Берзіна звертає увагу, що в Україні більшістю радянські норми в цій галузі, які розробляли у 1950-1970-их роках. Інші фахівці, що співпрацюють з “Живою планетою” зауважують: українську нормативно-правову базу України в цій сфері адаптовано до законодавства ЄС лиш на тридцять відсотків. Є великі відмінності в установленні дозволених показників викидів, системі моніторингу забруднення атмосферного повітря та держконтролі.

Обережно: забруднено

Громадські експерти готують рекомендації органам влади, як гармонізувати застаріле українське законодавство з якості атмосферного повітря з європейським. “Ніхто не скаже, що проти якості атмосферного повітря, все інше можна купити, але не повітря. Тож законодавчі ініціативи підтримають”, — впевнена Світлана Берзіна. Екологиня нарікає, що після адміністративної реформи важко отримати інформацію, хто взагалі в Україні відповідає за контроль за якістю повітря.

Екологи нагадують, що рівень забруднення повітря пов'язаний з ростом хронічних неспецифічних захворювань, зокрема атеросклерозом, хворобою серця, раком легенів. “Оксиди вуглецю, що поступають в атмосферу, сірки, азоту, вуглеводні, з'єднання свинцю, пил надають різну токсичну дію на організм людини. Впливають на здоров'я, погіршується якість продуктів сільського господарства, є вплив на клімат і стан озонового шару Землі, гине флора і фауна” — каже Берзіна. За оцінкою експертів, головними забруднювачами атмосферного повітря є підприємства чорної металургії, теплової енергетики, вугільної, нафтогазовидобувної, цементної промисловості.

Металургія платить штрафи

У Державній екологічній інспекції у відповідь на запит DW найбільшими порушниками вимог закону про охорону атмосферного повітря назвали низку металургійних та гірськозбагачувальних комбінатів: “ММК ім. Ілліча”, “МК “Азовсталь”, “АзовЕлектроСталь”, “АрселорМіттал Кривий Ріг”, “Південний ГЗК”, “Євраз Дніпродзержинський КХЗ”, “Північний ГЗК”, “Центральний ГЗК”. У прес-службі інспекції пояснюють: покарання за забруднення стандартне для всіх — накладають штраф й нараховують збитки, прокуратура відправляє справу до суду.

Збитки пропонують відшкодувати добровільно. Якщо не відшкодовують — примусове стягнення. За відсутності дозволу Мінприроди на викиди інспекція може призупинити діяльність підприємства. Якщо мовою цифр, то у 2012 році Держекоінспекцією за порушення законодавства у сфері захисту повітря накладено штрафів загалом на суму близько півтора мільйони гривень. А загальна сума пред'явлених збитків за шкоду, заподіяну довкіллю, склала майже 20 мільйонів гривень. Утім, збитки від шкоди здоров’ю українців досі ніхто не обчислював.

Ольга ВЕСНЯНКА