Дослідники не побачили зменшення корупції після Майдану

За рік корупція в Україні майже не зменшилася, стверджують автори одного з останніх досліджень у цій сфері, до якого долучилися міжнародні організації та представники українського бізнесу і фінансового сектору. В Адміністрації президента визнають цю проблему, водночас наводять приклади того, що частина міністерств та відомств уже зробила кроки, які унеможливлюють хабарництво у їхній сфері. Експерти ж наголошують, що корупція не буде викорінена, доки їй сприяють законодавство та доки українці будуть готові платити хабарі.

Податкова служба, Держземагентство та ДАІ є найкорумпованішими органами влади в Україні — засвідчили представники бізнесу, опитані в рамках дослідження “Рівень сприйняття корупції бізнесом”. Автори дослідження — Transparency International Україна, аудиторська фірма “ПрайсвотерхаусКуперс (Аудит)”, GfK Ukraine і “ПриватБанк” — упродовж лютого—березня цього року опитали понад 2700 підприємств. 25% від їхніх керівників зізналися, що зазнали фактів корупції та хабарництва від податкової, 7,1% — від Агентства земельних ресурсів, 5,1% — від ДАІ.

Також до десятки “відомств-корупціонерів” потрапили митниця (4%), Міністерство внутрішніх справ (4%), обласні адміністрації (3,7%), прокуратура (3,7%), міліція (3,2%), санітарно-епідеміологічна служба (2,9%), Державна реєстраційна служба (2,8%), суди (2,8%), пожежна служба (2,5%), медичні установи (1,7%), Державна архітектурно-будівельна інспекція (1,6%), міськвиконкоми (1,4%), повідомив один із організаторів дослідження, заступник голови правління “Приватбанку” Дмитро Дубілет. Він зауважив, що рівень корупції відрізняється у різних регіонах.

“Найменшою є корупція у Волинській на Закарпатській областях, найбільшою — в Одесі та Херсоні. Сподіваємося, що факт перебування областей на останніх місцях впливатиме на роботу людей, від яких залежить боротьба з корупцією в цих регіонах”, — очікує банкір, який долучився до цього дослідження.

Серед галузей економіки, які найбільше піддаються впливу корупції, лідерами стали сільське господарство, промисловість, торгівля, транспорт і зв’язок.

“Корупція становить загрозу національній безпеці, перешкоджає розвитку бізнесу та залученню інвестицій”, — зазначив заступник голови Адміністрації президента з питань проведення адміністративних, соціальних і економічних реформ Дмитро Шимків, який взяв участь у презентації дослідження.

Мораторій на перевірки порушували за допомогою Генпрокуратури — Шимків

На запитання Радіо Свобода, Шимків зауважив: найчастіше корупційні дії відбувалися під час перевірок. Попри те, що уряд на них наклав мораторій, а прем’єр Арсеній Яценюк закликав бізнесменів: “Побачите перевіряльників — у шию їх женіть!”

“Оскільки діє мораторій на перевірки, найчастіше перевіряльники заходили за допомогою Генпрокуратури. Вона мала право перевіряти підприємства в рамках загального нагляду. Другий спосіб — перевірка в рамках справ, розпочатих до мораторію. Нині після призначення нового генерального прокурора, прокуратура загальний нагляд не здійснює, і мені повідомляють, що ця схема вже не діє”, — заявив Шимків Радіо Свобода.

Автори дослідження стверджують, що на думку переважної більшості респондентів, після Революції гідності корупції в Україні менше не стало. Опитування засвідчило, що лише 15% респондентів помітили, що корупція в Україні зменшилася після Революції гідності, понад чверть опитаних, навпаки, констатують, що корупції стало більше. Дмитро Шимків визнає проблему, але категорично не погоджується з тим, що у боротьбі з корупцією немає суттєвого прогресу.

“Урядовці мають виявляти ініціативу, щоб довести, що корупція у їхньому відомстві зменшується. Подивіться, чому Міністерство юстиції, Міноборони, державне управління справами змогли перейти на електронні закупівлі, а деякі інші не можуть? То кажуть, що немає на це коштів, то посилаються на складне законодавство. Тоді чому це зміг зробити Мін’юст, а вони — ні?” — наголошує Шимків.

За його словами, будь-яка реформа повинна контролюватися, з урахуванням її сприйняття суспільством, для чого і потрібні такі дослідження.

Що ж до позицій експертів відносно боротьби нинішнього уряду з корупцією, то їхні думки розділилися. Частина стверджує, що уряд Яценюка зберіг схеми збагачення попередньої влади. Інша частина вважає, що прем’єра активно критикують саме через те, що уряд прибрав низку корупційних схем.

Водночас, фахівці Центру протидії корупції однією з головних причин процвітання її в Україні називають законодавство, яке цьому сприяє. Однак, окремі законодавчі ініціативи зменшують такі ризики. Так, у квітні у парламенті зареєстрували законопроект, покликаний зробити публічними дані про нерухоме та рухоме майно всіх українців. Законопроект №2423 передбачає відкриття інформації щодо власників нерухомого майна, землі та автомобілів. Автори законопроекту, представники різних фракцій коаліції пропонують, щоб будь-хто за невелику плату міг, увівши прізвище людини на спеціальному сайті, дізнатися, якими квартирами, ділянками чи автомобілями володіє та чи інша особа.

Економіст, колишній віце-прем’єр Володимир Лановий називає корупцію однією з найбільших загроз для національної безпеки в Україні. За його словами, відсутність ефективних реформ сприяє тому, що корупція зберігається, відтак нині не помітно відновлення української економіки, вона перебуває у переддефолтному стані, і спостерігається відтік із держави інвестицій. Зі свого боку, іноземні інвестори, які вже працюють в Україні або не проти увійти до окремих секторів української економіки, найбільше побоюються корупційних ризиків і того, що в Україні недостатньо захищені права власників.

Євген СОЛОНИНА